Постанова № 139323099, 06.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5479/26

Номер провадження 3/521/2204/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Засядьвовк О.Д.,

за участю секретаря Котляр Ю.Ю.,

представника Одеської митниці Ревенко Т.А.,

представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Штинди О.В. ( у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі, у режимі відеоконференції, справу, що надійшла з Одеської митниці Державної митної служби України за протоколом складеним відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , керівника ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» (Україна, 79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, буд. 26 оф. 2), за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 0807/UA500000/2025 від 28.11.2026 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил вбачається, що 13.11.2025 до відділ митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці керівником/декларантом ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» (ЄДРПОУ 45142697) в особі гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана митна декларація (далі МД) типу «ІМ40АА» № 25UA500110012425U7.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 09.09.2025 № WT-214, коносамент від 13.09.2025 № HLCUDX3250866095, пакувальний лист від 09.09.2025 № б/н, сертифікат якості від 17.05.2024 № б/н та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № 25UA500110012425U7 та товаросупровідних документах встановлено, що від компанії відправника/продавця «WEST TRADING FZC» (Hamriyah Freezone Phase 2, PO Box 4 PO Box 49987, Sharjah- UAE) (ОАЕ) на адресу одержувача/покупця ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» ЄДРПОУ 45142697 (Україна, 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Шота Руставелі, буд. 26, кв. (офіс) 2) через митний кордон України переміщувався товар, а саме: «Одяг що був у використанні, взуття що використовувалось, сумки бувши у вжитку з шкірозамінника та постільна білизна бувши у використані», загальною вагою брутто/неттто 17 300,00 кг.

Загальна фактурна вартість складає 12 975,00 дол. США, митна вартість складає 1 167 133,86 гривень.

27.11.2025 посадовими особами Одеської митниці проведено повний митний огляд товару та виявлено товар, який не вказаний у митній декларації та товаросупровідних документах, а саме: «Серед товару «речі, що були у використанні», загальною вагою 17300 кг., виявлено одяг, який має ознаки нових, загальною вагою нетто 149 кг».

За результатами проведеного митного огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів № 25UA500110012425U7.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 Митного кодексу України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо кількості товару, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил.

Представник митниці в судовому засіданні висловив думку про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами та вважає необхідним застосувати до неї адміністративне стягнення, відповідно до санкції статті, передбаченого ст. 472 МК України.

Представник ОСОБА_1 адвокат Штинда О.В. просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Надав письмові заперечення по справі відповідно до яких зазначив що обставини та характер вчинених ОСОБА_1 дій з митного оформлення товару не дозволяють говорити про наявність у неї умислу на недекларування чи невірне/неповне декларування товару. Також зазначив, що ОСОБА_1 не мала потреби у фізичному огляді товару.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2025 до відділ митного оформлення № 1 митного поста «Чорноморськ» Одеської митниці керівником/декларантом ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» (ЄДРПОУ 45142697) в особі гр. України ОСОБА_1 підготовлена та подана митна декларація (далі МД) типу «ІМ40АА» № 25UA500110012425U7.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці надані передбачені ст. 335 Митного кодексу України наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 09.09.2025 № WT-214, коносамент від 13.09.2025 № HLCUDX3250866095, пакувальний лист від 09.09.2025 № б/н, сертифікат якості від 17.05.2024 № б/н та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № 25UA500110012425U7 та товаросупровідних документах встановлено, що від компанії відправника/продавця «WEST TRADING FZC» (Hamriyah Freezone Phase 2, PO Box 4 PO Box 49987, Sharjah- UAE) (ОАЕ) на адресу одержувача/покупця ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» ЄДРПОУ 45142697 (Україна, 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Шота Руставелі, буд. 26, кв. (офіс) 2) через митний кордон України переміщувався товар, а саме: «Одяг що був у використанні, взуття що використовувалось, сумки бувши у вжитку з шкірозамінника та постільна білизна бувши у використані», загальною вагою брутто/неттто 17 300,00 кг.

Загальна фактурна вартість складає 12 975,00 дол. США, митна вартість складає 1 167 133,86 гривень.

27.11.2025 посадовими особами Одеської митниці проведено повний митний огляд товару та виявлено товар, який не вказаний у митній декларації та товаросупровідних документах, а саме: «Серед товару «речі, що були у використанні», загальною вагою 17300 кг., виявлено одяг, який має ознаки нових, загальною вагою нетто 149 кг».

За результатами проведеного митного огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів № 25UA500110012425U7.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, згідно ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України декларант перед подачею митної декларації має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Отже, декларант перед подачею митної декларації до митниці мав можливість здійснити фізичний огляд з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах.

