Постанова № 1393109, 03.12.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуюча у Iінстанції: Магера В.В.                                                                                                Справа № 22-а-2255/07

Господарський суд Хмельницької області                                                                         ряд. стат. звіту № 23

№ 16/260-НА                                                                                                                                                     

Суддя-доповідач: Олендер І.Я.                                                                                                                    

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня2007 року                                                                                                                              м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного судув складі :

судді-доповідача –                                                 Олендера І.Я.,

суддів –                                                                  Пліша М.А., Шавеля Р.М.

при секретарі –                                                       Сютик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2007 року у справі № 16/260-НА за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр” до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000292300/0 та № 0000262300/0 від 29 березня 2007 року, -                    

в с т а н о в и л а :

29 травня 2007 року Господарським судом Хмельницької області прийнято постанову у справі № 16/260-НА за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр” до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000292300/0 та № 0000262300/0 від 29 березня 2007 року, якою позов задоволено.

 Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що відповідачем всупереч до вимог Закону України “Про дорожній рух”, Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” було невірно віднесено вантажні кар’єрні автомобілі-самоскиди “БєлАЗ”, до об’єктів оподаткування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки такі виконують роботи технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, що підтверджується подорожніми листами, та в зв’язку з цим неправомірно прийнято оскаржуване повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 29.03.2007 р. Також суд прийняту постанову мотивував тим, що позивач правильно включив до валових витрат суми, що були оплачені ним контрагенту ТзОВ “Торгюрсервіс” за надані послуги – роботи, що були передбачені договором від 04.12.2006 року “Про надання послуг по ремонту техніки” та вказані в актах здавання-приймання виконаних робіт, що відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, які були виконані в грудні 2006 року, тому відповідач неправомірно видав оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року.

Прийняту постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач – Старокостянтинівська об’єднана державна податкова інспекції Хмельницької області, представник якої в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права внаслідок чого вважає, що постанову слід скасувати та постановити нову про відмову в задоволені позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі представник відповідача покликається на те, що судом помилково визначено належність автомобілів марки БєлАЗ до коду 8709, оскільки такі мають відноситись до коду 8704 – автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі, а тому позивачем було занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період, що перевірявся в сумі 29269 грн. Крім того, судом не враховано, що в порушення п.п.4.1.1,п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством було завищено валові витрати, оскільки позивач не мав права відносити витрати по ремонту техніки до валових витрат, а повинен віднести їх на збільшення балансової вартості основних фондів відповідних груп.

Під час апеляційного розгляду справи представники апелянта повністю підтримали вимоги за апеляційною скаргою та надали суду пояснення відповідно до її змісту.

Представники позивача по справі заперечили проти доводів апеляційної скарги , вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга задоволеню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта – відповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правильно включив до валових витрат суми, що були оплачені ним контрагенту ТзОВ “Торгюрсервіс” за надані послуги – роботи, що були передбачені договором від 04.12.2006 року “Про надання послуг по ремонту техніки” та вказані в актах здавання-приймання виконаних робіт, що відносяться до технічного обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, які були виконані в грудні 2006 року, тому відповідач неправомірно видав оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року.o:p>/o:p>

   o:p>/o:p>

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Безспірно встановлено, що по результатам проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ “Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр” вимог податного, іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 р. та валютного законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. було складено Акт № 231-05471885 від 22.03.2007 року (а.с.12-19) яким встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 191 096 грн. та прийнято одне з оскаржуваних податкових – повідомлень рішень (а.с.11).

З наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що під час проведення перевірки позивачем були надані перевіряючим документи, а саме податкові накладні та акти здавання-приймання виконаних робіт, які на думку позивача свідчать про те, що його контрагент “ТзОВ “Торгюрсервіс” в грудні 2006 року здійснювало для позивача роботи по ремонтну, діагностиці, реставрації, наладці техніки на суму 545940 грн. в тому числі ПДВ 90990 грн.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Судом першої інстанції не враховано того, що на час перевірки позивачем не було надано договорів, актів виконаних робіт та платіжних документів, які підтверджували б факт проведення розрахунків платником.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Крім того судом першої інстанції не враховано, що позивачем не віднесено вказану вище суму до валових витрат з податку на прибуток за 2006 рік, а надані за грудень 2006 року документи не проведені по бухгалтерському і податковому обліку позивача.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Відповідно до Положення про технічне обслуговування устаткування гірничодобувних підприємств, затвердженого наказом Мінпромполітики України № 281 від 04.07.2003 р., зареєстрованого в Мінюсті України 22.08.2003 р. за № 733/8054 види робіт, які вказані в наданих документах (а.с.30-38), не відносяться до технічного обслуговування і відповідно не відносяться до валових витрат позивачем, чого судом першої інстанції враховано не було.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

А звідси підставними є доводи представників відповідача, що проведені позивачем витрати по ремонту техніки повинні відноситись до витрат на поліпшення основних засобів, а так як позивач використав 10% ліміт від балансової вартості основних фондів на початок звітного року, то відповідно до вимог п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, абз.1 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивач не мав права відносити дані витрати до валових витрат, а повинен був віднести такі на збільшення балансової вартості основних фондів відповідних груп.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Судом не враховано, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку позивача ним в грудні 2006 року, не віднесено на збільшення балансової вартості основних фондів третьої групи суму отриманих від контрагента ТзОВ “Торгюрсервіс” послуг по ремонту устаткування. o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано всіх обставин, що мали значення для вирішення даної справи та неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого зроблено неправильний висновок про неправомірність дій відповідача, щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року.o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Колегія суддів вважає, що при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року відповідач діяв у відповідності до вимог ст.19 КАС України, та з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, тому підстав для визнання їх неправомірними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення не має. o:p>/o:p>

o:p>/o:p>

З таких обставин, оскаржувана постанова в частині задоволення позову про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою у задоволенні його вимог про визнання протиправним та скасування такого податкового-повідомлення рішення слід відмовити.

Поряд з цим колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про протиправність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 29.03.2007 р.(а.с.10), оскільки такі ґрунтуються на вимогах ч.1,ч.3 ст.34 Закону України “Про дорожній рух”, ст.ст.1,2 ч.2,ст.7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги те, що вантажні кар’єрні автомобілі-самоскиди “БєлАЗ”, використовуються позивачем для робіт технологічного циклу виробництва тільки у внутрішніх межах підприємства, що підтверджується подорожніми листами (а.с.22-26), та такі не є об’єктом оподаткування відповідно до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, оскільки відносяться до коду 8709, відповідно до основних правил інтерпретації Класифікації товарів, що є додатком до Закону України “Про Митний тариф України”.  

Також судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до вимог ст.7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” визначено, що у разі приховування (заниження) об’єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються суми несплаченого податку, а також пеня або штраф в порядку, передбаченому законом, однак не передбачено інші санкції, тому у відповідача не було правових підстав застосовувати Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним  та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262300/0 від 29.03.2007 року підлягає залишенню без змін. 

Керуючись  ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, п.п. 3, 4 202, 205, 207 КАС України колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2007 року у справі          № 16/260-НА за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський спеціалізований кар’єр” до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № 0000262300/0 від 29 березня 2007 року, скасувати і ухвалити нову, якою у задоволенні даної позовної вимоги відмовити.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2007 року в іншій частині залишити без змін. 

На постанову апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.  

          Головуючий                                                            І.Я.Олендер

                                     Судді                                                                   М.А.Пліш

                                                                                                                 Р.М.Шавель