Рішення № 139327447, 28.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3132/26

Провадження № 2/159/2198/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

28 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 159/3132/26,

учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Юніт Капітал»

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача Кукса Карина Олександрівна,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який мотивовано тим, що 09.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір кредитної лінії №355707258, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 40000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, зокрема, 40 000 грн за тілом кредиту, 79 768 грн за процентами, 2 400 за комісією.

Позивач набув права вимоги до відповідача на підставі договорів факторингу, укладених 10.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 04.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Юніт Капітал».

На дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором не сплачена. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 168 грн та судові витрати у справі: 2 662,40 грн судового збору, 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 29.05.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.Ухвалою від 24.06.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не повідомив суд про причини не прибуття, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Він повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України: судова повістка направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, повернута до суду з відміткою про вручення адресату.

З урахуванням наведеного, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

З наявних у справі доказів встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 355707258, за умовами якого позичальнику був наданий кредит на суму 40 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором був підписаний паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 355707258 від 09.04.2025.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит у розмірі 40 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 2483a738-1233-45cf-acad-251c8a545a69 від 09.04.2025.

10.06.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/39, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами. Згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору факторингу до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за договором позики №355707258 від 09.04.2025, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

ТОВ «Таліон Плюс» 05.11.2025 направило відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору та необхідність оплати всієї суми заборгованості.

04.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено договір факторингу №04/1225-01, відповідно до умов якого та згідно з реєстром боржників до позивача ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги за договором позики №355707258 від 09.04.2025, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 142 168 грн, з яких: 40 000 грн за тілом кредиту, 79 768 грн за процентами, 2 400 за комісією, 20 000 грн штрафи. Позивач просить стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за виключенням штрафів у розмірі 122 168 грн.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підпис одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається на верифікований номер телефону особи.

Договір кредиту у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.

Надані позивачем документи, зокрема копія платіжного доручення, підтверджують виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахування коштів на суму 40 000 грн на картковий рахунок відповідача. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Додані до позовної заяви копії договорів, додатків до них, актів прийому-передач доводять факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором№355707258 від 09.04.2025, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в договорі. Ці умови залежать від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, що склалися на дату укладення договору.

Кредитодавець надав грошові кошти відповідачу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, будь-яких платежів на погашення кредиту не вносив, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості борг за кредитним договором складає 142 168 грн, з яких: 40 000 грн за тілом кредиту, 79 768 грн за процентами, 2 400 за комісією, 20 000 грн штрафи. Заборгованість розрахована за період з 09.04.2025 до 04.11.2025 включно.

Стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за основним боргом в розмірі 40 000 грн є обґрунтованим.

Разом з тим суд не погоджується з визначеним розміром заборгованості за процентами на суму 79 768 грн.

За умовами кредитного договору №355707258 від 09.04.2025, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 40 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Строк кредитування визначений 1826 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження). Денна процентна ставка - 0,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.6). За період з 09.04.2025 до 09.05.2025 базова процентна ставка 0,1% за кожен день користування (п.8.7.1). Кінцева дата повернення кредиту 09.05.2030 (п. 7.3).

Згідно з п. 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

05.11.2025 кредитний договір було достроково розірвано на підставі п. 7.2.2. та 9.1.1.7., про що повідомлено відповідача і нарахування відсотків припинено.

Відповідно до умов договору загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 09.04.2025 по 04.11.2025 включно складає 71 760,00 грн, з яких:

за період з 09.04.2025 по 09.05.2025 (30 днів дисконтного періоду) 1 200,00 грн (з розрахунку 40,00 грн/день згідно з п. 8.7.1 Договору);

за період з 10.05.2025 по 04.11.2025 (180 днів базового періоду) 70 560,00 грн (з розрахунку 392,00 грн/день відповідно до базової ставки 0,98% в день згідно з п. 8.6 Договору).

Відповідно до розрахунків заборгованості за такими ставками проводилися нарахування процентів як первісним кредитором, так і ТОВ «Таліон Плюс»; позивач заборгованість не нараховував. Проте нарахування суми у розмірі 8 792,00 грн 16.05.2025 не випливає з умов договору щодо відсотків за користування кредитом та суперечить вимогам законодавства щодо пені чи неустойки за порушення строків платежу.

З огляду на умови договору та за відсутності деталізації розрахунку загальна сума процентів за період з 09.04.2025 до 04.11.2025 включно складає 71 760,00 грн.

Вимога позивача про стягнення комісії за надання кредиту обґрунтована і підлягає задоволенню.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 і ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат споживача за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Кредитним договором встановлена комісія за надання кредиту, що нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу договором, її розмір становить 2400 грн (п.8.4, п.8.5).

Зважаючи на наведене, за відсутності спростувань відповідача щодо заборгованості за кредитним договором, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором №355707258 від 09.04.2025 у розмірі 114 160,00 грн, з яких 40 000 грн тіло кредиту, 71 760,00 грн відсотки за користування кредитом, 2400 грн комісія за надання кредиту.

Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням. З урахуванням пропорційності задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 487,88 грн (114 160 : 122 168 грн. х 2 662,40 грн).

Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням наведених законодавчих норм суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін. Послуги надані адвокатом є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Обсяг наведених послуг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору не виправдовують вартість послуг, зазначених в акті. З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, ціни на ринку адвокатських послуг, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною. Тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4000 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг, вимогам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №355707258 від 09.04.2025 у розмірі 114 160,00 (сто чотирнадцять тисяч сто шістдесят) грн, з яких 40 000 грн тіло кредиту, 71 760 грн відсотки за користування кредитом, 2400 грн комісія за надання кредиту.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати: 2 487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 88 коп зі сплати судового збору, 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: вул. Рогнідинська, буд.4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 28.08.2026.

Головуючий:І. В. ОКОСТЕНЬ