Ухвала суду № 139312199, 21.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/45780/26-к

1-кс-44691/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025000000002920 від 11.11.2025,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025000000002920 від 11.11.2025.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025000000002920 від 11.11.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 361, ч.ч., 4, 5 ст. 190 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що 10.04.2026 створено спільну слідчу групу між Латвійською Республікою та Україною (Fake Recovery), оскільки злочини, які розслідуються правоохоронними органами Латвійської Республіки та України організовані та вчинені одними і тими ж особами та є взаємопов`язані між собою, у зв`язку із чим в матеріалах кримінального провадження також як докази використовуються відомості, надані правоохоронними органами Латвійської Республіки.

Так, 04.02.2004 Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, що прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15.11.2000, та сфера застосування якої використовується для попередження, розслідування і карного переслідування у зв`язку вчиненням ряду злочинів, в тому числі якщо ці злочини носять транснаціональний характер і вчинені за участю організованої злочинної групи, також якщо злочин вчинений у більш ніж одній державі, злочин вчинений в одній державі, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі, злочин вчинений в одній державі, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.

Разом з тим, Латвійська Республіка є державою-членом Європейського Союзу та учасником європейської системи фінансового регулювання і банківського нагляду, діяльність якої здійснюється відповідно до положень установчих договорів Європейського Союзу, нормативно-правових актів Європейський центральний банк, а також національного законодавства Латвійської Республіки.

Функціонування систем онлайн-банкінгу вказаних банків забезпечує здійснення електронних платіжних операцій, управління банківськими рахунками, обробку платіжної інформації, ідентифікацію користувачів та захист конфіденційних даних клієнтів із застосуванням багатофакторної автентифікації, електронних засобів підтвердження операцій, журналів авторизації, IP-ідентифікації та інших технічних засобів кібербезпеки.

Крім того, «Smart-ID» є електронним засобом дистанційної ідентифікації та підтвердження електронних операцій, що використовується на території Латвійської Республіки, Естонської Республіки та Литовської Республіки для доступу до електронних сервісів, у тому числі систем онлайн-банкінгу, підписання електронних документів та підтвердження фінансових операцій. Вказаний сервіс функціонує відповідно до вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС № 910/2014 від 23 липня 2014 року (eIDAS), який регулює електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Ідентифікація користувача за допомогою «Smart-ID» здійснюється шляхом багатофакторної автентифікації із використанням персонального мобільного пристрою, індивідуальних PIN-кодів, криптографічних ключів та засобів кваліфікованого електронного підпису, що забезпечує підтвердження особи користувача, авторизацію в електронних сервісах та підтвердження банківських і фінансових операцій. Електронні підписи, створені із використанням «Smart-ID Qualified», відповідно до вимог Регламенту eIDAS прирівнюються до власноручного підпису та мають юридичну силу на території держав-членів Європейського Союзу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , маючи організаторські здібності, лідерські якості, відповідні знання та практичні навички у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, використання спеціалізованого телефонного обладнання (VoIP-телефонії, SIP-транкінгу, віртуальних АТС), програмного забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп`ютерного обладнання та мобільних пристроїв, засобів анонімізації мережевої активності, реєстрації та використання облікових записів у месенджерах «WhatsApp», «Telegram» та інших, електронного засобу дистанційної ідентифікації та підтвердження електронних операцій «Smart-ID» громадян Латвійської Республіки, онлайн-банкінгу банківських установ AS «Citadele banka», AS «INDEXO Banka», «Swedbank» AS, а також «Revolut Bank» UAB, можливості отримання швидких кредитів та позик у банківських установах, методів соціальної інженерії, психологічного впливу та введення осіб в оману під виглядом фінансових консультантів та інвестиційних агентів, а також навички використання електронних платіжних систем, онлайн-банкінгу, криптовалютних бірж і сервісів обміну цифрових активів з метою приховування походження коштів та подальшого їх виведення, діючи з корисливих мотивів та з метою шахрайського заволодіння коштами іноземців - громадян Латвійської Республіки, не пізніше липня 2025 року вирішив створити стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, та на виконання розробленого плану, переконав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та інших невстановлених органом досудового розслідування осіб у можливості швидкого незаконного збагачення, шляхом вчинення злочинів та ефективній конспірації злочинної діяльності, повідомивши їм структуру злочинної організації, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її учасників, розроблений ним план та механізм учинення злочинів, визначив хто і які ролі буде виконувати у злочинній організації, згідно із підпорядкованістю її учасників, на що отримав їх добровільну згоду на участь у злочинній організації, тим самим ОСОБА_9 створив стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, яка діяла під час воєнного стану на території України.

У період 2025-2026 р.р. особи, діючи у складі злочинної організації, очолюваної ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та іншими невстановленими особами, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи комп`ютерну техніку, мережу Інтернет, телефонний зв`язок та програмні застосунки, під приводом інвестування коштів або повернення раніше втрачених інвестиційних коштів, шляхом обману та несанкціонованого втручання в роботу банківських систем заволоділи коштами громадян Латвійської Республіки.

Так, у період з 14.07.2025 по 04.08.2025 невстановлені особи телефонували громадянину Латвійської Республіки ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 ), представляючись працівниками інвестиційних платформ та аналітичних компаній. Під впливом обману потерпілий здійснив переказ коштів через банківські установи «Luminor Bank» AS, AS «Citadele banka» та AS «INDEXO Banka» на загальну суму 55 750 Євро, що за курсом НБУ становить 2 722 919,20 грн., якими учасники злочинної організації розпорядилися на власний розсуд. Внаслідок цього потерпілому завдано матеріальної шкоди на вказану суму.

31.07.2025 невстановлені особи шляхом телефонного спілкування отримали доступ до електронного засобу ідентифікації «Smart-ID» громадянки Латвійської Республіки ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), після чого здійснили несанкціоноване втручання в онлайн-банкінг AS «Citadele Banka» та AS «Indexo Banka». На її рахунок було оформлено кредит у сумі 1500 Євро, які надалі переведено на підконтрольні рахунки учасників злочинної організації. Загальна сума завданої шкоди склала 72 222,15 грн.

Крім того, 31.07.2025, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ), втрутилися в роботу банківських систем «Revolut bank», та переказали кошти на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 1794,26 Євро, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 86526,39 грн.

Крім того, 31.07.2025, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), втрутилися в роботу банківських систем «Swedbank» AS та AS «Indexo Banka», оформили на його ім`я кредитні кошти та переказали їх на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 8500,03 Євро, що за курсом НБУ становить 405 868,78 грн.

Крім того, не пізніше 30.07.2025 невстановлені особи, використовуючи обман та доступ до «Smart-ID», отримали доступ до банківських рахунків особи, яка має право постійного проживання в Латвійській Республіці, ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ). На його рахунок було оформлено кредит у сумі 2000 Євро, після чого здійснено перекази коштів на підконтрольні рахунки учасників злочинної організації на загальну суму 2861,79 Євро, що за курсом НБУ становить 136 647,89 грн.

Далі, у період з 12.08.2025 по 14.08.2025 невстановлені особи, представляючись працівниками компанії з повернення втрачених інвестицій, ввели в оману громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ), отримали доступ до його «Smart-ID» та банківських рахунків у «Swedbank» AS та AS «Indexo Banka». Надалі на його ім`я були оформлені кредитні кошти та здійснені перекази на підконтрольні рахунки злочинної організації на загальну суму 9470 Євро, що становить 456 424,64 грн. матеріальної шкоди.

Також не пізніше 24.09.2025 невстановлені особи аналогічним способом отримали доступ до онлайн-банкінгу громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_30 ( ОСОБА_31 ) у банківській установі AS «Citadele Banka» та здійснили незаконний переказ 3000 Євро на підконтрольний рахунок учасників злочинної організації, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 146 403,60 грн.

Крім того, 11.10.2025, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 ), втрутилися в роботу банківських систем AS «SEB banka», оформили на його ім`я кредитні кошти та переказали їх на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 4993,71 Євро, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 240723,28 грн.

Крім того, в період часу з 22.01.2026 по 25.01.2026, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_34 ( ОСОБА_35 ), втрутилися в роботу банківських систем AS «Swedbank», та переказали їх на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 1350 Євро, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 68304,89 грн.

Крім того, в період часу з 22.01.2026 по 25.01.2026, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 ), втрутилися в роботу банківських систем AS «Swedbank», та переказали їх на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 9950 Євро, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 478688,53 грн.

Крім того, в період часу з 22.01.2026 по 25.01.2026, невстановлені особи отримали доступ до «Smart-ID» громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_38 ( ОСОБА_39 ), втрутилися в роботу банківських систем AS «Swedbank», та переказали їх на підконтрольні рахунки. Загальна сума незаконно перерахованих коштів склала 9091 Євро, що згідно курсу НБУ на вказану дату становить 440375,31 грн.

У всіх вказаних епізодах учасники злочинної організації діяли за єдиним планом, використовуючи засоби зв`язку, мережу Інтернет, програми дистанційного банкінгу та електронні засоби ідентифікації «Smart-ID», здійснювали несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих банківських систем, змінювали маршрути руху коштів, авторів та зміст банківських операцій, після чого переводили кошти на підконтрольні банківські рахунки та криптогаманці, розпоряджаючись ними на власний розсуд.

Утворена ОСОБА_9 злочинна організація завдяки вжитим її членами заходів конспірації, убезпечувала себе від викриття та діяла на протязі тривалого проміжку часу починаючи щонайменше з липня 2025 року по травень 2026 року та припинила своє функціонування у зв`язку із її знешкодженням правоохоронними органами.

За час існування утвореної ОСОБА_9 злочинної організації за період з 14.07.2025 по 25.01.2026 органом досудового розслідування зафіксовано та задокументовано 22 тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із заволодінням коштами громадян Латвійської Республіки на загальну суму 5 255 104,66 грн. шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки.

20.08.2026 повідомлено про підозру: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мерефа, Харківської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , про те, що він підозрюється:

- в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України;

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах, вчиненому злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

- у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненому злочинною організацією, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

- у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку інформації, спотворення процесу обробки інформації, під час дії воєнного стану, вчиненому злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України;

- у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку інформації, спотворення процесу обробки інформації, під час дії воєнного стану, вчиненому злочинною організацією, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 361 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 9 984 000 грн, що дорівнює 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, обґрунтовує ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме:

-будучи повідомленим про підозру у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, участі у злочинній організації, розуміючи невідворотність покарання, яке може бути до неї застосовано, буде переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

- може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких не вдалося встановити у ході обшуків;

- будучи учасником злочинної організації, може використовувати свій авторитет та вплив на інших підозрюваних, а тому обрання щодо неї більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування зі співучасниками злочинів, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочину, уникнення від кримінальної відповідальності, спотворення речей та документів, які їх викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні;

- може вчиняти дії з метою приховання слідів злочину, видалення та спотворення інформації в комп`ютерних мережах, серверах, мобільних терміналах, які використовувались під час вчинення злочинів;

- може знищити чи спотворити інформацію із ноутбуків, мобільних телефонів, які використовувалися для з`єднання з Інтернетом та спілкування зі співучасниками вчинення злочинів, здійснення маніпуляцій спрямованих на отримання відомостей про банківську таємницю щодо третіх осіб;

- може знищити списки (носії інформації з такими) та інші відомості щодо осіб, відносно яких вже вчинено протиправні дії, або ж планувалося вчинити;

- може незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваного заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована. Мотивували тим, що підозрюваний має постійне місце проживання, місце роботи, раніше не судимий, вважають, що розмір застави, визначений стороною обвинувачення, є необґрунтованим та непропорційним. З урахуванням означеного, просили застосуватицілодобовой домашній арешт.

Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_40 ( ОСОБА_19 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_41 ( ОСОБА_25 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_42 ( ОСОБА_27 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_43 ( ОСОБА_29 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_44 ( ОСОБА_31 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_38 ( ОСОБА_39 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_36 ( ОСОБА_37 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_32 ( ОСОБА_33 );

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину та допиту потерпілого ОСОБА_34 ( ОСОБА_35 );

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Citadele Banka» потерпілого ОСОБА_44 ( ОСОБА_31 ) від 21.05.2026;

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Indexo Banka» потерпілого ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ) від 21.05.2026;

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Indexo Banka» потерпілого ОСОБА_41 ( ОСОБА_25 ) від 21.05.2026;

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Indexo Banka» потерпілого ОСОБА_42 ( ОСОБА_27 ) від 21.05.2026;

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Indexo Banka» потерпілого ОСОБА_42 ( ОСОБА_27 ) від 21.05.2026;

- протокол огляду руху коштів банківської установи AS «Indexo Banka» потерпілого ОСОБА_43 ( ОСОБА_29 )від 21.05.2026;

- протокол огляду відомостей ТОВ «Флайнет» від 18.05.2026;

- протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, -відеоконтроль особи від 24.04.2026;

- протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.03.2026;

- протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.03.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відтак, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують останнього як особу, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали вище.

Водночас задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, а також тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у межах 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка складає 4 992 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.10.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002920 від 11.11.2025.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 4 992 000 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, список яких має бути вручено слідчим;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1