Рішення № 139306211, 28.08.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/1465/26

Провадження № 2/493/1140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (надалі АТ «Ідея Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2026 року АТ «Ідея Банк» звернулося в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03.08.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №S01.24904.008444444.

Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/publiccontracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримала кредит в розмірі 69864,00 грн., зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту.

Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду.

Посилаючись на зазначене, АТ «Ідея Банк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитним договором в розмірі 108469,57 грн., та понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 16.07.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, в судові засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомила.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, надані позивачем, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2021 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № S01.24904.008444444.

Відповідно до п. 1 Договору Банк відкриває Клієнту банківський рахунок та надає йому кредит, а Клієнт зобов`язується отримати кредит та виконувати передбачені Договором умови.

Згідно з пунктом 1.1 Договору тип кредиту визначено як «Satellite».

Пунктом 1.2 Договору визначено суму кредиту у розмірі 69864,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 0,01 % річних.

Згідно з п. 1.4 Договору строк кредитування становить 48 місяців.

Пунктом 1.5 Договору зазначено договір супровідних послуг № S01.24904.008444444.

Відповідно до пункту 1.6 Договору строк його дії та дата повернення кредиту визначені до 03.08.2025 року. Повернення заборгованості за Договором має здійснюватися через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку, відповідно до порядку повернення кредиту, визначеного Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 1.7 Договору передбачено, що на період прострочення платежу за Договором застосовується процентна ставка у розмірі 0,01 % річних, яка нараховується на прострочену суму кредиту.

Згідно з пунктом 1.8 Договору Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання після закінчення строку дії Договору, зобов`язаний сплатити суму заборгованості, а також 45,19996644 % річних від простроченої суми кредиту за неправомірне користування грошовими коштами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.9 Договору під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО - https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts), за надання яких встановлена плата, відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом (далі - Додаток N?1) як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід?ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

Судом також досліджено пункт 1.10 Договору, відповідно до якого Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати в безготівковій формі кредитні кошти за такими реквізитами: ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ 3229317150, МФО 328168, рахунок НОМЕР_2 , в сумі 68500 грн. згідно рахунку-фактури N?1 від 02.08.2021р.

Відповідно до п. 2.1 Договору, нанесенням власноручного підпису під цим Договором, Позичальник акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО та Публічну оферту на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, які зберігаються на офіційному сайті Банку https://ideabank.ua/uk/about/public-contraots. Підтверджує, що в день укладення цього Договору у відділенні банку або Кредитного посередника, за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Також, 03.08.2021 відповідачем власноручним підписом було підписано паспорт споживчого кредиту № S01.24904.008444444, графік щомісячних платежів, в якому зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.

Позивач на підтвердження виконання умов договору надав виписку по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 року по 09.06.2026 року. Відповідач умови договору порушив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 108469,57 грн., яка складається із простроченого боргу - 52839,84, прострочених процентів - 18,13, простроченої плати за обслуговування кредиту- 55611,6.

Також позивач надсилав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03.02.2026 року вих. №12.4.2/ S01.24904.008444444.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст.525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення зазначених норм ЦК України відповідач не надав позивачу своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором № S01.24904.008444444 від 03.08.2021 року, у зв`язку з чим, згідно з наданим позивачем довідкою-розрахунком, у ОСОБА_1 станом на 09.06.2026 року існує заборгованість в розмірі 108469,57 грн., яка складається із простроченого боргу - 52839,84, прострочених процентів - 18,13, простроченої плати за обслуговування кредиту- 55611,60 грн.

Однак позивачем в розмір заборгованості, заявленої у позові, крім простроченого боргу та прострочених процентів, включена прострочена плата за обслуговування кредиту в сумі 55611,60 грн.

Окрім цього, як вбачається з виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 , відповідачем ОСОБА_1 була сплачена плата за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 11122,32 грн.

Відповідно до пункту 1.9 Договору під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО - https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts), за надання яких встановлена плата, відповідно до графіку щомісячних платежів за кредитом (далі - Додаток N?1) як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід?ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, положення укладеного між сторонами кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними.

Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов АТ «Ідея Банк» підлягає частковому задоволенню, та з урахуванням нікчемності умови кредитного договору щодо необхідності сплати відповідачем плати за обслуговування кредиту, враховуючи те, що ОСОБА_1 була сплачена плата за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 11122,32 грн та в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки 55611,60грн простроченої плати за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № S01.24904.008444444 від 03.08.2021 в розмірі 41735,65 грн (108469,57 грн (загальна сума заборгованості) 55611,60грн (прострочена плата за обслуговування кредиту, зазначена в позовних вимогах) - 11122,32 (сума сплаченої ОСОБА_1 плати за обслуговування кредиту). В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №956832 від 03.07.2026 року.

Оскільки ціна позову становила 108469,57 грн., а позов задоволено частково на суму 41735,65 грн., тобто на 38,48% (41735,65 х 100 : 108469,57), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1024,49 грн. (2662,40 х 38,48% : 100) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, заборгованість за кредитним договором № S01.24904.008444444від 03.08.2021 року в розмірі 41735,65 грн., та судовий збір у розмірі 1024,49 грн., а всього 42760 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят) грн. 14 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.08.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», (код ЄДРПОУ 19390819, адреса: вул. Валова, 11, м. Львів, 79008).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

СУДДЯ