Рішення № 139332925, 28.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19866/25

Провадження № 2/756/3126/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № ABH0CT155101729109903481 від 16 жовтня 2024 року у розмірі 74 202 грн 76 коп., а також 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначила, що у матеріалах справи відсутні належні то допустимі докази наявності заборгованості, зокрема, розрахунку заборгованості.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач подала до суду відзив, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання за договором кредиту.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2024 року між сторонами укладено Кредитний договір №ABH0CT155101729109903481, який складається з заяви про надання послуги «Швидка готівка» (оферта) та прийняття (акцепту) пропозиції укласти договір (графіку погашення кредиту) у електронній формі, яка підписана електронним підписом.

Умовами Договору передбачено, що кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 60 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Графіком платежів. Строк на який надається кредит - 60 місяців. Процентна ставка становить 85 % на рік. Денна процентна ставка становить - 0,19%.

Згідно із пунктами 9, 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» (далі - Заява) платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту № 5375235105434920. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 .

Пунктом 12 Заяви передбачено, що у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань, підтверджується меморіальним ордером №TR.39671754.65621.65455 від 16 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що кредитодавець перерахував відповідачу на банківський рахунок НОМЕР_2 у сумі 60 000 грн.

Згідно з розрахунком за Договором № ABH0CT155101729109903481 від 16 жовтня 2024 року, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 26 листопада 2025 року становить 58 977 грн 60 коп. - за тілом кредиту, 14 798 грн 82 коп. - за процентами, 426 грн 34 коп. - за пенею.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком, річна процентна ставка становить - 85%, а денна процентна ставка передбачена Договором - 0,19%. Враховуючи, що розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку / 360 днів на рік (пункт 6 Заяви), слід зазначити, що відповідно до розрахунку заборгованості кожен день нараховувалися відсотки, які не перебільшували 0,2361% (у грошовому еквіваленті - 141 грн 67 коп.). А в залежності від суми фактичної заборгованості така сума відсотку на день зменшувалася.

Також детальний розрахунок боргу зазначений у наданій позивачем виписці за кредитом №ABH0CT155101729109903481.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов1язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статей 1055 та 1067 ЦК України передбачено, що договір кредиту та банківського рахунка укладаються у письмовій формі.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Також частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах № 910/10254/18, № 910/16143/18, №554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).

Суд зауважує і щодо висновків Верховного Суду у справах № 561/77/19, № 524/5556/19, №234/7159/20, у частині укладення кредитного договору сторін у електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі, Закону України «Про електронну комерцію».

Підпунктом 2 пункту 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» передбачено, що розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнити пунктом 18 такого змісту: 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» виключив можливість нарахування сум за статтею 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року (постанова Верховного Суду 25 вересня 2024 року, справа №206/2984/23).

Таким чином відповідно до зазначеного пункту кредитор не має права нараховувати будь-які штрафні санкції, у тому числі пеню. Оскільки, кредитний договір укладений 16 жовтня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану на території України, нарахована кредитором пеня у сумі 426 грн 34 коп., не може бути стягнута з відповідача.

Отже, сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить 73 776 грн 42 коп., з яких 58 977 грн 60 коп. - тіло кредиту, 14 798 грн 82 коп. - відсотків.

Також розмір денної процентної ставки за весь час кредитування не перевищував 0,19%, що не перевищує максимальну встановлену законом ставку 1% (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог у зазначеній частині.

Спростувань цим доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом.

При цьому суд, виходячи з вимог статті 204 ЦК України презюмує правомірність правочину сторін, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і не вбачається підстав для визнання такого недійсним.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ- БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101729109903481 від 16 жовтня 2024 року у розмірі 73 776 (сімдесят три тисячі сімсот сімдесят шість) грн 42 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ - 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення складено 27 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА