Ухвала суду № 139313856, 28.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

28 серпня 2026 року Справа № 280/7394/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними рішень.

Справу просить розглянути за правилами загального позовного провадження за участю позивача у судовому засіданні.

До позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору

Ухвалою суду від 27.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачу запропоновано у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.03.2022 по 19.01.2026 включно, а також в частині позовних вимог про визнання протиправними рішень відповідача від 24.05.2023 № 084050009870, від 25.02.2024 № 084050009870, від 19.04.2024 № 084050009870 (три рішення від цієї дати), від 21.06.2024 № 084050009870, від 25.02.2025 № 084050009870, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку; докази сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

26.08.2026 від позивача надійшла заява (вх. № 78907), до якої додано позовну заяву-звернення (у новій редакції); клопотання про звільнення від сплати судового збору (оновлене). Крім того, позивач просить суд продовжити на 2 дні процесуальний строк, встановлений судом для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог у зв`язку з великим обсягом пояснень для вирішення цього питання.

Пільги щодо сплати судового збору встановлені частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ухвалою суду від 27.07.2026, що набрала законної сили 27.07.2026, установлено наступні обставини: « … судом досліджено надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня по грудень 2025 року та установлено, що у 2025 році дохід позивача становив 17 463,85 грн (соціальні виплати з відповідних бюджетів, додаткове благо).

Крім того, згідно довідки про доходи № 4795 6078 1871 2772, у 2025 році позивач отримала пенсію в загальній сумі 56 668,76 грн.

Тобто, дохід позивача у 2025 році склав 74 132,61 грн.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, однак вважає за можливе зменшити належний до сплати судовий збір до 2 662,40 грн (тобто за дві позовні вимоги немайнового характеру).

Розмір судового збору 2 662,40 грн, який запропоновано сплатити позивачу за подання позовної заяви, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки нею не доведено відповідність умовам, встановленим частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», однак вважає за можливе зменшити розмір судового збору до 2 662,40 грн. …».

Слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Жодного доказу на спростування зазначених вище обставин до оновленого клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ осіб, які втратили працездатність за віком.

Посилання на Рішення Конституційного Суду України, яким на думку позивача, визначено, що пенсія не є доходом, є необґрунтованим.

Так, предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 1-р/2018 були положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів. При цьому, у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 521/940/17.

Згідно із позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону № 3674-VI є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Покликання на дискримінацію позивача з боку органів державної влади належними та достовірними доказами не підтверджуються.

Крім того, даний спір не стосується відшкодування шкоди, запоідяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Викладене спростовує доводи позивача щодо наявності у суду обов`язку звільнити її від сплати судового збору.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки нею не доведено відповідність умовам, установленим частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, продовження процесуального строку є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Судом надано позивачу максимальний строк для усунення недоліків позовної заяви, і підстав продовжувати його не встановлено.

Звідси, відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

У продовженні процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними рішень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко