Ухвала суду № 13931567, 08.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1604/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р., Беспалова О.О.,

Скирді Б.К.,

представника позивача Сеник Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Аграрій»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Прокурора Носівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до Дочірнього підприємства «Аграрій»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Прокурор Носівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області (далі позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Дочірнього підприємства «Аграрій»(далі відповідач), яким просив стягнути з Дочірнього підприємства «Аграрій»суму податку на додану вартість у розмірі 576140,00 грн., що використані не за цільовим призначенням та перерахувати стягувану суму на рахунок Державного бюджету Носівського району.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року адміністративний позов Прокурора Носівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Аграрій»суму податку на додану вартість у розмірі 576140,00 грн., що використані не за цільовим призначенням та перераховано стягувану суму на рахунок Державного бюджету Носівського району.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 720024 ДП «Аграрій»є юридичною особою, зареєстрованою Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 24.06.2004 року (а.с. 6).

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків № 331/10 від 30.06.2004 року, ДП «Аграрій»30.06.2004 було взято на облік в ДПІ у Носівському районі за № 200 (а.с. 10).

На підставі направлення № 4 від 25.01.2010 року, виданого ДПІ у Носівському районі, згідно із п. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, службовими особами Державної податкової інспекції у Носівському районі було проведено планову виїзну перевірку ДП «Аграрій»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення ДП «Аграрій»вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. п. 4, 5, 6 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, а саме, ДП «Аграрій»до 01.03.2009 року не було перераховано на спеціальний рахунок кошти в сумі 576140,00 грн.

За результатами планової виїзної перевірки було складено акт № 37/23-023/32995702 від 10.02.2010 року (а.с. 15-20). Директор та головний бухгалтер ДП «Аграрій»від підпису в акті відмовилися , про що було складено акт від 10.02.2010 року № 2/23/01-042 (а.с. 21).

12 лютого 2010 року акт перевірки № 37/23-023/32995702 від 10.02.2010 року з додатками на 77-ми аркушах був направлений ДПІ у Носівському районі на адресу відповідача для ознайомлення та отриманий уповноваженою особою ДП «Аграрій»24.02.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 22-23).

Виявлення вищевказаних порушень ДП «Аграрій» і стало підставою для звернення Прокурора Носівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі Закон № 509-XII), державні податкові інспекції наділені повноваженням подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З позовом до суду про стягнення з відповідача податкового збору на користь держави звернувся прокурор Носівського району.

Право прокурора на звернення до адміністративного суду з даним позовом надано ч. 3 ст. 6, ч. 4. п. 1 ст. 17 КАС України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII (далі - Закон № 1251-XII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого Постановою КМ України від 26.02.1999 року № 271 (далі - Порядок), на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Згідно абзацу «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Підпункт 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Згідно з п. 5 Порядку, кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету. Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

З акту перевірки вбачається, що ДП «Аграрій»за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року було задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання згідно п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в розмірі 808940,00 грн.

Надходження коштів на розрахунковий рахунок та касу підприємства згідно даних бухгалтерського обліку, головної книги за період з 01.07.2008 року по 28.02.2009 року становили 14346050,93 грн.

На окремий рахунок ДП «Аграрій»за період з 23.10.2008 року по 01.03.2009 року було перераховано кошти в сумі 232800,00 грн., а після 01 березня 2009 року підприємством на спеціальний рахунок було перераховано кошти в сумі 280760,00 грн.

Тобто, на порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Аграрій»до 01 березня 2009 року не було перераховано на спеціальний рахунок кошти в сумі 576140,00 грн. та станом на 08.07.2009 року (дата закриття рахунку) взагалі не було перераховано кошти в сумі 295380,00 грн.

Положенням п. 6 Порядку передбачено, що відповідальність за нецільове використання сум податку на додану вартість, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, несуть їх керівники.

В своїй апеляційній скарзі, як на підставу її задоволення, апелянт посилається на те, що судова повістка про виклик в судове засідання на адресу ДП «Аграрій» не надходила, що в свою чергу позбавило останнього можливості надати суду докази щодо обставин справи.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом 13.05.2010 року (а.с. 51). Письмових заперечень та доказів на спростування доводів, які викладені в позові не надав.

Разом з тим, за приписами ч. 1 п. 3 ст. 128 КАС України, суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи і повторити виклик відповідача.

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Посилання апелянта на позбавлення його судом першої інстанції права надати відповідні докази колегія суддів не приймає до уваги, оскільки і в суд апеляційної інстанції апелянт не надав жодних доказів щодо неправомірності стягнення податкового боргу. Доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції також не навів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Аграрій»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя:

Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

О.О. Беспалов Повний текст ухвали складено та підписано 14.02.11 р.