Рішення № 139292979, 26.08.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1194/26

Провадження №2-678-680/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Стецькова-Бондар Людмила Феліксівна, до Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про визнання права на спадкове майно,

встановив:

28 липня 2026 року до суду надійшла позовна заява про визнання права на спадкове майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба, ОСОБА_2 , про що Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складено відповідний актовий запис за №1 від 14 січня 1999 року. ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №75 від 03 березня 2026 року.

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. До складу спадкового майна увійшла: земельна частка (пай), із земель селянської спілки «Прогрес», село Голенищево, Летичівського району, Хмельницької області, розміром 2,43 в умовних кадастрових гектарах, яка належала спадкодавиці на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0250294 зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів від 10.04.1997 року за №290.

За життя ОСОБА_2 заповіту не залишала. В силу ст. 529 ЦК УРСР (1963р.) ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги як її онука, оскільки її батько ОСОБА_3 (син) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після ОСОБА_2 немає, оскільки інших дітей окрім ОСОБА_3 у неї не було.

З метою оформлення спадкового майна вона звернулася до державного нотаріуса Летичівської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Босманової С. Ц., проте нотаріусом повідомлено, що вона не може оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай), в зв`язку з тим, що втрачений правовстановлюючий документ, тому необхідно звернутись до суду для визнання права на спадкове майно. У зв`язку з тим, що нотаріус відмовила їй у оформленні спадщини, зокрема на земельну частку (пай), вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки не може скористатись своїми правами як спадкоємця щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, гарантованих Конституцією України.

31 липня 2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

В судове засідання сторони надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності у підготовчому судовому засіданні без застосування звукозапису.

26 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стецькова-Бондар Л. Ф. подала заяву, у якій просить проводити розгляд справи у їхню відсутність та без звукозапису, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Летичівської селищної ради у поданій заяві від 26 серпня 2026 року просить розгляд справи проводити у їхню відсутність та без звукозапису, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Справу розглянуто в порядкуст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути - визнання права.

Відповідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим, звернутися до суду щодо захисту своїх порушених Кодексом, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року роз`яснено, що за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України (на теперішній час це ч. 4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Зі змісту заяв відповідача вбачається, що позовні вимоги повністю визнають. Інших спадкоємців немає.

Судом не встановлено, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно листа сектору №2 відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 447/281-26 від 16 березня 2026 року, на підставі розпорядження Летичівської райдержадміністрації №89 від 01 квітня 1997 року ОСОБА_4 був виготовлений та виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0250294, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів 10 квітня 1997 року за №290. Розмір земельної частки (паю) становить 2,43 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до книг реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів, станом на 01.01.2013 року, державні акти на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_5 взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0250294 не зареєстровані та не видавались.

Згідно відповідей Летичівської державної нотаріальної контори № 399/01-16 від 11 серпня 2026 року, Хмельницького обласного державного нотаріального архіву № 1600/01-18 від 17 серпня 2026 року, спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась. Вказане також підтверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 86292084 від 11 серпня 2026 року та № 86362503 від 17 серпня 2026 року.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про прийняття визнання позову і задоволення вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, шо спір виник не з протиправних дій відповідача, суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.392,1223,1261,1269 ЦК України, 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 82, 206, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром 2,43 в умовних кадастрових гектарах із земель колишньої селянської спілки «Прогрес» с. Голенищево Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області як на спадкове майно, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0250294, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №290 від 10 квітня 1997року, після баби, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Стецькова-Бондар Людмила Феліксівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , наявний зареєстрований Електронний кабінет.

ВІДПОВІДАЧ: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 04404548, вул. Героїв Крут, будинок 2/1, селище Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, поштовий індекс 31500, наявний зареєстрований Електронний кабінет.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко