Ухвала суду № 139330730, 31.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

додаткова

"31" серпня 2026 р. м.Рівне Справа №918/944/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія трейд"

до відповідача Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"

про стягнення 215 120,84 грн. інфляційних втрат та 3% річних

Без виклику учасників справи.

УСТАНОВИВ:

Рішенням від 05.11.2025 було задоволено позов ТОВ "Юлія Трейд" до ДП "Зірненський спиртовий завод" про стягнення 215 120,84 грн та стягнуто з відповідача на користь позивача 168 983,11 грн - інфляційних втрат, 46 137,73 грн - 3% річних, 2 581,45 грн - судового збору, 30 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

02.12.2025, на виконання рішення судом було видано наказ.

04.08.2026 ТОВ "Юлія Трейд" звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити боржника ДП "Зірненський спиртовий завод" його правонаступником ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" у виконавчому провадженні №79866427, відкритому на виконання судового наказу Господарського суду Рівненської області у справі №918/944/25.

Ухвалою від 10.08.2026 розгляд заяви ТОВ "Юлія Трейд" про заміну сторони (боржника) його правонаступником призначено на 19.08.2026.

Ухвалою від 19.08.2026 заяву задоволено та замінено сторону виконавчого провадження - боржника Державне підприємство "Зірненський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00375036, 34609, Рівненська обл., с. Зірне, вул. Зірненська, 7,) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40943423, 04201, місто Київ, сул. Сім`ї Кульженків, буд. 35) у виконавчому провадженні № 79866427, відкритому на виконання судового наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/944/25.

21.08.2026 ТОВ "Юлія Трейд" звернулось до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення (ухвалу) у справі № 918/944/25 в порядку статті 244 ГПК України, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40943423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (код ЄДРПОУ 41155095) 20 000,00 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні № 79866427 в межах справи № 918/944/25.

ТОВ "Юлія Трейд" надіслало заяву з додатками 21.08.2026 через електронний суд на ім`я ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" та ДП "Зірненський спиртовий завод".

Станом на 31.08.2026 відзиву на заяву ТОВ "Юлія Трейд" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу від ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" до суду не надходило.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" не скористався своїм правом на подання відзиву на заяву, суд розглядає заяву за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Отже, за висновками суду, відповідний розгляд заяви про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом заяви про заміну сторони (боржника) його правонаступником здійснюється без повідомлення учасників справи, з урахуванням норм ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Так, під час розгляду заяви про заміну сторони правонаступником заявником було зазначено, що докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані із врахуванням ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати на правову допомогу ТОВ "Юлія Трейд" обгрунтовує укладеним Договором про надання правничої допомоги № 29/06 від 29.06.2026, на підставі якого підписано Акт приймання-передачі наданих правничих послуг № 1 від 20.08.2026, скріплений підписами обох Сторін та печаткою Замовника, яким зафіксовано остаточний обсяг та вартість наданих послуг. Остаточний розмір витрат становить 20 000,00 грн., що включає:

- правовий аудит процедури приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Зірненський спиртовий завод", аналіз правових підстав правонаступництва ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" та вивчення релевантної судової практики Верховного Суду - 4 000,00 грн;

- формування пакету доказів, підготовку та подання заяви про заміну сторони (боржника) у справі № 918/944/25 8 000,00 грн;

-представництво інтересів Заявника в судовому засіданні Господарського суду Рівненської області 19.08.2026 8 000,00 грн.

Інтереси ТОВ "Юлія Трейд" представляв адвокат Гармата Тарас Вікторович, що підтверджено ордером на надання правничої допомоги серії ВС № 1485832 від 03.08.2026.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Господарський суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Юлія Трейд" на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18;

- учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Господарський суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати заявника були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

За аналізом викладеного, суд відзначає, що з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Тож, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Отже, суд вважає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, ніж погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом та відповідно сплачений останнім.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих заявником доказів, а також конкретних обставин надання правничої допомоги адвокатом Гарматою Т.В. у даній справі, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Юлія Трейд" значно завищено.

В контексті понесених ТОВ "Юлія Трейд" судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції їх обґрунтованості, тривалістю розгляду заяви про заміну сторони, співмірності витрат із складністю даної справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих адвокатом Гарматою Т.В. послуг, а також розумності їхнього розміру.

За даних обставин та за результатами аналізу вищезазначеного Акту приймання-передачі наданих правничих послуг № 1 від 20.08.2026, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, особливості предмета заяви що розглянута, рівень складності заяви, господарський суд дійшов висновку про те, що у даному випадку, відшкодуванню підлягають витрати ТОВ "Юлія Трейд" на правовий аудит процедури приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Зірненський спиртовий завод", аналіз правових підстав правонаступництва ТОВ "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" та вивчення релевантної судової практики Верховного Суду, формування пакету доказів, підготовку та подання заяви про заміну сторони (боржника) у справі № 918/944/25, представництво інтересів Заявника в судовому засіданні Господарського суду Рівненської області 19.08.2026, у розмірі 8 000,00 грн., оскільки витрати у заявленому розмірі - 20 000,00 грн. є неспівмірними та суттєво завищеними порівняно із виконаною адвокатом Гарматою Т.В. роботою на підготування відповідної заяви про заміну сторони та її представлення у суді.

Тобто, заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.

За таких обставин, господарський суд, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд", із стягненням на користь заявника судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

Керуючись статтями 129, 234, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про постановлення додаткової ухвали про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40943423, 04201, місто Київ, сул. Сім`ї Кульженків, буд. 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (35500, м. Радивилів, вул. Кременецька, 52, код. 41155095) 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 31.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова ухвала складена - 31.08.2026.

Суддя Бережнюк В.В.