Ухвала суду № 139320304, 28.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" серпня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/1962/26

За позовом заступника керівника Київської окружної прокуратури

в інтересах держави

в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитроленд ЛТД»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства

«Ліси України»

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

Суддя А.Р.Ейвазова

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі позивач, Бучанська РДА) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дмитроленд ЛТД» (далі відповідач, ТОВ «Дмитроленд ЛТД») про витребування на користь держави в особі Бучанської РДА з незаконного володіння ТОВ «Дмитроленд ЛТД» земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484400:09:002:0043, 3222484400:09:002:0048, 3222484400:09:002:0144, 3222484400:09:002:0042, 3222484400:09:002:0117, 3222484400:09:002:0141, 3222484400:09:002:0140, 3222484400:09:002:0100, 3222484400:09:002:0090, 3222484400:09:002:0107 у категорію земель лісогосподарського призначення (т.1 а.с.1-17).

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на незаконне вибуття з власності держави спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що утворені на підставі підроблених державних актів, реєстрація за якими прав на спірні земельні ділянки здійснена за ОСОБА_1 , який у подальшому передав спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ «Дмитроленд ЛТД». Між тим, як вказує прокурор, спірні земельні ділянки, що вкриті лісовою рослинністю та є землями лісогосподарського призначення, до незаконного вибуття перебували у користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі ДП «Ліси України) та без зміни їх цільового призначення та рішення Кабінету Міністрів України про вилучення з постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства вибули з державної власності.

Необхідність подання позову в інтересах держави мотивована прокурором не вжиттям заходів позивачем, що представляє відповідну територіальну громаду, для відновлення такого права після повідомлення про виявлені порушення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Ліси України»; призначено підготовче засідання на 27.08.2026 о 10:00; визнано явку сторін обов`язковою; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов, а третій особі - пояснень щодо позову та відзиву; роз`яснено відповідачу про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (т.1 а.с.210-214).

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 20.07.2026 о 22:10 прокурору та третій особі; 20.07.2026 о 22:14 - позивачу (т.1 а.с.216-217, 249).

Відповідач у справі ТОВ «Дмитроленд ЛТД», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), станом на момент відкриття провадження у справі не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується відповіддю від 15.07.2026 №37688188 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС (т.1 а.с.209).

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія ухвали від 20.07.2026 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №R067234543323, яке повернуто з довідкою від 28.07.2026 відділенням поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній» (т.1 а.с.238-243). При цьому, адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як станом на 06.07.2026 (т.1 а.с.192), так і станом на 20.08.2026 (т.1 а.с.244); іншої адреси відповідач суду на момент направлення вказаної ухвали не повідомив.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

В силу п.п.2, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідна ухвала вважається врученою прокурору, позивачу та третій особі наступного робочого дня 21.07.2026; відповідачу 28.07.2026 (день складання довідки відділенням поштового зв`язку).

19.08.2026 відповідачем в особі представника адвоката Черепова Д.В подано клопотання про ознайомлення матеріалами справи (т.1 а.с.245). 21.08.2026 відповідач ознайомився з матеріалами справи (т.1 а.с.245, зворот).

27.08.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 26.08.2026) від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у якому відповідач також просив надати йому достатній строк для завершення збирання доказів, отримання відповідей на адвокатські запити, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, доказів на підтвердження заперечень проти позову, а також відповідних заяв та клопотань.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач посилався на те, що не володів інформацією про розгляд справи та відповідно не мав реальної можливості ознайомитись із змістом заявлених вимог, їх обґрунтуванням та доказами, наданими у їх підтвердження. За твердженням відповідача, його представник одразу ознайомився з матеріалами справи 21.08.2026 та з відповідної дати отримав можливість проаналізувати докази та розпочати формування правової позиції та збирати докази, необхідних для спростування заявлених вимог, що потребує часу.

27.08.2026 підготовче засідання не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання у даній справі на 28.09.2026 о 16:20.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне вирішити питання про продовження відповідачу строку для подання відзиву з власної ініціативи з наступних підстав.

Згідно ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Як установлено п.8 ч.2 ст.176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов

Відповідно до ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк на подання відзиву на позов у справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, встановлюється саме судом з урахуванням визначеної законом мінімальної його тривалості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026 відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву - п`ятнадцять днів з дня вручення такої ухвали.

Враховуючи, що ухвала від 20.07.2026 вважається вручено відповідачу, в силу п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, 28.07.2026 (з моменту складання довідки відділенням поштового зв`язку про відсутність за місцем знаходження адресата відповідача у справі), останнім днем строку, встановленого для подання відзиву, є 12.08.2026.

Як установлено ст.118 ГПК України: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.ч.1,2 ст.119 ГПК України: суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

До закінчення відповідного строку до 12.08.2026 відповідач із заявою про продовження встановленого судом строку до суду не звертався.

Разом з тим, суд, з урахуванням положень ч.2 ст.119 ГПК України, вправі продовжити відповідачу строк для подання відзиву з власної ініціативи.

Так, причини пропуску строку можуть вважатися поважними, якщо вони відповідають одночасно усім таким умовам: обставина або кілька обставин безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у встановлений строк; відповідні обставини не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ці обставини виникли протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними засобами доказування.

Обставина, на яку посилається відповідач у поданому клопотанні, відсутність зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС як причина відсутності у нього інформації про розгляд справи не може вважатись поважною, оскільки фактично є наслідком не виконання відповідачем обов`язку зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Так, за змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон №3200-ІХ), зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпункту 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу I цього Закону в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону.

Враховуючи дату опублікування в газеті «Голос України» Закону №3200-IX - 20.07.2023, відповідач мав виконати вимоги відповідного закону та ч.6 ст.6 ГПК України, оскільки є юридичною особою приватного права починаючи з 21.02.2024 в обов`язковому порядку.

Натомість, таку вимогу відповідач протягом більш ніж 2 років не виконав, у зв`язку із чим, прокурор, який подав позов через систему «Електронний суд», в силу положень абз.2 ч.7 ст.42 ГПК України не мав обов`язку надсилати відповідачу, який не зареєстрував свій електронний кабінет, позовну заяву з додатками,

Поряд з цим, відповідач не повідомляє коли йому стало відомо про розгляд даної справи, тому його твердження про те, що він одразу звернувся за наданням професійної правничої допомоги доказами не доведені.

Водночас, суд вважає, що відсутність у відповідача позовної заяви з додатками, позбавляє його можливості подати відзив на позовну заяву та докази у підтвердження заперечень щодо позову, отже, здійснити захист своїх прав у даному судовому провадженні.

Враховуючи, що 20.08.2026 представнику відповідача адвокату Черепову Д.В. надано доступ до матер щоіалів справи в електронному вигляді, а 21.08.2026 такий представник ознайомився з матеріалами справи безпосередньо в приміщенні Господарського суду Київської області та зробив необхідні фотокопії, про свідчить його розписка на заяві від 19.08.2026 (т.1 а.с.245, зворот), фактично саме з 21.08.2026 відповідач мав можливість розпочати підготовку відзиву та збирання доказів (т.1 а.с.245).

Як установлено ч.1 ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Однією із заяв по суті справи, як вбачається з ч.2 вказаної статті, є відзив на позов.

Разом із такою заявою по суті - відзивом на позов відповідач має подати докази у підтвердження заперечень згідно ч.3 ст.80 ГПК України.

Враховуючи, що справа не є простою, враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, обсяг наданих доказів, строку, який судом встановлено мінімальної тривалості 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для відповідача могло бути недостатнім.

Зважаючи на викладені у клопотанні додаткові обставини, а саме необхідність збирання доказів у спростування заявлених вимог, враховуючи встановлення строку для подання відзиву мінімальної тривалості 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, який вичерпано, закінчення строку для подання відзиву до фактичного ознайомлення відповідача з матеріалами справи, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву до 09.09.2026 включно.

Суд вважає, що, ознайомившись з матеріалами справи до моменту постановлення цієї ухвали відповідач вже міг вчинити ряд дій, необхідних для витребування доказів, тому продовження строку до 09.09.2026 буде достатнім для їх завершення та подання відзиву, враховуючи ступінь складності справи, предмет та підстави позову у такій справі. При цьому, продовжуючи строк лише до 09.09.2026, суд виходив з того, що строк розгляду справи, у т.ч. такої його стадії як підготовче провадження є обмеженим, та у підготовчому провадження суду ще необхідно вчинити ряд дій для підготовки справи для належного розгляду її по суті (встановити строк для подання інших заяв по суті, розглянути заяви та клопотання, вирішити питання про витребування доказів (за необхідності), призначення експертизи (за необхідності) тощо).

При цьому, дослідження доводів відзиву та доказів у підтвердження його доводів, в сукупності з іншими матеріалами справи сприятиме повному та об`єктивному вирішенню спору.

Суд також звертає увагу відповідача, що неможливість подання доказів у підтвердження обставин, викладених у відзиві, разом із відзивом не унеможливлює подання самого відзиву.

Так, в силу ч.3 ст.165 ГПК України у відзиві зазначаються документи і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Частина 4 ст.80 ГПК України покладає на учасника обов`язок, у разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, письмово повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. При цьому, учасник справи, який не може подати доказ у строк з поважних причин не позбавлений права просити суд встановити додатковий строк для подання певного доказу, що визначено ч.5 ст.80 ГПК України.

Згідно ч.6 ст.119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дмитроленд ЛТД» строк на подання відзиву до 09.09.2026 (включно).

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо; заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Р. Ейвазова