Ухвала суду № 139297849, 28.08.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №710/1266/26

Номер провадження 2/710/1069/26

УХВАЛА

про витребування доказів

28.08.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку та витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підсистеми «Електронний суд», надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2724131 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 24 000,00 грн. 05.12.2025 сторони уклали додаткову угоду, якою суму кредиту збільшено на 500,00 грн. Позивач стверджує, що грошові кошти перераховано безготівково з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 79 869,97 грн. та судові витрати.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

13.08.2026 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого, заперечила факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, поставила під сумнів належність їй зазначеної платіжної картки та вказала на відсутність виписки банку-емітента або іншого первинного банківського документа, який би підтверджував зарахування на її рахунок 24 000,00 грн. і 500,00 грн.

18.08.2026 представник позивача Малиш Тетяна Олександрівна через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» інформації, що містить банківську таємницю.

Представник позивача пояснила, що під час подання позову товариство вважало наявні у нього документи достатніми для підтвердження факту перерахування кредитних коштів, а потреба в одержанні безпосереднього підтвердження банку-емітента виникла після ознайомлення з відзивом, у якому відповідач прямо заперечила одержання коштів. Позивач не є банком, не обслуговує рахунок відповідача та не може самостійно одержати відомості про власника платіжної картки і рух коштів за рахунком, оскільки такі відомості становлять банківську таємницю.

У клопотанні позивач просить з`ясувати, чи була ОСОБА_1 у період із 25.11.2025 до 10.12.2025 клієнтом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та держателем платіжної картки № НОМЕР_1 ; витребувати виписку з рахунку за вказаний період; установити, чи надходили на відповідний рахунок грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн. та 500,00 грн., із зазначенням дат, платника і реквізитів операцій.

20.08.2026 представник відповідача Єременко Карина Віталіївна подала заперечення проти клопотання. Вона просить відмовити у поновленні процесуального строку та залишити клопотання без задоволення, оскільки факт надання кредитних коштів входив до предмета доказування від часу звернення з позовом; позивач знав реквізити платіжної картки, банк-емітент і правовий режим банківської таємниці, але не заявив клопотання одночасно з позовом, не повідомив суд про неможливість подати доказ і не надав підтвердження попередніх спроб самостійно одержати його. На думку представника відповідача, одержання відзиву та переоцінка достатності власної доказової бази не є причинами, які не залежали від позивача, у розумінні статей 83, 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, представник відповідача зазначила, що витребування повної виписки за період із 25.11.2025 до 10.12.2025 може спричинити розкриття відомостей про інші фінансові операції відповідача, які не стосуються предмета спору. Вона вважає, що запитуваний обсяг банківської інформації є надмірним і непропорційним меті доказування двох конкретних переказів.

Того ж дня представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив. У цьому документі вона докладно виклала доводи щодо неналежності й недостатності наданих позивачем листів платіжного провайдера, скріншотів із внутрішньої інформаційної системи, трекінгу поштового відправлення та розрахунку заборгованості, а також щодо строку подання цих матеріалів, дострокової вимоги і заявлених штрафних санкцій. У частині, яка стосується цього клопотання, представник відповідача повторно наголосила, що саме позивач має довести фактичне перерахування коштів, а подання клопотання після відзиву свідчить про спробу доповнити первісну доказову базу.

Вирішуючи клопотання та заперечення проти нього, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що передбачено статтею 81 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та четвертою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторони подають докази безпосередньо до суду, позивач повинен подати докази разом із позовною заявою, а у разі неможливості подати доказ у встановлений строк з об`єктивних причин учасник справи має письмово повідомити про це суд, зазначити доказ, причини неможливості його подання та надати докази вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на одержання такого доказу.

Частина перша статті 84 Цивільного процесуального кодексу України надає учаснику справи, який не може самостійно надати доказ, право подати клопотання про витребування доказів судом. Клопотання подається у строк, визначений статтею 83 цього Кодексу. Якщо його заявлено з пропуском установленого строку, суд залишає клопотання без задоволення, крім випадку, коли особа обґрунтувала неможливість подання клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд погоджується із запереченням відповідача в тому, що надання кредитних коштів є складовою предмета доказування у спорі про стягнення кредитної заборгованості від часу звернення до суду, а тягар доведення цієї обставини покладається на позивача. Саме по собі переконання сторони у достатності вже поданих доказів не скасовує правил статей 83, 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас при оцінці причин звернення з клопотанням після подання позову суд враховує не лише момент виникнення обставини, яка підлягає доказуванню, а й конкретну послідовність обміну заявами по суті справи. Відзив, у якому відповідач уперше прямо заперечила належність їй платіжної картки та факт зарахування коштів, був доставлений позивачу 14.08.2026. Клопотання подано 18.08.2026, тобто без невиправданої затримки, одночасно з реалізацією права надати відповідь на відзив.

Запитуваний доказ не перебуває у володінні позивача. Відомості про належність картки конкретній фізичній особі та операції за її рахунком може достовірно надати саме банк, який обслуговує рахунок. Доступ до таких відомостей для позивача обмежений законом незалежно від вчинення ним позасудового запиту. Тому відсутність попередньої відмови банку сама по собі не спростовує об`єктивної неможливості самостійно подати цей доказ.

За цих конкретних обставин короткий проміжок між одержанням відзиву та зверненням із клопотанням, спрямованість доказу на перевірку прямо оспореної відповідачем обставини, а також неможливість самостійного доступу позивача до банківської таємниці у сукупності є достатніми підставами для поновлення процесуального строку. Таке поновлення не звільняє позивача від тягаря доказування й не означає наперед установленої достовірності його тверджень, а забезпечує можливість перевірити їх незалежним джерелом із дотриманням рівності сторін.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація про банківські рахунки клієнта та операції, проведені на користь або за дорученням клієнта, є банківською таємницею. Пунктом 2 частини першої статті 62 цього Закону передбачено розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю, за рішенням суду.

Суд визнає обґрунтованим заперечення відповідача щодо надмірності витребування повної виписки з усіма операціями за рахунком упродовж зазначеного періоду. Предметом перевірки на цій стадії є належність відповідачу конкретної платіжної картки та факт зарахування двох визначених позивачем сум. Відомості про інші надходження, платежі, залишки або контрагентів не мають безпосереднього зв`язку з предметом доказування і їх розкриття становило б непропорційне втручання у сферу банківської таємниці відповідача.

Отже, клопотання належить задовольнити частково: витребувати підтвердження належності платіжної картки та засвідчену інформацію (виписку або витяг із неї) лише щодо операцій із зарахування 24 000,00 грн. і 500,00 грн. у визначений клопотанням період. У витребуванні відомостей про інші операції за рахунком слід відмовити.

Доводи заперечень на відповідь на відзив щодо допустимості скріншотів, трекінгу відправлення, правильності розрахунку заборгованості, дотримання порядку дострокової вимоги, правомірності нарахування процентів і штрафних санкцій не є предметом вирішення цієї ухвали. Суд надасть їм оцінку під час розгляду спору по суті разом з усією сукупністю доказів. Витребування банківської інформації не надає жодному доказу наперед установленої сили та не визначає результату вирішення позову.

Остаточну оцінку належності, допустимості, достовірності та достатності отриманих від банку відомостей суд здійснить відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 81, 83, 84, 89, 95, 127, 258, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» строк для подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання представника позивача Малиш Тетяни Олександрівни про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909; МФО 300335):

інформацію про те, чи була ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у період із 25.11.2025 до 10.12.2025 клієнтом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та держателем платіжної картки № НОМЕР_1 ;

належним чином засвідчену інформацію у формі виписки, витягу з виписки або довідки виключно щодо того, чи надходили у період із 25.11.2025 до 10.12.2025 на рахунок, до якого була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 24 000,00 грн. та 500,00 грн., із зазначенням дати й часу зарахування, платника, призначення платежу та реквізитів відповідної платіжної операції.

У витребуванні повної виписки з відображенням інших операцій за банківським рахунком у період із 25.11.2025 до 10.12.2025 відмовити.

Зобов`язати уповноважених осіб Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надати витребувані докази Шполянському районному суду Черкаської області протягом десяти днів із дня отримання копії цієї ухвали у належним чином засвідченій письмовій формі.

Копію ухвали направити Акціонерному товариству «Райффайзен Банк» для виконання.

Роз`яснити Акціонерному товариству «Райффайзен Банк», що відповідно до частин шостоїдев`ятої статті 84 Цивільного процесуального кодексу України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особа, яка не має можливості подати витребуваний доказ або не може подати його у встановлений строк, зобов`язана повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів із дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази, а також у разі неподання таких доказів із причин, визнаних судом неповажними, до відповідної особи можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.П. Побережна