Рішення № 139286958, 08.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2684/25

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО (75201, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Чаплинка, вул. Баржака, буд. 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 26)

про стягнення 4969158,00 грн. заборгованості за договором поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р.,

секретар судового засідання: Одинцов О.С.

Представники сторін:

від позивача: Хараїм О.В. в режимі відеоконференції;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО до Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ про стягнення 4969158,00 грн. заборгованості за договором поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р.

В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

04.09.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 04.09.2025 р. (вх. № 12191/25 від 04.09.2025 р.) про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем долучено докази реєстрації електронного кабінету ПП ЕКО-ПАЛИВО.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 23.10.2025 р., сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Підготовче засідання відкладалося.

26.09.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 26.09.2025 р. (вх. № 6050/25 від 26.09.2025 р.) про ознайомлення з матеріалами справи.

20.10.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання б/н від 20.10.2025 р. (вх. № 14504/25 від 20.10.2025 р.) про участь в усіх судових засіданнях по справі № 911/2684/25 в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою суду від 23.10.2025 р.

23.10.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява № 23/10/2025-1 від 23.10.2025 р. (вх. № 14732/25 від 23.10.2025 р.) про витребування оригіналів доказів, за змістом якої відповідач просив витребувати у Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО оригінали письмових доказів, доданих до позовної заяви, в тому числі тих, що містять відомості про поставку за період з 06.01.2022 р. по 14.01.2022 р. вугільної продукції на суму 6534158,00 грн.

20.11.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява № 20/11/2025-1 від 20.11.2025 р. (вх. № 16260/25 від 20.11.2025 р.) про витребування у ПП "ЕКО-ПАЛИВО" оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви, в тому числі тих, які містять відомості про поставку вугільної продукції за період з 06.01.2022 р. по 14.01.2022 р. на суму 6534158,00 грн. За змістом вказаної заяви керівник відповідача, серед іншого, зазначає, що ТОВ СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ з початку повномасштабної збройної агресії збройних сил російської федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року не здійснює господарську діяльність через окупацію м. Нова Каховка, Херсонської області та втрату доступу до офісних приміщень за адресою вул. Дружби, буд. 60А та виробничих приміщень товариства по вул. Індустріальна, буд. 15, а тому не має доступу до первинних господарських документів. Єдиним повноважним представником ТОВ СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ є його керівник Гончар О.М., який не має можливості з`явитися до Господарського суду Київської області у зв`язку з тим, що він є мобілізованим до Збройних Сил України.

02.12.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 02.12.2025 р. (вх. № 16868/25 від 02.12.2025 р.), за змістом яких позивач зазначає про безпідставність заяви відповідача про витребування у позивача доказів, оскільки у заяві не вказані підстави, з яких подана заява, зокрема, чи ставить під сумнів відповідач відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу і якщо так, то якого саме документа (документів), або, можливо, наявні інші підстави. При цьому, позивач звертає увагу на те, що факт укладання договору № 270921-01 від 27.09.2021 р., який підписаний особисто директором відповідача Гончаром О.М., відповідач не заперечує.

04.12.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення № 04/12/2025-1 від 04.12.2025 р. (вх. № 17017/25 від 04.12.2025 р.) на додаткові пояснення у справі, за якими, ознайомившись із доводами позивача, ТОВ СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують необхідності ретельної перевірки доказів. Крім того, відповідач заперечує проти факту поставки вугільної продукції за період з 06 по 14 січня 2022 року на загальну суму 6534158,00 грн. та зазначає, що копії документів, надані позивачем на підтвердження господарських операцій, мають суттєві вади, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо обов`язкових реквізитів первинних документів та, на думку відповідача, містять ознаки фальшування, а саме: накладні №№ 4, 5, 6, 7 не містять дат здійснення господарських операцій; накладна № 2 від 14.01.2022 р. не містить підпису особи одержувача та відтиску печатки ТОВ «СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ»; накладні б/н від 13.01.2022 р. містять підписи невідомої особи та не містять відтиску печатки ТОВ «СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ»; накладні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 14.01.2022 р. містять підпис невідомої особи та не містять відтиску печатки ТОВ «СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ»; накладна № 1 від 15.01.2022 р. містить підпис невідомої особи та не містить відтиску печатки ТОВ «СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ», у зв`язку з чим відповідач і ставить під сумнів надані позивачем докази, оскільки вважає, що наявність у справі фотокопій таких документів є недостатньою для вирішення спору.

15.01.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання № 15/01/2026-1 від 15.01.2026 р. (вх. № 675/26 від 15.01.2026 р.) про відкладення розгляду справи, призначеного на 15.01.2026 р., мотивоване тим, що відповідач несвоєчасно отримав повідомлення про призначення судового засідання. Водночас, у клопотанні зазначалося, що єдиним керівником та повноважним представником ТОВ СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ є директор Гончар О.М., який станом на дату призначеного судового засідання є мобілізованим до лав Збройних Сил України, фактично перебуває в іншій області та не має фізичної можливості прибути до Господарського суду Київської області у визначений судом час. Також представник відповідача у вказаному клопотанні наголошував на необхідності задоволення раніше заявленого відповідачем клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів щодо спірних поставок вугільної продукції.