Згідно п.4 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, декларант зобов`язаний сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 472 Митного кодексу України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Згідно з ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу» затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Відповідно до графи № 54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД від 13.11.2025 № 25UA500110012425U7 є гр. України ОСОБА_1 , яка відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України у повному обсязі.

Обов`язок декларанта здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, унормований статтею 266 МК України.

При цьому, частиною 2 статті 266 МК України унормовано, шо перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Вчинення дій, визначених частиною 2 статті 266 МК України, є правом декларанта, яке кореспондується з обов`язком здійснити декларування товарів у відповідності до установленого порядку. Відтак невчинення таких дій є свідомим волевиявленням декларанта з усвідомленням можливих наслідків. Тобто не звільняє декларанта від обов`язку належним чином відобразити у декларації товар, який перевозиться, що само по собі передбачає необхідність огляду товару або вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на правильне відображення у декларації товару (відомостей про товар), а відтак не спростовують обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, та наявність внесення недостовірних даних щодо виду товару.

Враховуючи вищевикладене, декларант/керівник ТОВ «ГАЛВЕНДІТА» ОСОБА_1 повинна була задекларувати виявлений надлишок товару на загальних умовах.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, копією листа ТОВ «ГАЛВЕНДІТА», копією акту огляду (переогляду) товарів, копією митної декларації №25UA500110012425U7, копією рахунку-фактури (інвойсу) від 09.09.2025 №WT-214, копією пакувального листа від 09.09.2025, копією коносаменту від 13.09.2025 № HLCUDX3250866095, копією сертифікату якості від 17.05.2024, копією навантажувального документу №2710, описом та фототаблицею тимчасово вилучених товарів, висновком Одеського управління експертизи та дослідження.

Заперечення, викладені захисником по суті протоколу, розцінюються як форму захисту та намаганням уникнути ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищенаведеними доказами, які узгоджуються між собою, і які суд вважає достовірними та достатніми у даній справі.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ст. 472 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів або без такої.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладені стягнення суддя враховує відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність суддею при розгляді справи не встановлено.

Таким чином, враховуючи всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що необхідним та достатнім, відповідно до санкції ст. 472 МК України для ОСОБА_1 буде накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару без конфіскації товарів безпосередніх предметів правопорушення.

При визначені вартості товару суд керується висновком експерта №1420003600-0030 від 13.02.2026 року.

Згідно ст. 519 МК України, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи.

Відповідно до ст. 520 МК України, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), встановлено, що при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум. Витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (далі - винна особа). Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення, що зазначено в розділі III Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами).

Розрахунок витрат обчислюється відповідно до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами). Відповідно до розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами) витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, відшкодуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Відповідно до аналізу наведених Порядків вбачається, що розрахунок витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування здійснюється за зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які підлягають поверненню власнику.

Крім того, відповідно до вимог п.3 розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), на який посилається митний орган, передбачено, що розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили постановою у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі. День видачі зі складу митного органу товарів, транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.

Наведений порядок у своєму розрахунку враховує певний період зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, який закінчується саме моментом їх повернення власнику.

Оскільки вилучений товар у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 не підлягає конфіскації тому має бути повернутим власнику, розрахунок з моменту розміщення цього вилученого товару на складі для його зберігання до дати прийняття судом рішення постанови не є датою повернення товару його власнику та не відповідає розрахунку до наведеного Порядку.

Аналізуючи наведені вимоги законодавства, до вказаних товарів не може бути застосовано стягнення витрат за його зберігання за період з дати його розміщення на складі до дати розгляду протоколу про порушення митних правил судом, оскільки його повернення власнику ще не здійснювалося.

При цьому суд звертає увагу, що наведений Порядок визначає період розрахунку саме починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили постановою у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів. Тобто особа, з якої можуть бути стягнуті такі витрати не має нести витрати за період, який був періодом саме розгляду справи.

За наведених обставини суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання Одеської митниці про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів слід відмовити.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 458, 464, 465, 466, 467,472, 522, 527, 528 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: 54 238 (п`ятдесят чотири т исячі двісті тридцять вісім ) гривень 90 копійок, без конфіскацією товарів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 0807/UA500000/2025 від 28.11.2025.

Предмети, вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0807/UA500000/2025 від 28.11.2025 повернути власнику або його представнику у встановленому законом порядку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

В стягненні витрат за зберігання товарів відмовити.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя О.Д. Засядьвовк