Рішення № 139287108, 27.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Справа № 914/1616/26

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом:Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львівдо відповідача:Костецького Руслана Станіславовича, Житомирська обл., Баранівський р-н., смт. Полянка про:стягнення 109 613,09 грн.

Представники сторін: не викликалися.

Обставини розгляду справи.

Акціонерне товариство «Ідея Банк», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , Житомирська обл., Баранівський р-н., смт. Полянка про стягнення 109 613,09 грн, а також судового збору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.06.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишено без руху у зв`язку із недотриманням останнім вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

11.06.2026 на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, а також зобов`язано відповідача подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації його права на подання відзиву на позовну заяву, на виконання вимог Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.06.2026 про відкриття провадження у справі №914/1616/26 було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення з ідентифікатором (трекінгом) R067200158463, надіслане відповідачу з ухвалою суду від 12.06.2026, повернуто за зворотною адресою. Причина повернення одержувач відсутній за вказаною адресою.

Поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді №3171003 від 13.08.2026, отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру, за наданими параметрами відомості щодо фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відсутні.

У зв`язку з необхідністю належного повідомлення зазначеної особи про розгляд справи, 14.08.2026 Господарським судом Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено повідомлення про розгляд справи №914/1616/26 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2026 витребувано у Державної міграційної служби України інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

27.08.2026 до суду надійшов лист Державної міграційної служби України (вх.№24114/26 від 27.08.2026), відповідно до якого у відомчій інформаційній системі ДМС містяться відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно з наданою Державною міграційною службою України інформацією, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 25.03.2004 за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому суд враховує, що у відкритих картографічних та інформаційних ресурсах відповідна географічна назва може зазначатися як «вулиця Соборна», а також із зазначенням її попередньої назви «вулиця Чижова». Зазначена обставина не спростовує відомостей про зареєстроване місце проживання особи, наданих уповноваженим органом державної влади, та не є підставою для висновку про невизначеність її місця проживання.

Таким чином, судом вжито необхідних заходів для встановлення зареєстрованого місця проживання Костецького Руслана Станіславовича та забезпечення належного повідомлення його про розгляд справи. Отримана від Державної міграційної служби України інформація дає суду підстави вважати встановленим зареєстроване місце проживання зазначеної фізичної особи за адресою: АДРЕСА_2 .

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 8 ст. 248 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи положення статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів у строк, визначений кредитним договором №КБ07.00602.011986173 від 30.06.2025.

Станом на 01.06.2026 сума заборгованості становить 109 613,09 грн, з яких: 91 668,52 грн прострочений борг, 4,57 грн прострочені проценти, 17 940,00 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив та відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про достатність наявних матеріалів для розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця у період з 29.06.2021 до 31.03.2026.

30.06.2025 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (кредитором) та фізичною особою-підприємцем Костецьким Русланом Станіславовичем (позичальником) було укладено кредитний договір №КБ07.00602.011986173, за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти (надалі кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору сторони погодили, що банк видає, а позичальник приймає кредит на таких умовах: сума кредиту 100 000,00 грн, процентна ставка фіксована у розмірі 0,01 % річних, комісія за видачу кредитних коштів 1,1 % від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % від суми кредиту, термін повернення кредиту по 30.06.2028 включно.

Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, що комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку № 1 до даного договору (надалі графік). Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.

Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт» (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 кредитного договору базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.

Графік платежів позичальника за договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною договору кредиту. Нарахування процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється з настанням терміну повернення кредиту (п. 3.4 договору).

На підставі п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку і терміни, передбачені договором.

Сторони погодили, що позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.11 кредитного договору банк, у передбачених договором випадках, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника у порядку, визначеному умовами договору.

Згідно з п. 5.2.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту за цим договором у наступних випадках, зокрема:

- виявлення обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені договором;

- невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором;

- наявності арешту грошових коштів позичальника на його поточних рахунках в банку;

- порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію;

- в інших випадках, передбачених Законом.

При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п. 5.2.5 цього договору фактів.

Сторони погодили, що виникнення зобов`язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно п. 5.2.5 цього договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов`язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому п. 11.1 цього договору.

У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за договором є таким, що настав.

Пунктом 5.3 кредитного договору визначено обов`язки позичальника, зокрема такі як: повернення кредиту та сплати процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком (пп. 5.3.2); повернення кредиту, сплати процентів, комісії за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених договором (пп. 5.3.5).

Відповідно до п. 9.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до сплину терміну повернення кредиту. Зобов`язання сторін за договором діють до їх повного виконання.

Згідно з випискою по рахунку ФОП Костецький Руслан Станіславович частково погасив заборгованість перед позивачем, при цьому останній платіж за кредитним договором було здійснено 02.10.2025.

Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивач 04.03.2026 направив на адресу відповідача вимогу вих. №12.4.2/КБ07.00602.011986173 про дострокове виконання зобов`язань. У зазначеній вимозі АТ «Ідея Банк» запропонувало відповідачу протягом 30 днів з дня її направлення усунути допущені порушення та достроково погасити заборгованість за кредитним договором у сумі 109 612,35 грн, а також сплатити всі нараховані на дату погашення боргу платежі, передбачені умовами кредитного договору.

Однак відповіді на зазначену вимогу матеріали справи не містять. Водночас заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку відповідачем не погашена, а доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 109 613,09 грн, з яких: 91 668,52 грн прострочений борг, 4,57 грн прострочені проценти, 17 940,00 грн прострочена плата за обслуговування кредиту.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 наведеного Закону).

Судом встановлено, що на підставі кредитного договору №КБ07.00602.011986173 від 30.06.2025 позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою з банківського рахунку відповідача.

Відповідач свої зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення кредиту не виконав, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість у розмірі 109 613,09 грн.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5.2.5 договору АТ «Ідея Банк» має право вимагати дострокового повернення кредиту у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, зокрема невиконання грошових зобов`язань.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати нарахованих процентів.

З цією метою 04.03.2026 банк направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором та погашення заборгованості протягом 30 днів.

Водночас докази погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що його здійснено арифметично правильно.

Відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 109 613,09 грн, з яких: 91 668,52 грн прострочений борг, 4,57 грн прострочені проценти, 17 940,00 грн прострочена плата за обслуговування кредиту, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини , які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене, керуючись статтями 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; ідентифікаційний код 19390819) заборгованість за кредитним договором у розмірі 109 613,09 грн, з яких: 91 668,52 грн прострочений борг, 4,57 грн прострочені проценти, 17 940,00 грн прострочена плата за обслуговування кредиту, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Реквізити рахунку стягувача в банку (АТ «Ідея Банк»):

МФО банку 336310;

Код одержувача 19390819;

Номер банківського рахунку НОМЕР_2 ;

Призначення платежу погашення заборгованості за кредитним договором №КБ07.00602.011986173 від 30.06.2025, ОСОБА_1 .

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.08.2026.

Суддя Мазовіта А.Б.