Ухвала суду № 139290743, 26.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14236/25

Провадження №2-ві/369/42/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Павленка Сергія Валерійовича, який діє в інтересах АТ «ОТП БАНК» про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у цивільній справі № 369/14236/25 за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області

Янченка А.В. перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.08.2026 року судом зареєстрована заяву представника позивача адвоката Павленка Сергія Валерійовича про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у цивільній справі № 369/14236/25.

Заяву обґрунтовано тим, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/14236/25 за позовом АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Дана справа розглядається в Києво-Святошинському районному суді Київської області з 21.08.2025 р., проте рішення досі не ухвалено.

Заявник зазначає, що представник АТ «ОТП БАНК» двічі звертався до суду із заявами про хід розгляду справи, однак відповіді на них, за його твердженням, не отримав. Посилаючись на положення статей 210, 275 ЦПК України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, а також положення Бангалорських принципів поведінки суддів та Кодексу суддівської етики, заявник вважає, що тривалість розгляду справи перевищила розумні строки.

При цьому заявник стверджує, що така тривалість розгляду справи не є випадковою, а, на його думку, свідчить про те, що суддя навмисно затягує її розгляд, фактично створює перешкоди АТ «ОТП БАНК» у реалізації права на судовий захист та всіляко сприяє відповідачу в уникненні цивільної відповідальності. Саме зазначені обставини заявник вважає такими, що викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді та є підставою для його відводу відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.08.2026 року заяву представника позивача АТ «ОТП БАНК» адвоката Павленка Сергія Валерійовича про відвід головуючого судді Янченка А.В. визнано необґрунтованою та передано для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України.

Частиною 7статті 40 ЦПК України визначено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, а також доводи, наведені заявником на її обґрунтування, дійшов наступного висновку.

Як убачається зі змісту заяви про відвід, основною підставою для її подання представник позивача визначає тривалість розгляду цивільної справи № 369/14236/25 та недотримання, на його думку, строків розгляду справи, встановлених ЦПК України. При цьому заявник пов`язує зазначені обставини з припущенням про навмисне затягування суддею розгляду справи, створення перешкод позивачу у реалізації права на судовий захист та сприяння відповідачу в уникненні цивільно-правової відповідальності.

Водночас сам по собі факт недотримання процесуальних строків розгляду справи, навіть у разі встановлення такого порушення, не є безумовною та самостійною підставою для відводу судді та не свідчить про наявність у судді особистої заінтересованості, упередженості чи необ`єктивності.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставою для відводу можуть бути не будь-які обставини, з якими сторона не погоджується, а лише такі обставини, які об`єктивно можуть поставити під сумнів безсторонність судді під час розгляду конкретної справи.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Отже, інститут відводу судді не може використовуватися як спосіб контролю за правильністю чи своєчасністю здійснення суддею процесуальних дій, а також як засіб впливу на суддю у зв`язку з незгодою сторони з ходом розгляду справи.

У даному випадку заявник, посилаючись на тривалість розгляду справи, не навів конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді ОСОБА_2 у результаті розгляду справи, наявність у нього певного ставлення до позивача чи відповідача, існування будь-яких позапроцесуальних зв`язків із учасниками справи або інших обставин, які б об`єктивно могли поставити під сумнів його безсторонність.

Зокрема, твердження заявника про те, що суддя «навмисно затягує розгляд справи», «створює перешкоди АТ «ОТП БАНК» у реалізації права на судовий захист» та «сприяє відповідачу в уникненні цивільної відповідальності», за своїм змістом є припущеннями заявника щодо причин тривалості розгляду справи та не підтверджені належними й допустимими доказами.

Сам факт того, що судове рішення у справі на момент подання заяви про відвід не було ухвалено, не може свідчити про упередженість судді без встановлення інших обставин, які б вказували на навмисне чи зумовлене особистою заінтересованістю невиконання суддею своїх процесуальних обов`язків.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом.

Водночас вимога щодо розгляду справи упродовж розумного строку та вимога щодо безсторонності суду є самостійними процесуальними гарантіями права на справедливий суд. Порушення або можливе порушення строків розгляду справи саме по собі не означає відсутності безсторонності суду та не дає достатніх підстав для висновку про наявність у судді упередженого ставлення до одного з учасників справи.

Європейський суд з прав людини при оцінці безсторонності суду застосовує суб`єктивний та об`єктивний критерії. За суб`єктивним критерієм враховується особисте ставлення та поведінка конкретного судді, тоді як за об`єктивним критерієм з`ясовується, чи існують встановлені факти, які незалежно від особистої поведінки судді можуть викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

При цьому сама лише суб`єктивна оцінка заявником процесуальної поведінки судді або незадоволення тривалістю розгляду справи не є достатньою для висновку про необ`єктивність судді.

У цьому контексті суд звертає увагу, що заявником не наведено жодного конкретного факту, який би свідчив про наявність у судді Янченка А.В. особистої заінтересованості у результаті розгляду справи або про існування обставин, які об`єктивно могли б викликати у стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Посилання заявника на положення статей 210, 275 ЦПК України та статтю 6 Конвенції саме по собі такого висновку не змінює, оскільки наведені норми регулюють питання строків розгляду справи та гарантії права на судовий розгляд упродовж розумного строку, але не встановлюють презумпції упередженості судді у разі перевищення відповідного процесуального строку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що справа передана в провадження судді з 07 серпня 2025 року та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Разом з тим тривалість розгляду справи повинна оцінюватися з урахуванням фактичних обставин її розгляду, а не виключно шляхом механічного співвідношення дати відкриття провадження із встановленим процесуальним строком.

Суд також враховує фактичне надмірне суддівське навантаження у Києво-Святошинському районному суді Київської області, зумовлене, зокрема, недостатньою кількістю суддів, які здійснюють правосуддя та беруть участь в автоматизованому розподілі судових справ. Наведена обставина є об`єктивним фактором, який може впливати на строки здійснення судочинства, та сама по собі не може бути ототожнена з особистою упередженістю конкретного судді.

При цьому суд зазначає, що питання дотримання суддею процесуальних строків, належності організації розгляду справи, а також можливого порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку не є тотожними питанню наявності підстав для відводу судді.

Якщо учасник справи вважає, що судом порушено процесуальний строк розгляду справи, така обставина не звільняє його від необхідності довести наявність передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу, зокрема обставин, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність судді презюмується, доки не надано доказів протилежного. У матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому доводи заявника фактично зводяться до оцінки організації та тривалості розгляду справи, а також до незгоди з тим, що на момент звернення із заявою про відвід судове рішення у справі не було ухвалено. Незгода учасника справи з тривалістю її розгляду, так само як і припущення щодо причин такої тривалості, не може автоматично свідчити про необ`єктивність чи упередженість судді.

Таким чином, аналіз наведених у заяві про відвід доводів не дає підстав для висновку про існування об`єктивно обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості або об`єктивності судді Янченка А.В.

Водночас суд вважає за необхідне наголосити, що відвід є процесуальним інструментом забезпечення права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, а не способом оскарження процесуальної діяльності судді чи засобом прискорення розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені представником позивача обставини не свідчать про наявність передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу судді Янченка А.В., а тому заява про відвід є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36,39,40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Павленка Сергія Валерійовича, який діє в інтересах АТ «ОТП БАНК» про відвід головуючого судді Янченка А.В. від участі у цивільній справі № 369/14236/25 за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина КОЗАК