Рішення № 139323092, 08.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

08.06.26

Справа №521/4544/26

Номер провадження 2/521/4611/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

08.06.2026 м. Одеса

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря судових засідань Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,

В с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" звернулося до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю TOYOTA Prius,, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 та пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП було завдано шкоду здоров`ю пішоходів, крім того транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. В судовому порядку Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, також було встановлено факт, що Відповідач під час ДТП керував транспортним засобом не маючи відповідних чинних документів на право керування таким транспортним засобом, а також перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу TOYOTA Prius, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-201564653.

На виконання вироку Хаджибейського районного суду міста Одеса від 22.08.2022 справа № 521/6463/21 Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь законного представника неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 24.674,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 29.680,60 грн.

Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 01.02.2022 р. між Потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 25.900,00 грн.

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-201564653 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-201564653 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 2.500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-201564653, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 25.900,00 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви. Таким чином, загальний розмір страхових виплат, здійснених Позивачем на користь потерпілих осіб, склав: 24.674,16 + 25.900,00 = 50.574,16 грн

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» має право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50.574,16 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8.022,50грн та судовий збір у розмірі 2.662,40 г грн, а всього: 61259 грн 06 коп.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд даної справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до п.3, п.4 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 05.02.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю TOYOTA Prius, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 та пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП було завдано шкоду здоров`ю пішоходів, крім того транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу TOYOTA Prius, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-201564653.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, ДТП, яка сталася 05.02.2021 , ОСОБА_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Toyota Prius», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 рухаючись по проїжджій частині вул. Розумовської з боку вул. Балківської у напрямку вул. Старопортофранківської, під`їжджаючи до регульованого перехрестя з вул. М`ясоїдівської в м. Одесі, проігнорувавши червоний сигнал світлофора, який забороняв рух, та не врахувавши дорожню обстановку, навмисно, не зупиняючись, виїхав на перехрестя, де в цей час почали рух інші транспортні засоби, допустив зіткнення з автомобілем марки «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_6 (MD) , під керуванням водія ОСОБА_4 .Після чого продовжив рух, та в подальшому здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в цей час переходили вулицю по пішохідному переходу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.11.2022 року вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.

На виконання вироку Хаджибейського районного суду міста Одеса від 22.08.2022 справа № 521/6463/21 Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь законного представника неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 24.674,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 18747 від 13.01.2023 року.

Відповідно до Ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , з урахуванням зносу та без урахування ПДВ, складає 29.680,60 грн. Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 01.02.2022 р. між Потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 25.900,00 грн.

ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-201564653 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу FORD TRANSIT, державний номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-201564653 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 2.500,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати, що підтверджується платіжною інструкцією № 4621 від 13.01.2023 року.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено, що право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Як зазначено в ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

У ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ст. 12, 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Системний аналіз ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Вказаний правовий висновок був викладений у постанові ВС від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Ви щого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, оскільки винуватість відповідача у вчиненні ДТП встановлена і не спростована, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 50574,16 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп., у зв`язку із чим він підлягає стягненню з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання професійної правничої допомоги від від 09.02.2026 № 04/26, акт прийому-передачі наданих послуг №25845/1 від 17.03.2026, за яким загальна сума винагороди складає 8022,50 грн, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу на суму 8022,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, а також те, що відповідач не оспорює розмір витрат на правничу допомогу, вважає, що по даній справі витрати на правничу допомогу є обґрунтованими і пропорційними до предмета спору, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 8022,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Ви щого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 15, 16, 625, 979, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 15, 76-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (код ЄДРПОУ 39433769) грошові кошти в розмірі 50571,16 грн, також понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8022,50 грн, а всього 130 722 (сто тридцять тисяч сімсот двадцять дві) грн 40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", код ЄДРПОУ 39433769, місцезнаходження юридичної особи: вул. Васильківська, 14 м. Київ, 03040.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя