Рішення № 139309153, 25.08.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

545/939/26

2/532/758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю:

представника відповідача адвоката Шелудько О. О.,

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кобеляки в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2026 до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 27.09.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1278-9227. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідач у свою чергу не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем. Станом на 24.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 58 048,54 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 11 500 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 46 437 гривень, заборгованість за комісіями 111,54 гривень. Представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1278-9227 від 27.09.2023 в розмірі 51 746,54 гривень, що складається з простроченої заборгованості за кредитом 11 500,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 40 246,54 гривень, а також судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 11.03.2026 справу передано за підсудністю до Кобеляцького районного суду Полтавської області.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02.04.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

24.06.2026 до суду від представника відповідача Шелудько О. О. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відсутні докази того, що договір був укладений належним чином. Відсутні підтвердження, що одноразовий ідентифікатор «A5375» був направлений у вигляді смс-повідомлення відповідачу на номер телефону. Правила відкриття кредитної лінії, які затверджені Наказом Директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №64-П від 18.09.2023 не підписані відповідачем. Позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів. Нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту є незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Крім цього зазначила, що в наданому позивачем примірнику договору про відкриття кредитної лінії начебто обумовлено базовий період сплати відсотків 14 днів, та строк кредитування 300 днів. Тобто, в наданій до справи копії кредитного договору визначаються фактично два строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів. При стягненні заявленої Позивачем заборгованості необхідно керуватись визначеними у кредитному договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а саме 11 500 грн та в 14 днів відповідно. Крім цього представником відповідача надано власний розрахунок заборгованості відповідно до якого заборгованість за кредитним договором № 1278-9227 від 27.09.2023 р. не має перевищувати 8 161,54 грн. Одночасно представником відповідача зазначено, що заборгованість за кредитом не має стягуватися, оскільки відсутні докази укладення кредитного договору. У задоволенні позову прохала відмовити у повному обсязі (а. с. 44-58).

Представник позивача Резуєв Є. В. надав до суду клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Шелудько О. О. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 27.09.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1278-9227 (далі Договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит на суму 11500 гривень, строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредиту. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту. Номер особистого електронного платіжного засобу відповідача НОМЕР_1 (а. с. 82-88).

Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Номер пароля А5375.

Представником позивача також надано копію Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором (а. с. 89-101).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі №524/5556/19.

Більше того, представником відповідача стверджується, що відсутні відповідні записи про надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора СМС-повідомлення, однак нею доказів на підтвердження своєї позиції не надано. Не заявлено будь-яких клопотань щодо витребування доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (Постанова Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

Таким чином, на підставі викладеного вище, беручи до уваги що стороною відповідача доказів на спростування укладення кредитного договору не надано, клопотань про витребування доказів не заявлено, ніяким іншим чином укладення договору не спростовано, суд вважає, що факт укладення кредитного договору між сторонами знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Суд також звертає увагу на те, що реквізити, які містяться в п. п. 7 спірних договорів співпадають з реквізитами відповідача, які зазначені в позовній заяві, а тому можна дійти висновку, що під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідач надав усі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів позичальника для отримання грошових коштів (позики), зокрема, прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер банківської картки для перерахування коштів. Даний факт стороною відповідача не спростовано.

На підтвердження факту надання відповідачу грошових коштів у розмірі 11500 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 (ідентифікатор еквайра АТ КБ «ПриватБанк») за спірним кредитним договором суду надано квитанцію LigPay, ID операції НОМЕР_2 (а. с. 102).

Стороною відповідача також крім заперечень щодо отримання грошових коштів та посилання на відсутність первинних бухгалтерських документів, доказів не долучено. Зокрема не надано довідки з банківської установи про відсутність відкритого банківського рахунку на ім`я ОСОБА_1 , не надано виписок з рахунків банківської картки, які свідчили б про відсутність надходження грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд з урахуванням балансу вірогідностей вважає, що грошові кошти згідно укладеного договору були отримані відповідачем.

Щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню суд зазначає наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором загальний розмір заборгованості відповідача станом на 13.02.2026 становить 58048,54 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 11500 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 46437 гривень, залишок комісій 111,54 гривень (а. с. 101-114).

Відповідачем на погашення заборгованості сплачено 5753,46 гривень.

Судом встановлено, що за спірним договором нарахована комісія у розмірі 1725 гривень, тіло кредиту у розмірі 11500 гривень, відсотки за період з 27.09.2023 по 22.07.2024 (300 днів), за процентною ставкою у розмірі 1,20 % на день (знижена процентна ставка) та у розмірі 1,50% на день.

Вказане нарахування комісії та відсотків відповідає умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Встановлення комісії за надання кредиту передбачено Законом України «Про споживче кредитування», сторонами під час укладення кредитного договору погоджено сплату вказаної комісії.

Питання про стягнення комісії у розмірі 111,54 гривень позивачем не ставиться.

Щодо стягнення відсотків, то суд зазначає наступне.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №202/4494/16-ц від 31.10.2018, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Сторона відповідача заперечує щодо стягнення відсотків у розмірі більше ніж 50% від тіла кредиту, однак посилається на положення законодавства щодо заперечення проти нарахування непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором. Водночас судом встановлено, що жодних штрафних санкцій позивачем не нараховувалось.

Строк кредиту 300 днів прямо обумовлений укладеним договором, при цьому згідно п. п. 1 Договору базовий період сплати відсотків проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту.

Згідно п. 4.9 Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення кредиту 22.07.2024 року.

Строк кредитування також чітко визначений у паспорті споживчого кредиту та передбачений таблицею загальної вартості кредиту.

Із вимогами про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався, а отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердив виконання своїх зобов`язань.

Судом перевірено розрахунок сторони позивача. Вказаний розрахунок є правильним та відповідає умовам договору. Стороною відповідача доказів на сплату заборгованості в більшому розмірі, ніж зазначено розрахунком заборгованості не надано.

На підставі викладеного, слід стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 746,54 гривень.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно розміру позовних вимог у сумі 2662,40 гривень.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1278-9227 від 27.09.2023 в розмірі 51746,54 (п`ятдесят одна тисяча сімсот сорок шість грн 54 коп.) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя