Рішення № 139313393, 28.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа №160/14751/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії щодо заподіяної шкоди здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України п. 5 №112 від 25.03.2014 у сумі 379,60 грн в порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912160105420 від 27.02.2026 в частині нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України п. 5 №112 від 25.03.2014 у сумі 379,60 грн в порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської аварії ОСОБА_1 , в порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2026.

В обґрунтування позову позивач вказує, що має статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року першої категорії, є особою з інвалідністю другої групи, захворювання пов`язане з виконанням військового обов`язку у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно ст. ст. 14, 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач стверджує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило протиправні дії щодо нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 , особі з інвалідністю другої групи, 1 категорії , захворювання пов`язано з виконанням військового обов`язку у роботах внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 379,60 грн. за рішенням №912160105420 від 27.02.2026, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 п. 5 у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У позивача є підстави отримувати додаткову пенсі за шкоду, заподіяну здоров`ю особі з інвалідністю, другої групи, першої категорії, внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Наведені обставини зумовили звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

18.06.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що ОСОБА_1 до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії не звертався, рішення про перерахунок або про відмову у перерахунку пенсії не приймалось, отже, правовідносини між сторонами не викникали. Відповідно до ст. 62 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796), роз`яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Згідно ст. 50 Закону №796, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112), особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальнийзахист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112), щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 1 з інвалідністю II групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою у розмірі 379,6 грн. Постанова №1210 є чинною, у встановленому законом порядку протиправною чи неконституційною не визнавалася. Враховуючи вище зазначене, відсутні підстави для перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 11.03.1998 та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1).

Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 27.02.2026 пенсія позивача розрахована з наступних складових:

- основний розмір пенсії від середнього заробітку - 77661,58 грн;

- цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи 50,00 грн;

- підвищення інвалідам війни 2 групи (1 кат) (40% від 2595 грн) 1038,00 грн;

- додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 -379,60 грн;

- місяць підвищення розміру пенсії - 01.03.2026;

- обмеження в індексації з 01.03.2023 «-» 7971,90 грн;

- обмеження в індексації з 01.03.2024 «-» 3081,17 грн;

- обмеження в індексації з 01.03.2025 «-» 5645,32 грн;

- обмеження в індексації з 01.03.2026 «-» 5787,72 грн;

- розмір пенсії з надбавками 56643,07 грн.

Не погоджуючись з розрахунком додаткової пенсії особам з інвалідністю ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС за нормами Постанови №112, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).

За змістом ст. 1 Закону №796-ХІІ цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які врегульовані положеннями вказаного Закону неодноразово зазнавали змін, та правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постановах Верховного Суду, та, зокрема, у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.

Кодекс адміністративного судочинства України визначив, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки спірні правовідносини у цій справі є подібними, суд вирішуючи даний спір, враховує висновки судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.

У змісті вказаної постанови зазначено, що питання нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями ст. 50 Закону №796-ХІІ, яка неодноразово зазнавала змін, як і ст. 54 Закону №796-ХІІ щодо застосування якої зроблено висновок у згаданій вище постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24.

Так, відповідно до ст. 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону №796-ХІІ та викладено ст.50 Закону №796-ХІІ в такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону №107-VI, зокрема, в частині внесення змін до ст.50 Закону №796-ХІІ, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

28.12.2014 прийнято Закон №76-VIII, яким ст. 50 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції:

«Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердив Порядок №1210, за змістом пункту 13 якого (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112), особам, що належать до категорії 1, які є особами з інвалідністю ІІ групи встановлюється щомісячна додаткова пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 227,76 грн.

Отже, змінивши Законом №76-VIII законодавче регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені ст. 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.

При цьому, законодавець вже не вперше допускає обмеження права на соціальне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на що неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України, зокрема, в рішенні від 03.04.2024 у справі № 4-р(І)/2024, яким було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю ст. 54 Закону №796-ХІІ в редакції Закону України від 29.06.2021 №1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що внесені Законом №76-VIII зміни до ст. 50 Закону №796-ХІІ є такими, що порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій ст.50 Конституції України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, і в згаданій вище постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглядаючи цю справу, враховуючи попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати, щодо необхідності застосування до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми ст. 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, констатує, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена ст. 50 Закону №796-ХІІ, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим як при застосуванні ст. 54 Закону №796-ХІІ для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні ст. 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним.

Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначала, що до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю норми ст. 50 Закону №796-ХІІ мають застосовуватись в редакції Закону №230/96-ВР.

За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі №813/5002/17, від 16.06.2022 у справі №644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні:

1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена ст. 50 Закону №796-ХІІ, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;

2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР.

З урахуванням встановлених обставин у справі, застосовуючи правові висновки Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що ОСОБА_1 , як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 27.02.2026 відповідачем до складу пенсійної виплати позивача включено додаткову пенсію особі з інвалідністю ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у фіксованому розмірі 379,60 грн відповідно до Порядку №1210.

Однак такий порядок визначення розміру додаткової пенсії не відповідає правовому регулюванню спірних правовідносин з урахуванням висновків судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.

У зазначеній постанові Верховний Суд відступив від раніше сформованих висновків щодо застосування до відповідних правовідносин розмірів додаткової пенсії, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1210, та зазначив, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися у порядку та розмірах, визначених ст. 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Отже, при визначенні розміру додаткової пенсії позивача застосуванню підлягає безпосередньо ст. 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, якою для осіб з інвалідністю ІІ групи встановлено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на чинність Порядку №1210 та відсутність судового рішення про визнання його положень протиправними чи нечинними не спростовує зазначеного висновку.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Таким чином, наявність чинного підзаконного нормативно-правового акта, яким установлено менший розмір відповідної соціальної виплати, не є підставою для незастосування соціальної гарантії у розмірі, визначеному нормою закону, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок додаткової пенсії, у зв`язку з чим рішення про перерахунок або відмову у перерахунку не приймалося та спірні правовідносини між сторонами не виникли, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 27.02.2026 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатами якого визначено складові його пенсійної виплати, у тому числі щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 379,60 грн.

Отже, відповідач фактично здійснив нарахування позивачу спірної додаткової пенсії у визначеному ним розмірі та здійснює її виплату, тому твердження про відсутність між сторонами спірних правовідносин суперечить встановленим обставинам справи.

Предметом цього спору є не бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, а правомірність визначення та виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у фіксованому розмірі 379,60 грн замість розміру, встановленого ст. 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

За таких обставин відсутність окремої заяви позивача про здійснення такого перерахунку не усуває порушення його права на отримання пенсійної виплати у належному розмірі та не є підставою для відмови у судовому захисті.

Стосовно дати, з якої підлягає відновленню порушене право позивача, суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії з 01.01.2026.

На зазначену дату позивач мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Право осіб цієї категорії на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком випливає безпосередньо зі статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, застосування якої до відповідних правовідносин визначено постановою Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №580/5022/24.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, починаючи з 01.01.2026, є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії щодо заподіяної шкоди здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України п. 5 №112 від 25.03.2014 у сумі 379,60 грн в порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912160105420 від 27.02.2026 в частині нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України п. 5 №112 від 25.03.2014 у сумі 379,60 грн в порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський