Рішення № 139332940, 21.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2026 Справа № 756/9220/26

Справа № 756/9220/26

Провадження № 2/756/7958/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

секретар судового засідання Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад заявлених вимог

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 6016663 про надання споживчого кредиту від 15.10.2022 у загальному розмірі 16 992,25 грн, з яких: 5 500,00 грн - сума кредиту (тіло кредиту), 9 850,50 грн - проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором, 1 641,75 грн - проценти за користування кредитом, нараховані позивачем за 15 календарних днів; а також судові витрати: 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.10.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно?телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 6016663, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «M395388». За умовами договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 500,00 грн строком на 360 днів (кінцева дата повернення - 10.10.2023) зі стандартною процентною ставкою 1,99 % на день. Кредитні кошти в сумі 5 500,00 грн перераховані відповідачу 15.10.2022 на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

Зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідач не виконав.

Між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (фактор) 25.09.2023 укладено договір факторингу № 25.09/23?Ф, за яким право грошової вимоги за кредитним договоромристь фактора.

Рішенням єдиного учасника № 251124/1 від 25.11.2024 найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16 992,25 грн, з яких 5500,00 грн - тіло кредиту, 9850,50 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 1641,75 грн - проценти, нараховані позивачем за 15 календарних днів у межах строку договору, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

, витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відомості щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї 15.10.2022 коштів у сумі 5500,00 грн, судове засідання призначено на 10 серпня 2026 року.

10 серпня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача - адвокатом Галкіною Я.Г., яка діє на підставі доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 28 липня 2026 року № 4-26-2026-007862.

У відзиві відповідач позов не визнав та зазначив, що розмір заявлених до стягнення процентів є явно неспівмірним із сумою фактично отриманого кредиту, не відповідає економічній природі процентів як плати за користування коштами та призводить до необґрунтованого збільшення боргу; стягненню може підлягати лише та сума, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Окремо відповідач заявив клоплотання рпо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яка є неспівмірною з ціною позову, складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, а в разі ненадання належних доказів їх понесення - відмовити у їх стягненні.

13 серпня 2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що кредитний договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», факт видачі кредиту підтверджено довідкою платіжного провайдера, а нараховані проценти є платою за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування, у зв`язку з чим підстав для їх зменшення немає.

У судове засідання 21 серпня 2026 року учасники справи не з`явились.

Позивач та його представник у позовній заяві й у відповіді на відзив просили розглядати справу за їх відсутності. Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Обставини, встановлені судом

Судом установлено, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладено електронний договір № 6016663 про надання споживчого кредиту.

Договір підписано відповідачем 15.10.2022 о 00:56:58 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M395388», що відповідає вимогам частин шостої, восьмої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами договору сума кредиту становить 5500,00 грн (п. 1.3), строк кредиту - 360 днів, дата останнього платежу - 10.10.2023, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день і застосовується в межах строку кредиту (п. 1.5.1); знижена процентна ставка 0,995 % на день застосовується за умови виконання позичальником умов Програми лояльності, зокрема сплати до 14.11.2022 суми першого платежу (п. 1.5.2).

Кредитодавець свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 5500,00 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер якої відповідач особисто зазначив під час укладення договору, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», який має ліцензію Національного банку України та внесений до Державного реєстру фінансових установ.

Умов для застосування зниженої процентної ставки відповідач не виконав: 14.11.2022 платіж згідно з графіком не здійснив, тіло кредиту не повернув, доказів сплати будь-яких коштів на виконання договору суду не надав.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості), складеною та підписаною директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і скріпленою печаткою товариства, первісним кредитором нараховано проценти за стандартною ставкою за 90 днів користування кредитом у межах періоду з 15.10.2022 по 13.01.2023 (5500,00 грн х 1,99 % = 109,45 грн х 90 днів), що становить 9850,50 грн; загальна заборгованість станом на дату відступлення права вимоги становила 15 350,50 грн.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № 6016663, що підтверджується витягом з реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників. Оплату за договором факторингу здійснено, що підтверджується копією платіжної інструкції.

Оскільки станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не сплив, позивачем додатково нараховано проценти за стандартною ставкою за 15 календарних днів з 26.09.2023 по 10.10.2023: 5500,00 грн х 1,99 % = 109,45 грн х 15 днів = 1641,75 грн.

Про відступлення права грошової вимоги відповідача повідомлено шляхом направлення повідомлення на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначену ним при укладенні кредитного договору, що передбачено розділом 8 кредитного договору.

Рішенням єдиного учасника № 251124/1 від 25 листопада 2024 року найменування позивача змінено з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; відповідні реєстраційні дії проведено 10.12.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 6016663 від 15.10.2022 становить 16 992,25 грн, з яких: 5500,00 грн - тіло кредиту, 9850,50 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 1641,75 грн - проценти, нараховані позивачем.

Доказів погашення заборгованості повністю або частково відповідач суду не надав.

Судом також установлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, посвідченням ДДА№ НОМЕР_2 .

Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 205, частиною першою статті 207 ЦК України правочин може вчинятися в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, зазначивши, що договір про надання фінансового кредиту, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним, а факт його укладення підтверджено належними та допустимими доказами.

За змістом статей 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк і в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 509, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно зі статтями 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки правомірність відступлення права вимоги підтверджена договором факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників, а можливість такого відступлення без згоди позичальника прямо передбачена умовами кредитного договору, суд доходить висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо доводів відзиву про неспівмірність нарахованих процентів із сумою фактично отриманого кредиту суд зазначає таке.

У постанові від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду розмежувала проценти за користування кредитом, які нараховуються в межах строку кредитування і є платою за правомірне користування чужими грошовими коштами (стаття 1048 ЦК України), та проценти, які нараховуються внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

У цій справі проценти нараховані виключно в межах строку кредитування, який згідно з умовами договору спливав 10.10.2023, за погодженою сторонами стандартною процентною ставкою; проценти після спливу строку договору, а також неустойка (пеня, штраф) до стягнення не заявлялись. Отже, нараховані суми є платою за користування кредитом, а не мірою відповідальності за порушення зобов`язання.

З цих же підстав до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», які стосуються встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором, тобто неустойки, вимог про стягнення якої позивач не заявляв.

Обмеження максимального розміру денної процентної ставки одним відсотком, передбачене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», запроваджене Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, тобто після укладення кредитного договору та після спливу строку його дії. З урахуванням статті 58 Конституції України та статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і зворотної дії в часі не мають, а тому вказане обмеження до спірних правовідносин не застосовується.

Суд ураховує також, що нарахування процентів здійснювалось не за весь строк кредитування, а за 90 днів (з 15.10.2022 по 13.01.2023) первісним кредитором та за 15 днів (з 26.09.2023 по 10.10.2023) позивачем, тобто кредитор самостійно обмежив період нарахування; заявлений розмір процентів відповідає умовам договору, з якими відповідач ознайомився та погодився при його укладенні.

Умови кредитного договору в частині розміру процентної ставки в установленому законом порядку недійсними не визнані, зустрічного позову про визнання їх недійсними або несправедливими відповідач не пред`явив, свого контррозрахунку заборгованості не надав, доказів сплати коштів на погашення кредиту суду не подав.

За таких обставин доводи відзиву про неспівмірність та необґрунтованість нарахованих процентів суд відхиляє як безпідставні, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 992,25 грн вважає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5205 від 18 травня 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, він у силу закону звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір, сплачений позивачем, стягненню з відповідача не підлягає.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову і значення справи для сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови, що вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного з адвокатом Столітнім М.М.; заявку на виконання доручення до вказаного договору; рахунок на оплату; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 18926 від 18 травня 2026 року на загальну суму 10 000,00 грн (11,5 години роботи адвоката), а також ордер і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та обсягом фактично наданої адвокатом правничої допомоги.

Вирішуючи це питання, суд виходить із того, що: справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і за критеріями статті 274 ЦПК України є справою незначної складності; спір не містить складних правових питань, а стосується типових правовідносин зі стягнення заборгованості за електронним договором споживчого кредиту, щодо яких сформована стала й усталена судова практика; ціна позову становить 16 992,25 грн, тоді як заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу (10 000,00 грн) складають понад 58 % ціни позову, що свідчить про їх непропорційність предмету спору; процесуальні документи, складені адвокатом (позовна заява, клопотання про витребування доказів, відповідь на відзив), значною мірою мають типовий (шаблонний) характер, містять значні за обсягом цитування норм законодавства та судової практики, які повторюються в кількох документах, що не потребувало витрачення заявленого обсягу часу; пункти 1-5 акта приймання-передачі виконаних робіт (усна консультація, дослідження документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка та узгодження правової позиції, письмовий консультаційний висновок загальною вартістю 3400,00 грн) фактично дублюють один одного за змістом, а окремі з цих послуг (зокрема письмовий консультаційний висновок) не є такими, що були необхідними для розгляду саме цієї справи, та не підтверджені жодними доказами їх фактичного надання; передбачені пунктом 10 акта послуги з представництва інтересів клієнта, у тому числі участі у судових засіданнях (вартістю 1640,00 грн), фактично не надавались, оскільки позивач і його представник просили розглядати справу за їх відсутності та у жодному судовому засіданні участі не брали.

Ураховуючи наведене, а також критерії співмірності, розумності та справедливості розподілу судових витрат, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000,00 грн, вважаючи такий розмір обґрунтованим, співмірним із ціною позову, складністю справи та реальним обсягом наданої адвокатом правничої допомоги, а також з урахуванням фінансового становища відповідача, який отримує дохід у вигляді пенсійного забезпечення в щомісячному розмірі 2361,00 грн., що доводиться довідкою УПФУ.

Оскільки позов задоволено, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача; у стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, статтями 5, 11, 12, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 6016663 про надання споживчого кредиту від 15 жовтня 2022 року в загальному розмірі 16 992 ,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик