Рішення № 139327559, 31.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/2950/26

провадження № 2/0274/2402/26

Рішення

Іменем України

31.08.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Титаренко В.В. звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованість за кредитним договором №014-RO82-280609999 від 27.06.2024 в розмірі 56858,05 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 27.06.2024 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль » та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-280609999, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» та надає клієнту послугу споживчого кредиту, під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта з метою придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитний договір укладений за допомогою електронного підпису позичальника.

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 50 000,00 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Строк кредиту становить 72 місяці, що починається з 27.06.2024 (дата надання кредиту) по визначену графіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить 36,00% річних.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, перерахувавши грошові кошти на рахунок останнього.

Всупереч умов кредитного договору відповідач припинив виконувати взяті на себе зобов`язання.

20.02.2024 АТ «Райффайзен Банк Аваль » та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» уклали договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль » відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.

Сума заборгованості за кредитним договором № 014-110-82-280609999 від 27.06.2024 станом на дату відступлення становить 56858,05 грн, з яких: 49587,67 грн - сума заборгованості за кредитом; 7270,38 грн - сума заборгованості за процентами.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, однак вказана досудова вимога відповідачем не виконана, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 52).

Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

З`ясувавши обставини, дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014-RО-82-280609999 від 27.06.2024 та додатку до неї АТ «Райффайзен Банк Аваль» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок в гривні, зарахувавши на рахунок останнього 50000,00 грн, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (а.с. 6-10,14).

Строк кредиту становить 72 місяці, що починається з 27.06.2024 (дата надання кредиту) по визначену графіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу - 27.06.2030 (п.п. 3.2. договору).

Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить 36,00% річних (п.п. 3.3 договору).

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 27 числа кожного календарного місяця згідно графіка (п.п. 3.4. договору).

До договору додається Графік розрахунків, який є невід`ємною частиною основного договору (а.с.11-13).

Таким чином банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором.

Також, з метою виконання грошових зобов`язань за кредитом, клієнт доручив банку здійснювати 26 числа кожного місяця договірне списання з КР на поточний рахунок в сумі 1687,61 грн, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно графіку (п.п.3.4.1 договору)

Також відповідач ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою» (а.с.15 - 16).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача суму кредиту, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача, тоді як відповідач кредитні кошти у встановлений у договорі строк не повернув та не сплачував проценти за користування кредитом (а.с.18-29).

Також судом встановлено, що 20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль » передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача, що підтверджується змістом самого договору та витягу з реєстру боржників до даного договору (а.с.21-32).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договору № 014-RО-82-280609999 від 27.06.2024 заборгованість станом на 23.01.2025 становить 56858,05 грн, з яких: 49587,67 грн - сума заборгованості за кредитом; 7270,38 грн - сума заборгованості за процентами (а.с.20).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Також відповідно до положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність нарахування боргу за договором не оспорено відповідачем.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів про сплату боргу за кредитним договором.

За таких встановлених фактичних обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Щодо витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року №159/5837/19.

Судом встановлено, що 26.11.20252023 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та адвокатом АБ "Титаренко Лігал Груп" укладено договір №26-11/2025 про надання правничої допомоги (а.с.39-41).

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги підтвердженні наявними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема: копією договору про надання правничої допомоги №26-11/2025, замовленням №1887 до договору про надання правничої допомоги №26-11/2025 від 30.03.2026; Актом виконаних робіт від 30.03.2026, відповідно до якого загальна вартість виконаних адвокатом робіт (послуг) складає 7500,00 грн.; платіжною інструкцією №833 від 02.04.2026 з якої слідує, що ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» сплатило АБ "Титаренко Лігал Груп" кошти в сумі 7500,00 грн. за надання послуг з правничої допомоги за замовленням №1887 до договору №26/11/2025 від 26.11.2025, а тому їх слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають компенсації витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,133,137,141,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за кредитним договором №014-RO82-280609999 від 27.06.2024 у розмірі 56 858,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39508708) судовий збір у розмірі 3028 грн та 7500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко