Рішення № 139312157, 19.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/25026/25

провадження № 2/753/7923/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк», Банк, позивач) звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62 007,18 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.10.2022 між АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого за зміною найменування є АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Банку укладено кредитний договір у формі оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500721897 та акцепту зазначеної пропозиції Банком.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит готівкою у сумі 35 804,70 грн зі сплатою 32,00 % річних строком на 36 місяців (до 03.10.2025). Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером № 1359260137 від 03.10.2022 та відповідними банківськими виписками по особових рахунках позичальника.

Позичальник не виконував належним чином взяті на себе договірні зобов`язання щодо щомісячного погашення тіла кредиту та сплати нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на день подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 62 007,18 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 34 166,59 грн та заборгованості за відсотками - 27 840,59 грн.

Позивач просить суд стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 467,56 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками суд направляв на зареєстровану у встановленому порядку адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату з відповідною відміткою поштового оператора («адресат відсутній»).

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судове повідомлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або за адресою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, заперечень або клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «Сенс Банк», запис про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

03.10.2022 ОСОБА_1 засобами дистанційного зв`язку через інтернет-банкінг звернувся до Банку з метою укладення кредитного договору відповідно до Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

03.10.2022 між сторонами було укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 500721897, невід`ємними частинами якої є Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту (Додаток № 1) та Паспорт споживчого кредиту.

Угоду підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7828», що був надісланий на фінансовий номер телефону відповідача +380 (50) 693-61-28, про що складено довідку про ідентифікацію клієнта.

За змістом Угоди Банк надав позичальнику кредит у розмірі 35 804,70 грн зі сплатою 32,00 % річних (фіксована ставка) строком на 36 місяців з кінцевим терміном повернення коштів - 03.10.2025.

Банк виконав своє зобов`язання, перерахувавши кошти позичальнику, що підтверджено меморіальним ордером № 1359260137 від 03.10.2022, випискою по позичковому рахунку № НОМЕР_1 та випискою по рахунку повернення заборгованості № НОМЕР_2 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за угодою № 500721897 від 03.10.2022 утворився борг у сумі 62 007,18 грн, що складається з: 34 166,59 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 27 840,59 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування коштами.

Правовідносини сторін регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Щодо форми та дійсності електронного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку та підписана сторонами.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому законодавством, а його підписання може здійснюватися за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 вказав, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд констатує, що підписанням одноразовим паролем «7828» відповідач погодив усі істотні умови кредитування (суму кредиту, відсоткову ставку 32,00 % річних, строк та графік щомісячних платежів).

Щодо порушення зобов`язань та підстав стягнення боргу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Надані позивачем виписки по особових рахунках відповідача та детальний розрахунок заборгованості підтверджують факт прострочення щомісячних платежів та наявність заборгованості в сумі 62 007,18 грн. Розрахунок заборгованості є арифметично та методологічно вірним, складеним згідно з умовами укладеного договору, та відповідачем не спростований.

З огляду на зазначене позовні вимоги АТ «Сенс Банк» про стягнення з відповідача 62 007,18 грн (34 166,59 грн основного боргу та 27 840,59 грн відсотків) є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), який підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 5 467,56 грн, понесені на підставі Договору про надання юридичних послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного з АО «СмартЛекс» (375,00 грн - підготовка позову; 225,00 грн - отримання рішення; 7,85 % від суми позову - винагорода від стягнутих коштів, що становить 4 867,56 грн).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю сторін та підлягає розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи вони підлягають сплаті у майбутньому.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з мотивів їх неспівмірності (чч. 4 - 6 ст. 137 ЦПК України) не заявляв. З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства заявлена сума витрат на правову допомогу у розмірі 5 467,56 грн є підтвердженою та підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором у розмірі 62 007,18 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 34 166,59 грн. та заборгованості по відсотках у розмірі 27 840,59 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 467,56 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Федір КАЛІУШКО