Рішення № 139320018, 28.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/528/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Орнат Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ТОВ "Іс-Транс", вул. Богомольця, буд. 20 А, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, код ЄДРПОУ 42788292,

до відповідача: ПП "Архіміджбуд", вул. Скородинського, буд. 127, с. Підмихайля, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77352, код ЄДРПОУ 37638114,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс", про стягнення основного боргу в сумі 908 996,07 грн, інфляційних втрат в сумі 51 195,97 грн, 3% річних в сумі 20 616,84 грн, пені в сумі 98 465,69 грн та судових витрат,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 908 996,07 грн, інфляційних втрат в сумі 51 195,97 грн, 3% річних в сумі 20 616,84 грн, пені в сумі 98 465,69 грн та судових витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч ЦК України, договору субпідряду №1 від 05.09.2024 та додаткової угоди від 01.11.2024, договору поставки №17/09/2024 від 17.09.2024 та усного договору послуг по наданню послуг ескаватора - навантажувача, не здійснив у повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, поставленого товару та наданих послуг ескаватора - навантажувача.

За несвоєчасне виконання зобов`язань, відповідачу нараховано заявлені до стягнення інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.

В підтвердження викладеного долучено копії: довіреності, платіжної інструкції №245 від 24.04.2026, виписки з ЄДР щодо позивача, витягу №1909164500048 з реєстру платників податків на додану вартість, договору субпідряду №1 від 05.09.2024 з додатковою угодою від 01.11.2024, розрахунку заборгованості за договором субпідряду №1 від 05.09.2024 та додаткової угоди до договору, договору поставки №17/09/2024 від 17.09.2024 з додатком, розрахунку заборгованості за договором поставки №17/09/2024, видаткових накладних відповідно до договору №17/09/2024 від 17.09.2025, розрахунку заборгованості за усним договором, вимог №1/2909 від 29.09.2025, №2/2909 від 29.09.2025, №3/2909 від 29.09.2025, договору про надання правової допомоги №4 від 08.04.2026, акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.09.2024-05.11.2024, платіжних інструкцій про сплату, рахунків на оплату, скріншотів вебсторінки Національного Банку України щодо облікової ставки НБУ, індексу інфляції згідно вебсайту Міністерства фінансів України, актів наданих послуг, квитанції №6843400.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 27.05.2026.

25.05.2026, позивач надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням переговорів щодо мирного врегулювання спору.

11.06.2026, представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс". В обґрунтування вказав на ст.50 ГПК України та на те, що під час розгляду справи між ТОВ "Іс-Транс", ПП "Архіміджбуд" та ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс" укладено договір від 19.05.2026 за №19/05/26 відступлення права вимоги, відповідно до якого, ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс" набуло права вимоги щодо зобов`язань, невиконання яких зумовило подання позову, а відтак, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаного товариства.

18.06.2026, суд зобов`язав відповідача надати документи, які передані ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс", в підтвердження права вимоги, яке, набуто на підставі договору №19/05/26 відступлення права вимоги від 19.05.2026.

27.07.2026, 10.08.2026, на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2026, відповідач надав документи, які передані ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс" на підтвердження права вимоги за договором відступлення права вимоги №19/05/26 від 19.05.2026, а саме: договір субпідряду №1 від 05.09.2024 з додатками, договір поставки №17/09/2024 від 17.09.2024 з додатком, договір №2 про надання послуг від 16.09.2024 з додатком, видаткові накладні, акти наданих послуг, акт звірки взаємних розрахунків, акт прийому-передачі від 19.05.2026 до договору №19/05/26 відступлення права вимоги від 19.05.2026.

13.08.2026, суд залучив ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс" до участі у справі №909/528/26, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче засідання відклав, про що виніс ухвалу.

20.08.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.08.2026.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 20.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 21.08.2026.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову в цій справі є стягнення 908 996,07 грн заборгованості, 51 195,97 грн інфляційних втрат, 20 616,84 грн 3 % річних та 98 465,69 грн пені.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, поставленого товару та наданих послуг екскаватора-навантажувача.

Відтак, предмету доказування у цій справі підлягає факт невиконання відповідачем зобов`язань з оплати, строк виконання яких настав.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають особи, які звертаються за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи законних інтересів.

Позивачем є особа, на захист прав, свобод чи законних інтересів якої подано позов.

Отже, особа може звертатися до суду з позовом виключно за захистом власного порушеного права або законного інтересу, а судовий захист має бути спрямований на реальне поновлення саме того права, порушення якого стало підставою для звернення до суду.

Однак, 11.06.2026, після звернення позивача з цим позовом до суду, представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс", долучив договір № 19/05/26 відступлення права вимоги від 19.05.2026, відповідно до умов якого, ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс" набуло право вимоги до ПП "Архіміджбуд" за зобов`язаннями, невиконання яких (у частині оплати) стало підставою для пред`явлення цього позову.

Згідно з ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ВС у постанові від 18.02.2025, що винесена у справі №924/232/22 (924/201/22) зробив висновок про те, що вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 27.07.2020, що винесена у справі № 912/686/17).

Отже, на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушуються його права або законні інтереси. Лише після підтвердження таких обставин суд надає оцінку решті доводів і матеріалів спірних відносин, оскільки відсутність порушеного права чи інтересу є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, суд має оцінити можливість реального поновлення прав чи захисту інтересів позивача в обраний ним спосіб.

Судом встановлено, що матеріали справи містять документи, які підтверджують відступлення права вимоги від ТОВ "Іс-Транс" до ТОВ "Слобожанський логістичний комплекс", а саме: договір № 19/05/26 відступлення права вимоги від 19.05.2026; акт приймання-передачі від 19.05.2026 до вказаного договору; договір субпідряду № 1 від 05.09.2024 з додатками; договір поставки № 17/09/2024 від 17.09.2024 з додатком; договір № 2 про надання послуг від 16.09.2024 з додатком; видаткові накладні, акти наданих послуг та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2024 по 12.09.2025.

Учасники справи підтвердили факт укладення договору № 19/05/26 відступлення права вимоги від 19.05.2026 (протоколи судового засідання від 17.06.2026, 30.07.2026), у зв`язку з чим матеріальне право, на захист якого ТОВ "Іс-Транс" звернулося до суду, на момент розгляду справи, позивачу вже не належить.

З огляду на відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права на етапі вирішення спору, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому суд звертає увагу, що норми ГПК України (зокрема, Глава 4) не передбачають залучення іншого позивача або його правонаступника за власною ініціативою суду. Вказані процесуальні дії залежать виключно від волевиявлення сторін, що узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства та правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.09.2019 у справі № 369/5894/17 та від 02.02.2023 у справі № 910/14422/15.

За таких обставин, суд не вправі самостійно ініціювати питання заміни позивача у справі.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І. М. Скапровська