Ухвала суду № 13931926, 16.02.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 лютого 2011 р. № 18/146

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін головуючого,

Є. Чернов

В. Цвігун

розглянув касаційну скаргуСільськогосподарського виробничого кооперативу "Стир"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від 23 грудня 2010 р.

у справі№ 18/146 господарського суду Рівненської області

за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Стир"

доПриватного підприємства "Науково-виробничого підприємства "Захід-Хміль"

третя особаОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною п'ятою ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції прийнята 23.12.2010 р., тому строк на її касаційне оскарження закінчився 12.01.2011р.

Як вбачається з штампа вхідної кореспонденції Львівського апеляційного господарського суду, касаційну скаргу подано 17.01.2011 р., тобто з пропуском встановленого строку.

Скаржник просить відновити пропущений строк посилаючись на відсутність інформації про дату складання повного тексту постанови, а також на обставини хвороби представника скаржника, який перебував на лікуванні з 06.01.2011р.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Касаційна інстанція не приймає до уваги доводи скаржника про необізнаність з судовим рішенням, оскільки як стверджує представник скаржника постанова апеляційної інстанції отримана ним 31.12.2010 р., тоді як строк на касаційне оскарження закінчився 12.01.2011 р., тому скаржник мав можливість подати скаргу вчасно.

Крім того, перебування на лікуванні представника скаржника не позбавляло самого скаржника можливості оскаржити судове рішення, оскільки скаржник не позбавлений права мати кілька представників. До того ж обставини, що вказують на перебування представника на лікуванні виникли з 06.01.2011 р., тому він міг подати скаргу в період з 31.12.210 р. 06.01.2011 р.

Таким чином, касаційна інстанція не вбачає підстав для прийняття до уваги доводів представника скаржника про наявність об'єктивних обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, оскільки такі носять суб'єктивний характер.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 86, 107-109, п. 5 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Стир" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 р. у справі № 18/146 господарського суду Рівненської області не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

Повернути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Стир" з Державного бюджету України, рахунок 31113095700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, МФО 820019, банк отримувача ГУДК України у м. Києві, 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 77 коп. державного мита, що сплачені згідно квитанції № 54 від 14 січня 2011 року.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун