Єдиний державний реєстр судових рішень
КОПІЯ
Єдиний унікальний номер судової справи № 466/5299/26
Номер провадження №2-678-704/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Летичів, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
06 серпня 2026 року до суду за підсудністю на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 16 червня 2026 року надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, за змістом якої 20 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №77928581. 24 грудня 2021 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6483289 до Договору позики №77928581, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 8383,00 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості. 04 січня 2022 року TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77928581 від 20 листопада 2021 року. 25 січня 2022 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6788063 до Договору позики №77928581, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 9966,45 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості. 05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77928581 від 20 листопада 2021 року, в сумі 12 951,45 грн. з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 951,45 грн. - сума заборгованості за відсотками.
ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав повністю ні перед первісними кредиторами, ні перед новим кредитором, тому ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» просить суд стягнути з нього існуючу заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у сумі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
07 серпня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно позовної заяви представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 у поданій 26 серпня 2026 року заяві просить про розгляд справи у його відсутність, позов визнає частково.
Справу розглянуто в порядку ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.
Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).
Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
20 листопада 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77928581, відповідно до пп. 2.1., 2.2, 2.3. п. 2 якого сума кредиту становить 5 000 грн., процентна ставка (базова в день 1,99 %), строк кредиту - 6 днів.
Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір підписувався відповідно до ст.12 Закону з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно довідки № КД-000139459/ТНПП від 30 березня 2026 року ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 20 листопада 2021 року, сума 5 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 25ь376ае-5а74-40е3-а77с1-197734сс811с1.
Отримання коштів також підтверджується наданою АТ «Універсал банк» випискою по банківському рахунку, відкритому до платіжної картки Позичальника ОСОБА_1
24 грудня 2021 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6483289 до Договору позики №77928581, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 8383,00 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості.
04 січня 2022 року TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77928581 від 20 листопада 2021 року.
25 січня 2022 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №6788063 до Договору позики №77928581, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості Позичальника в розмірі 9966,45 грн. на 75 днів та визначити графік погашення заборгованості
05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77928581 від 20 листопада 2021 року, в сумі 12 951,45 грн. з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 951,45 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач не надав суду доказів того, що кредитні кошти не отримував, ними не користувався, або що у нього немає заборгованості за вказаним договором.
Відповідачем не заявлено клопотання про призначення у справі експертизи з метою визначення правильності встановленого установою банку розміру заборгованості.
Проте, суд не погоджується з наданих розрахунком заборгованості по процентах з огляду на таке.
Згідно п. 3 Договору, Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Згідно Додатку № 1, загальна вартість кредиту для споживача становить 5 597 грн., з яких - 5 000 грн. - сума кредиту, 597 грн. - проценти за користування кредитом.
Згідно п. 16-17 Договору, якщо сума Позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк Позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування». Якщо сума Позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.
Як вбачається з наданого розрахунку, Позикодавцем нараховано Позичальнику за період з 21 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року заборгованість у розмірі 5 000 грн. (тіло кредиту) та 9 552 грн., з яких:
за період з 21 листопада 2021 року по 25 листопада 2021 року проценти - 99,5 * 6 днів = 597 грн.;
за період з 27 листопада 2021 року по 24 лютого 2022 року пеню (на підставі п. 16 Договору) за користування Позикою понад встановлений Договором строк : 99,5 * 90 днів = 8 955 грн.
При цьому Позичальник сплатив 24 грудня 2021 року 1 397 грн. 15 коп. та 25 січня 2022 року 203 грн. 40 коп. в рахунок погашення заборгованості.
Пунктом 1 статті 1 Закону України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який набрав чинності 04 липня 2020 року та яким внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено пунктом 15 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 756/7895/21 (провадження № 61-5419св22) вказано, що тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання. Отже з урахування вищевказаного, на період дії карантину (з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року) законодавець звільнив позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками).
Враховуючи те, що розмір отриманого Позичальником кредиту становить 5 000 грн., що є менше мінімальної заробітної плати, згідно умови п. 16 Договору, нарахована заборгованість є пенею. Тому на підставі п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, враховуючи те, що договір укладено 27 листопада 2021 року, нарахована в період дії карантину пеня підлягає списанню, а сплачені відповідачем кошти мають бути перерозподілені на погашення прострочених поточних відсотків, а решта на тіло кредиту, таким чином загальний розмір боргу становить 5 597 - 1600,55 = 3 996 грн. 45 коп.
Також суд враховує висновки, викладені у Постанові ВП ВС від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17), зокрема, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома; банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші; споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений; роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування; оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин; правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені; пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору
Таким чином, посилання представника позивача на п. 6.5 Правил, який передбачає, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування, не заслуговує на увагу з огляду на те, що представником позивача не надано доказів того, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, та те, що відповідач усвідомлював та погоджувався саме з такими умовами, на відміну від умов, які прямо зазначені у договорі.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, однак частково з вказаних в мотивувальній частині рішення суду підстав.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).
Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позовну заяву подано через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання в сумі 2662,40 грн., що відповідає ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,4 грн.
Ціна позову - 12 951,45 грн., а позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 3 996,45 грн., тобто на 30,86% (3996,45/12 951,45 * 100).
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До стягнення представник позивача також заявив 4 500,00 гривень витрат на професійну правову допомогу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи представником позивача було заявлено вимогу про стягнення судових витрат на його користь за витрати, які ТОВ понесло за надання професійної правничої допомоги. На підтвердження заявленої вимоги представником позивача було надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, Витяг з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №10-ДІЛ від 03 квітня 2026 року, Платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги; Ордер серія АХ №1287256 від 03 вересня 2025 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03 квітня 2018 року.
Таким чином, позивачем підтверджено факт надання професійної правничої допомоги адвокатом саме у даній цивільній справі.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог:
1. судовий збір - в розмірі 821,62 грн. (2662,4 * 30,86 / 100).
2. витрати на правову допомогу - в розмірі 1 388 грн. 70 коп. (4500,00 * 30,86 / 100).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 23, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за кредитним договором №77928581 від 20 листопада 2021 року у розмірі 3 996,45 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) судові витрати, з яких судовий збір в розмірі 821,62 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 388 грн. 70 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: вул. Садова, 31/33, офіс 40/3 м. Ірпінь Київської області, поштовий індекс 08205, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 44280974, тел. 044-334-54-62, електронна пошта: dealfinance@vskgrоup.com.ua, наявний електронний кабінет.
ПРЕДСТАВНИКИ:
1) Велікданов Сергій Костянтинович - директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», наявний електронний кабінет.
2) Ткаченко Юлія Олегівна, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5 м. Київ, поштовий індекс 01001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , згідно позовної заяви проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відсутні.
Суддя підпис А. В. Лазаренко
Суддя А. В. Лазаренко
Судове рішення № 139292982, Летичівський районний суд Хмельницької області було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/5299/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: