Рішення № 13932293, 15.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2011

Справа №5002-25/5937-2010

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», (68003, Одеська область, м.Іллічевськ, вул. Леніна, 28), (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Першотравнева, 1в)

до відповідача - Приватного підприємства «Транспортна компанія «Іріна», (95021, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 94 гурт., к. 720 Б)

про стягнення 476 141,97грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача – Бухтіярова О.А., дов. №78 від 12.11.10, представник

від відповідача – Маслюк О.В., дов. від 18.10.2010, представник

Обставини справи:

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Транспортна компанія «Іріна» про звернення стягнення на предмет застави який належить Приватному підприємству «Транспортна компанія «Іріна», а саме транспортні засоби: БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005372 38122585L72333, тип ТЗ-28 пас. мест автобус, реєстраційний номер АК4834 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024587, видане : Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005373 38122585L72123, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4836 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024585, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005374 38122585L72895, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4835 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024586, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 156/S від 31.03.2008р. у розмірі 476141,97 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Транспортна компанія «Іріна» не виконані умови кредитного договору №156/S від 31.03.2008р., не в повному обсязі сплачена комісія, пеня та штрафи, у зв'язку з чим, Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» як іпотекодержатель нерухомого майна відповідно до умов договорів застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008, укладених між сторонами, набув право звернути стягнення на заставлене майно.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

20 січня 2011 року від Приватного підприємства «Транспортна компанія «Іріна» надійшов відзив на позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» в яком відповідач посилався на їх необґрунтованість у зв'язку з тим, що договори застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008 в забезпечення зобов’язань по кредитному договору №156/S від 31.03.2008 укладались в простій письмовій формі, з порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про заставу».

Позивач, в свою чергу, надав суду письмові пояснення на заперечення відповідача, де зазначив, що на день укладання між сторонами договорів застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008 діяла інша редакція Закону України «Про заставу», а саме від 27 квітня 2007 року, яка не передбачала нотаріального посвідчення договору застави предметом якої є транспортний засіб.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

03 лютого 2011 року до суду надійшло клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення по даній справі на строк до квітня 2012 року, згідно доданого графіку, оскільки порушення погашення кредиту може погіршите фінансове становище Приватного підприємства «Транспортна компанія «Іріна».

03 лютого 2011 року сторони заявили клопотання в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи.

У судовому засіданні, що відбулось 03 лютого 2011 року оголошено перерву до 15 лютого 2011 року, про що сторони сповіщені під підпис у бланку перерви.

Після перерви розгляд справи за участю представників сторін продовжений.

Позивач представив суду письмові заперечення на клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення, та просить суд відмовити в його задоволені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд

встановив:

31 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Іріна» був укладений кредитним договір №156/S, (а.с. 8-11).

Згідно п.1.1 Договору банк зобов’язується надати Позичальнику кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 861 696,00 грн. з 31 березня 2008 року і терміном погашення по 30 березня 2010 року включно на наступні дії: придбання трьох автобусів у сумі 93 696,00 грн., зі сплатою у валюті кредиту 16,5% річних за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом, а Позичальник зобов’язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафі, які передбачені умовами договору.

Відповідно до п.1.3 видача коштів за кредитом відбувається траншами на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід'ємними частинами договору, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до заяви від 31 березня 2008 року про надання траншу по кредитній лінії Приватне підприємство «Транспортна компанія «Іріна» просить Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк» надати йому транш по кредитній лінії в розмірі 768 000,00грн., (а.с. 16).

Позивач у позовні заяві зазначає, що ним виконані зобов’язання по кредитному договору в повному обсязі.

Також, для забезпечення зобов’язань за кредитним договором №156/S між сторонами були укладені договори застави транспортних засобів №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008, (а.с. 17-25).

Відповідно до умов даних договорів, предметом застави є транспортні засоби: БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005372 38122585L72333, тип ТЗ-28 пас. мест автобус, реєстраційний номер АК4834 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024587, видане : Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005373 38122585L72123, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4836 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024585, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005374 38122585L72895, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4835 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024586, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.

Згідно п.1.2 договорів застави, за цими договорами заставою забезпечується виконання зобов’язань Заставодавця за кредитним договором №156/S від 31.03.2008, що укладений між сторонами по справі.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (а.с. 30-47) рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №36 від 08.07.2010р.) назву та тип Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк».

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» є правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк».

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе обов’язків за кредитним договором №156/S ухиляється від своєчасного їх виконання, та на рахунки, які були відкриті для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків повернено кредитних коштів у сумі 314106,62грн., погашено відсотків за користування кредитними коштами – 203986,92 грн. Погашення кредиту згідно умов кредитного договору не виконується.

Крім того, відповідно до п.6.1 кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, Позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, станом на 17 листопада 2010 року за відповідачем сформувалась заборгованість у сумі 476141,97 грн.; у тому числі 459 893,38 грн.– заборгованість за кредитом, 16 248,59 грн. – заборгованість за неустойку у вигляді пені.

Отже, позивач просить суд звернути стягнення на заставлено майно, відповідно до умов договорів застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008, укладених між сторонами в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 156/S від 31.03.2008р. у розмірі 476141,97 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що договори застави були укладенні з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

Однак, дані доводи відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки на момент укладення між сторонами договорів застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008 діяла інша редакція Закону України «Про заставу» від 24 квітня 2007 року, відповідно до статті 13 якого договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що при укладанні договорів застави ні Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк» ні Приватне підприємство «Транспортна компанія «Іріна» ні виявили бажання нотаріального посвідчення договорів застави, у зв’язку із чим укладення їх у простій письмовій формі не порушило вимог законодавства України.

Позивач зазначає, що впродовж розгляду справи відповідачем була сплачена частина заборгованості та станом на 27 січня 2011 року заборгованість за Приватним підприємством «Транспортна компанія «Іріна» складає 469 441,59 грн., у тому числі сума основного боргу – 453 193,00 грн., та сума пені – 16 248,59 грн.

Відповідно до частини 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, з огляду на викладене суд вважає за необхідним припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача 6700,38 грн.

Сторонами був підписаний акт звірення взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтверджує суму заборгованості перед банком у сумі 469 441,59 грн., (а.с. 82).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 469 441,59 грн., розрахунок який перевірено судом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» щодо звернення стягнення на предмет застави які належать Приватному підприємству «Транспортна компанія «Іріна», а саме транспортні засоби: БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005372 38122585L72333, тип ТЗ-28 пас. мест автобус, реєстраційний номер АК4834 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024587, видане : Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005373 38122585L72123, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4836 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024585, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005374 38122585L72895, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4835 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024586, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 156/S від 31.03.2008р. у розмірі 469 441,59 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Як вказувалось раніше, до суду надійшло клопотання позивача про розстрочення виконання рішення та доданий графік погашення заборгованості.

Так, згідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не були представлені докази обставин, які б ускладнювали виконання рішення або зробили його неможливим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення.

Таким чином, з урахуванням викладеного, з метою відновлення порушеного права позивача, та приведення спірних правовідносин у відповідність з нормами чинного законодавства України, суд вважає за можливе часткове задовольнити позовні вимоги з мотивів їх обґрунтованості.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у пропорційному відношенні к задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 49, ч.11 ст. 80, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. На задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», (68003, Одеська область, м.Іллічевськ, вул. Леніна, 28; 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Першотравнева, 1в, ЄДРПОУ 21650966, МФО 328027, к/р №32003100300 в Управлінні НБУ в Одеській області) за кредитним договором №156/S від 31.03.2008 звернути стягнення на предмет застави який належить Приватному підприємству «Транспортна компанія «Іріна» (95021, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 94 гурт., к. 720 Б, ЄДРПОУ 34523590), а саме транспортні засоби: БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005372 38122585L72333, тип ТЗ-28 пас. мест автобус, реєстраційний номер АК4834 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024587, видане : Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005373 38122585L72123, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4836 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024585, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р.; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005374 38122585L72895, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4835 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024586, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008р., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 156/S від 31.03.2008р. у розмірі 469 441,59 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».

3. Стягнути з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Іріна», (95021, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 94 гурт., к. 720 Б, ЄДРПОУ 34523590) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», (68003, Одеська область, м.Іллічевськ, вул. Леніна, 28; 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Першотравнева, 1в, ЄДРПОУ 21650966, МФО 328027, к/р №32003100300 в Управлінні НБУ в Одеській області) 4761,42 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6700,38 грн., провадження по справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2011 року