Ухвала суду № 139320645, 28.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"28" серпня 2026 р. Справа № 924/821/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області, який діє в інтересах Приватно-орендного підприємства "Колос" с. Правдівка Хмельницького району, Хмельницької області

до ОСОБА_2 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення на користь Приватно-орендного підприємства "Колос" збитків в розмірі 61557602 грн.

встановив:

27.07.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області, який діє в інтересах Приватно-орендного підприємства "Колос" с. Правдівка Хмельницького району, Хмельницької області, до ОСОБА_2 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення на користь Приватно-орендного підприємства "Колос" збитків в розмірі 61557602 грн. Позовна заява підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Кузиною М-О.С.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 року, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

Ухвалою суду від 28.07.2026 суддею Грамчуком І.В. заявлено самовідвід судді Грамчука І.В. від участі в розгляді справи №924/821/26, матеріали даної справи передано уповноваженій особі суду для вирішення питання про здійснення повторного автоматичного розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Танасюк О.Є.

Ухвалою суду від 31.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків до 10.08.2026, але не пізніше десяти днів з дня вручення даної ухвали. Зазначено про необхідність надати: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються та докази сплати судового збору в розмірі 738691,22 грн.

Дана ухвала була направлена на поштову адресу ОСОБА_1 та до електронного кабінету його представника адвоката Кузиної М-О.С.

11.08.2026 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 від 10.08.2026 про усунення недоліків, в якій зазначає, що виходячи з діапазону цін на ринку нерухомості, для здійснення попереднього розрахунку позивачем було використано середній орієнтований показник у розмірі 1000 доларів США за 1 кв.м. комерційних приміщень у м. Хмельницькому. Водночас звертає увагу, що наведений позивачем розрахунок має попередній характер, оскільки остаточна ринкова вартість відповідного нерухомого майна може бути встановлена лише на підставі експертного дослідження.

До заяви про усунення недоліків не надано доказів сплати судового збору. При цьому, у вказаній заяві представник ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що він фактично позбавлений можливості використовувати кошти підприємства для сплати судового збору та не може самостійно здійснити відповідний платіж за рахунок коштів підприємства, оскільки не має доступу до рахунків підприємства та його обігових коштів. Вказує, що неможливість сплати судового збору має тимчасовий характер та позивачу необхідний додатковий час для забезпечення відповідних коштів та виконання обов`язку зі сплати судового збору.

Законодавством України однією з умов розгляду справи судом визначено сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд зазначає, що норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20, в ухвалі Верховного Суду від 22.09.2025 у справі №924/517/24).

Тобто, право відстрочити сплату судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір". Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.04.2026 у справі №904/5502/25.

Як слідує зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов, перелік яких є вичерпним.

Однак, обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 , а саме, відсутність у нього фактичної можливості розпоряджатися коштами підприємства, не є умовою для відстрочення сплати судового збору позивачем відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 зроблено висновок про те, що особою, яка подає позов в інтересах юридичної особи (відповідно до ст. 54 ГПК України) є власник (учасник, акціонер) юридичної особи, який у розумінні наведеної вище норми не являється позивачем, а є особою з особливим процесуальним статусом. Зазначений висновок кореспондується з висновком зробленим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2022 у справі №912/2829/21.

Отже, процесуально позивачем за даною категорією спорів виступає юридична особа.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази актуального майнового стану позивача - Приватно-орендного підприємства "Колос" та докази його неспроможності сплатити судовий збір на момент звернення з позовною заявою.

Крім того, до клопотання про відстрочення сплати судового збору не було надано доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору до моменту постановлення судового рішення у справі.

Враховуючи відсутність умов, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зважаючи на те, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" про відстрочення сплати судового збору є тимчасовим заходом, що діє виключно до ухвалення судового рішення, при цьому, заявником не зазначено про можливість сплатити судовий збір до ухвалення судового рішення у справі, у даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, а відтак, у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Також у заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 просить суд надати додатковий строк на усунення недоліків у випадку якщо суд дійде висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Судом враховується, що відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 31.07.2026 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу на його поштову адресу та 06.08.2026 повернута відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також ухвала суду від 31.07.2026 була надіслана до електронного кабінету його представника адвоката Кузиної М-О.С.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 174 ГПК України встановлено строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (в даному випадку до 16.08.2026), які у встановлений строк не усунуті (не сплачено судовий збір), клопотання ОСОБА_1 про надання додаткового строку на усунення недоліків залишається без задоволення.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки заявник не усунув в повному обсязі недоліки поданої заяви та не сплатив судовий збір за її подання, позовна заява підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 від 10.08.2026 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №924/821/26.

Позовну заяву ОСОБА_1 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області, який діє в інтересах Приватно-орендного підприємства "Колос" с. Правдівка Хмельницького району, Хмельницької області, до ОСОБА_2 с. Правдівка, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення на користь Приватно-орендного підприємства "Колос" збитків в розмірі 61557602 грн., вважати не поданою і повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після її підписання 28.08.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строку, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя О.Є. Танасюк