Рішення № 139303710, 28.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/718/26

Провадження № 2/185/895/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перекопського М.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'ЮНІТ КАПІТАЛ' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9989203 від 27 вересня 2024 року у розмірі 16 733,52 грн, а також судових витрат, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 вересня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачкою укладено кредитний договір № 00-9989203. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, надавши відповідачці кредитні кошти, однак остання свої зобов`язання належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість. Право вимоги за кредитним договором у подальшому перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16 квітня 2025 року.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Копію ухвали суду було направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання та з урахуванням приписів ст. 272 ЦПК України вважається врученою належним чином.

Відповідачка відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань та доказів на спростування заявлених вимог до суду не подала.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо немає клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 27 вересня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9989203.

За умовами договору сума кредиту становила 5 400,00 грн, строк кредитування 360 календарних днів. Стандартна процентна ставка становила 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, а знижена процентна ставка 0,85 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом за умови дотримання позичальником визначених договором умов. Такі умови кредитування також відображені у паспорті споживчого кредиту.

Договір укладений в електронній формі. Відповідно до довідки про ідентифікацію відповідачка була ідентифікована ТОВ «МАКС КРЕДИТ», а акцепт кредитного договору здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора 51546, який 27 вересня 2024 року о 17:36:08 був направлений на зазначений нею номер телефону.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися, зокрема, в електронній формі, а письмова форма правочину вважається дотриманою, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття (акцепту), а електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у передбачених законом випадках.

Отже, надані докази у своїй сукупності підтверджують укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредиту позивачем подано документи ТОВ «ПРОФІТГІД» щодо здійснення переказу кредитних коштів.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надано інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_1 до відповідного банківського рахунку. Банк також повідомив про номер телефону відповідачки, змінений 29 липня 2019 року на номер, використаний під час оформлення кредитного договору.

Зазначені докази є взаємопов`язаними та в сукупності підтверджують виконання ТОВ «МАКС КРЕДИТ» обов`язку щодо надання відповідачці кредитних коштів. Доказів повернення отриманих кредитних коштів відповідачкою суду не надано. Тому вимога про стягнення 5 400,00 грн заборгованості за сумою кредиту є обґрунтованою.

За змістом статей 1048, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитними коштами відповідно до погоджених сторонами умов.

Кредитним договором встановлено стандартну процентну ставку у розмірі 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та передбачено знижену ставку 0,85 % за визначених договором умов.

З наданого первісним кредитором детального розрахунку вбачається нарахування процентів у загальному розмірі 10 253,52 грн. Перевіряючи арифметичну правильність заявленої суми, суд виходить із того, що 0,94 % від 5 400,00 грн становить 50,76 грн за один день, а 50,76 грн ? 202 дні = 10 253,52 грн.

Доказів здійснення платежів, які б впливали на визначений позивачем розмір процентів, або контррозрахунку відповідачкою не подано. Таким чином, вимога про стягнення 10 253,52 грн процентів за користування кредитом підлягає задоволенню.

Водночас суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідачки 1 080,00 грн комісії за надання кредиту.

Кредитним договором передбачено одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 080,00 грн. При цьому самим договором визначено, що така комісія є платою за надання кредиту та не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця. Аналогічне положення міститься у паспорті споживчого кредиту.

Таким чином, за змістом договору спірна комісія встановлена не за надання відповідачці будь-якої окремої додаткової чи супутньої послуги, а безпосередньо за саме надання кредиту.

Надання грошових коштів позичальникові є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, що випливає зі змісту статті 1054 ЦК України. Виконання кредитодавцем власного основного обов`язку щодо надання кредитних коштів не становить самостійної додаткової чи супутньої послуги, яка окремо замовляється споживачем.

Оскільки кредитодавець не визначив самостійної додаткової або супутньої послуги, за яку встановлена комісія у розмірі 1 080,00 грн, а прямо визначив її як плату за надання кредиту, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачку обов`язку зі сплати такої комісії. Отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

16 квітня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал. Відповідно до його умов перехід прав вимоги до боржників пов`язаний із переданням реєстру боржників.

У витягу з реєстру боржників зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 00-9989203 від 27 вересня 2024 року та відповідну заборгованість. Акт приймання-передачі реєстру боржників від 16 квітня 2025 року підтверджує його передачу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Платіжною інструкцією від 21 квітня 2025 року підтверджено перерахування фінансування за договором факторингу.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-9989203. Разом із тим до нового кредитора не може перейти право вимоги у більшому обсязі, ніж належало первісному кредиторові, а включення певної суми до реєстру боржників саме по собі не усуває необхідності перевірки правових підстав її стягнення.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Неподання відповідачкою відзиву саме по собі не є підставою для автоматичного задоволення позову, оскільки суд зобов`язаний перевірити належність, допустимість і достатність доказів та правові підстави кожної заявленої до стягнення складової заборгованості.

Оцінивши докази окремо та у їх сукупності, суд вважає доведеними вимоги про стягнення 5 400,00 грн основної суми кредиту та 10 253,52 грн процентів, а всього 15 653,52 грн. У частині стягнення 1 080,00 грн комісії за надання кредиту позов задоволенню не підлягає. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена ціна позову становить 16 733,52 грн, задоволенню підлягають вимоги на суму 15 653,52 грн, що становить 93,5459 % заявлених майнових вимог. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 266,06 грн судового збору.

Також позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, додаткову угоду № 25770872960 від 11 вересня 2025 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2025 року.

Відповідно до акта виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги загальною вартістю 7 000,00 грн, а саме: складання позовної заяви 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500,00 грн, підготовка клопотання щодо отримання такої інформації 500,00 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Європейський суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00) виходив із того, що відшкодуванню підлягають лише витрати, щодо яких встановлено, що вони були фактичними, необхідними, а їх розмір розумним.

Отже, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд оцінює не лише факт їх понесення або обов`язок сторони їх сплатити, а й обґрунтованість та розумність їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, обсягу виконаної адвокатом роботи, ціни позову та значення справи для сторони.

Суд не зобов`язаний покладати на іншу сторону всі витрати на адвоката лише з огляду на їх погодження між адвокатом і клієнтом, якщо з урахуванням установлених процесуальним законом критеріїв відповідна сума є непропорційною предмету спору та фактичному обсягу необхідної правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо розподілу цих витрат, суд ураховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не вимагала участі представника позивача у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів або здійснення складного правового аналізу. Предмет спору становить стягнення заборгованості за кредитним договором, а доказова база переважно складається з письмових документів.

Суд також ураховує, що із заявлених 7 000,00 грн вартість складання позовної заяви визначена у 5 000,00 грн, а окремо визначено 1 000,00 грн за вивчення матеріалів справи, яке за своїм характером безпосередньо пов`язане з підготовкою позовної заяви, та по 500,00 грн за підготовку адвокатського запиту і клопотання.

З урахуванням ціни позову, характеру та складності справи, обсягу фактично наданих послуг, відсутності судових засідань, часткового задоволення позову, а також принципів розумності, пропорційності та справедливості суд доходить висновку, що покладення на відповідачку всіх заявлених витрат у розмірі 7 000,00 грн не відповідало б зазначеним критеріям.

При цьому суд розмежовує розмір гонорару, погодженого позивачем із надавачем правничої допомоги, та розмір судових витрат, який може бути покладений на іншу сторону за результатами розгляду справи.

За встановлених обставин суд вважає розумним, обґрунтованим та пропорційним покладення на відповідачку витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 274, 279 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9989203 від 27 вересня 2024 року в загальному розмірі 15 653 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 52 копійки, з яких: 5 400,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 10 253,52 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 080,00 грн комісії за надання кредиту відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ/РНОКПП 43541163, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, Київська обл. обл., 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський