Рішення № 139313857, 28.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2026 року Справа № 280/6033/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69005, м. Запоріжжя, Профспілок Майдан, буд. 5, каб. 108, код ЄДРПОУ 44993352)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі третя особа), в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 79947402.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 472,16 (чотириста сімдесят дві гривні, шістнадцять копійок) грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 680,00 (шістсот вісімдесят гривень нуль копійок) грн.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 11.06.2026 року про арешт коштів боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що примусовому виконанню підлягають лише ті постанови, штраф за якими не був сплачений добровільно. У зв`язку з цим, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 79947402 від 02.02.2026 року (а також усі наступні похідні постанови) винесені протиправно та є такими, що підлягають скасуванню, оскільки первинне рішення (постанова ТЦК та СП № 567/1) було виконано добровільно та вчасно. Відтак у державного виконавця були відсутні законні підстави для відкриття виконавчого провадження. Просить позов задовольнити.

Відповідач правом подачі відзиву не скористався.

Третя особа подала пояснення відповідно до яких зазначила, що норма статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регулює загальні строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Оскільки постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 є виконавчим документом у розумінні статті 3 вказаного Закону, строк її пред`явлення підпадає під дію спеціальних норм, встановлених на період дії воєнного стану. Зупинення та переривання строків у виконавчому провадженні в період воєнного стану спрямоване на забезпечення реалізації державою своїх функцій, у тому числі у сфері обороноздатності та забезпечення правопорядку, і поширюється на всі виконавчі документи, що видаються уповноваженими органами. Постанова Центрального об`єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 №567/1 від 16.03.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу є чинною, позивачем у встановленому законом порядку не скасована, а отже, є обов`язковою до виконання. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

16 березня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Стягувач) відносно ОСОБА_1 , було винесено постанову № 567/1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Штраф позивачем був сплачений 19.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією (код документа: 9336-5307-2983-9946) на суму 3 400,00 грн. У квитанції призначення платежу зазначено: «адміністративний штраф та інші санкції пр. № 567/1 від 14.03.2024».

Будь-яких доказів, що приймалася інша постанова, з тим самим номером, але датою 14.03.2024, суду надано не було, тому суд вважає дату «14.03.2024», яка зазначена в платіжній інструкції, такою, що вказана помилково замість вірної «16.03.2024».

17.11.2025 року стягувач направив до органу виконавчої служби заяву № Ю/6314/41 про примусове виконання постанови в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у якій просив стягнути штраф у подвійному розмірі 6 800,00 грн на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП.

На підставі вказаної заяви, 02.02.2026 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіною Анастасією Юріївною було відкрито виконавче провадження ВП № 79947402 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

У межах ВП № 79947402, державним виконавцем Маркіною А.Ю. були винесені наступні постанови:

Постанова від 02.02.2026 р про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 472,16 грн;

Постанова від 02.02.2026 про стягнення виконавчого збору у розмірі 680,00 грн;

Постанова від 11.06.2026 про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат, що загалом становить 7 952,16 грн.

Доказів надсилання та вручення позивачу постанов державного виконавця, суду надано не було.

Як зазначає позивач, про існування виконавчого провадження від 02.02.2026 він дізнався лише 12.06.2026 після того, як отримав push-сповіщення про арешт банківських рахунків через застосунок «Дія».

Враховуючи добровільну сплату штрафу позивачем за постановою, яка була пред`явлена третьою особою до виконання без належних на то підстав, вважає, що постанови які були прийняті виконавчою службою протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 307 штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами ().

Відповідно до чч.1 та 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку

виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Актами.

Стосовно аргумента третьої особи, що відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), визначені цим Законом строки перериваються або зупиняються до припинення або скасування воєнного стану, суд зазначає

26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2129-IX, яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Станом на час розгляду заяви воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указом Президента України від 13.07.2026 № 596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 № 4928-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 02.08.2026 строком на 90 діб.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22.

У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлені Законом України "Про виконавче провадження". Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження" як спеціальним нормативно-правовим актом, на такі строки поширюється положення пункту 10-2 розділу XIII цього Закону, яким на період воєнного стану встановлено переривання визначених цим Законом строків та їх встановлення з дня припинення або скасування воєнного стану.

У цій справі виконавчий лист це Постанова про накладення штрафу №567/1 від 16.03.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX. Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці - припав на період дії воєнного стану.

Отже, з урахуванням підпункту 4 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII строк пред`явлення Постанови про накладення штрафу №567/1 від 16.03.2024 до примусового виконання дійсно не вважається пропущеним.

Однак, у даній справі питання не полягає у пропуску строку пред`явлення спірної постанови до виконання, а головним питання є те, що штраф по Постанові №567/1 від 16.03.2024 був сплачений позивачем добровільно, своєчасно і у третьої особи не виникало навіть прав на пред`явлення цієї постанови до примусового виконання.

Так як в матеріалах справи наявний банківський документ який підтверджує добровільну сплату позивачем 19.03.2024 штрафу по Постанові №567/1 від 16.03.2024 у розмірі 3400 грн, тому суд доходить висновку, що третя особа не мала законних підстав пред`являти зазначений документ до примусового виконання, а відповідно всі прийняті державним виконавцем постанови в межах ВП № 79947402 є протиправними та підлягають скасуванню

Крім того, суд зауважує, що третя особа повинна була пересвідчитися щодо можливості добровільного виконання постанови, перед зверненням до виконавчої служби, а також навіть після пред`явлення до примусового виконання, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання постанови боржником.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69005, м. Запоріжжя, Профспілок Майдан, буд. 5, каб. 108, код ЄДРПОУ 44993352), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )-задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 79947402.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 472,16 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 02.02.2026 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 680,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маркіної Анастасії Юріївни від 11.06.2026 року про арешт коштів боржника.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 4259,84 грн (чотири тисячі двісті п`ятдесят дев`ять гривень 84 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69005, м. Запоріжжя, Профспілок Майдан, буд. 5, каб. 108, код ЄДРПОУ 44993352).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 28.08.2026.

Суддя О.В. Конишева