У судовому засіданні 15.01.2026 р. було задоволено заяву відповідача № 23/10/2025-1 від 23.10.2025 р. (вх. № 14732/25 від 23.10.2025 р.) про витребування оригіналів доказів та витребувано у Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО оригіналів письмових доказів, доданих до позовної заяви.

11.02.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання б/н від 11.02.2026 р. (вх. № 2437/26 від 11.02.2026 р.) про долучення доказів, за змістом якого представник позивача, серед іншого, повідомляє, що 10.02.2026 р. до Господарського суду Київської області було направлено оригінали документів на виконання ухвали суду про витребування оригіналів доказів.

16.02.2026 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 16/02/26-2 від 16.02.2026 р. (вх. № 805/26 від 16.02.2026 р.) про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.02.2026 р., мотивоване тим, що відповідач просить суд надати додатковий час для ознайомлення із оригіналами письмових доказів, доданих до позовної заяви, які були витребувані ухвалою суду від 15.01.2026 р.

16.02.2026 р., після судового засідання, до матеріалів справи надійшло клопотання позивача б/н від 10.02.2026 р. (вх. № 8169/26 від 16.02.2026 р.) про приєднання до матеріалів справи оригіналів договору поставки, специфікацій, видаткових накладних, рахунку та виписки про рух коштів по банківському рахунку позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2026 р. було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.06.2026 р.

У судовому засіданні 08.06.2026 р. була присутня представник позивача, представник відповідача до суду не з`явився. Про час та дату проведення судового засідання з розгляду справи по суті учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Станом на час судового засідання заяв, клопотань до матеріалів справи не надходило.

У судовому засіданні 08.06.2026 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд відзначає, що 08.06.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд представником відповідача були подані додаткові пояснення у справі № 08/06/26-1 від 08.06.2026 р. (вх. № 10039/26 від 08.06.2026 р.), які надійшли до матеріалів справи після судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2021 р. між Приватним підприємством ЕКО-ПАЛИВО (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ (покупець) був укладений договір поставки № 270921-01 (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю продукцію (далі товар), а покупець зобов`язується його прийняти та оплатити.

Предмет поставки вказується у накладній та у специфікації. Специфікація є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2 договору товар, указаний в п. 1.2 цього договору, поставляється покупцю партіями. На кожну партію товару складається накладна в якій вказується: одиниця виміру, кількості товару, загальна кількість товару.

Згідно з п. 3.2 договору товар поставляється покупцю партіями, термін поставки якої визначається сторонами в специфікаціях, але не може бути більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання заявки покупця.

Пунктом 3.3 договору визначено, що постачальник здійснює поставки кожної партії товару з додачею необхідної документації на товар: рахунок-фактура (рахунок), видаткова накладна.

Ціна товару вказується у специфікації (п. 4.1 договору).

Загальна вартість товару по даному договору дорівнює сумі вартості товару, поставленого постачальником покупцю протягом всього терміну дії цього договору i формується з вартості товару, зазначеного у всіх товарних накладних (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки по цьому договору між постачальником та покупцем здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, реквізити якого вказані в розділі 10 цього договору, або іншим узгодженим сторонами способом, який не заборонений чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.4 договору оплата товару здійснюється в порядку та на умовах, погоджених в специфікації, але не може бути більшою ніж 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.5 договору визначено, що постачальник має право призупинити поставку наступної партiї товару, якщо покупець не повнiстю оплатив вартість попередньої партiї товару.

Відповідно до п. 5.1 договору усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором, або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в судовому порядку згідно з діючим законодавством України.

Згідно з п. 8 договору даний договiр вступає в силу з моменту його підписання та дiє до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому разi - до моменту виконання сторонами cвoїx зобов`язань по договору. У випадку, якщо жодна iз стopiн не заявить про свiй нaмip розiрвати або змiнити договiр за один мiсяць до закiнчення його тepмiну дiї, даний договiр вважається прологованим ще на наступний календарний piк.

Як зазначав позивач, сторонами було підписано специфікацію № 5 до договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. (далі специфікація № 5), відповідно до якої постачальник зобов?язується поставити та передати у власність, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість товару у вигляді вугілля марки Д (0-50) загальною кількістю 103,8 метричних тон +/-10, АС (6-13) загальною кількістю 51,650 метричних тон+/-10. Загальна вартість товару за цією специфікацією складає 1119240,00 грн. з урахуванням ПДВ, із розрахунку 7200,00 гривень за 1 метричну тонну.

Товар поставляється на умовах EXW - склад продавця, розташований за адресою: 74800, Херсонська обл. м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 5 (п. 3 специфікації № 5).

Право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 4 специфікації № 5).

Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5 специфікації № 5).

Крім того, сторонами було підписано специфікацію № 6 до договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. (далі специфікація № 6), відповідно до якої постачальник зобов?язується поставити та передати у власність, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість товару у вигляді вугілля марки Д (13-25) загальною кількістю 30,9 метричних тон +/-10, Д (0-50) загальною кількістю 87,040 метричних тон+/-10. Загальна вартість товару за цією специфікацією складає 723090,00 грн. з урахуванням ПДВ, із розрахунку 6500 гривень за 1 метричну тонну, 6000 гривень за 1 метричну тонну.

Товар поставляється на умовах EXW - склад продавця, розташований за адресою: 74800, Херсонська обл. м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 5 (п. 3 специфікації № 6).

Право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 4 специфікації № 6).

Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5 специфікації № 6).

Сторонами було підписано специфікацію № 7 до договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. (далі специфікація № 7), відповідно до якої постачальник зобов?язується поставити та передати у власність, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість товару у вигляді вугілля марки Д (0-50) загальною кількістю 18,220 метричних тов +/-10. Загальна вартість товару за цією специфікацією складає 133006,00 грн. з урахуванням ПДВ, із розрахунку 7300 гривень за 1 метричну тонну.

Товар поставляється на умовах EXW - склад продавця, розташований за адресою: 74800, Херсонська обл. м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 5 (п. 3 специфікації № 7).

Право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 4 специфікації № 7).

Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5 специфікації № 7).

Також сторонами було підписано специфікацію № 8 до договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. (далі специфікація № 8), відповідно до якої постачальник зобов?язується поставити та передати у власність, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість товару у вигляді вугілля марки Д (25-50) загальною кількістю 23 метричних тон +/-10,Д (0-50) загальною кількістю 19,880 тон. Загальна вартість товару за цією специфікацією складає 349472,00 грн. з урахуванням ПДВ, із розрахунку 8150 гривень за 1 метричну тонну.

Товар поставляється на умовах EXW - склад продавця, розташований за адресою: 74800, Херсонська обл. м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 5 (п. 3 специфікації № 8).

Право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 4 специфікації № 8).

Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5 специфікації № 8).

Сторонами було підписано специфікацію № 9 до договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. (далі специфікація № 9), відповідно до якої постачальник зобов?язується поставити та передати у власність, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити вартість товару у вигляді вугілля марки Д (25-50) загальною кількістю 349 метричних тон +/-10. Загальна вартість товару за цією специфікацією складає 2844350,00 грн. з урахуванням ПДВ, із розрахунку 8150 гривень за 1 метричну тонну.

Товар поставляється на умовах EXW - склад продавця, розташований за адресою: 74800, Херсонська обл. м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 5 (п. 3 специфікації № 9).

Право власності на товар переходить до покупця після підписання видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 4 специфікації № 9).

Покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5 специфікації № 9).

За доводами позивача, на виконання умов договору Приватне підприємство ЕКО-ПАЛИВО здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 5169158,00 грн., що підтверджується накладними № 4 від 06.01.2022 р. на суму 1119240,00 грн. (специфікація № 5); № 5 на суму 723090,00 грн. (специфікація № 6); № 6 від 06.01.2022 р. на суму 133006,00 грн. (специфікація № 7); № 7 від 06.01.2022 р. на суму 349472,00 грн. (специфікація № 8); № 2 від 14.01.2022 р. на суму 2844350,00 грн. та б/н від 13.01.2022 р. (25,7 т.), б/н від 13.01.2022 р. (25,6 т.), б/н від 14.01.2022 р. (34,5 т.), б/н від 15.01.2022 р. (22,6 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,66 т.), б/н від 14.01.2022 р. (31,22 т.), б/н від 14.01.2022 р. (27,08 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,0 т.), б/н від 14.01.2022 р. (34,84 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,78 т.), б/н від 14.01.2022 р. (25,7 т.), (специфікація № 9), який не був оплачений відповідачем у повному обсязі.

11.03.2025 р. ПП ЕКО-ПАЛИВО звернулося до відповідача з претензією № 1 про оплату заборгованості за договором № 270921-01 від 27.09.2021 р. у сумі 4969158,00 грн., яка була залишена відповідачем без задоволення.

Оскільки відповідач повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Слід зазначити, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 628 Цивільного кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зазначити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Крім того, Верховним Судом неодноразово зазначалось, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягарі доказування обставин) покладається на особу, яка посилається на ці обставини (постанови Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 922/1163/18; від 29.08.2018 р. у справі № 909/105/15; від 29.08.2018 р. у справі № 910/23428/17; від 31.01.2018 р. у справі № 10/8763/17).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 р. у справі № 904/1103/20 та від 25.06.2020 р. у справі № 924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ПП ЕКО-ПАЛИВО здійснювало поставку вугільної продукції відповідачу.

Доказів здійснення відповідачем оплати отриманого товару за договором поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. у повному обсязі матеріали справи не містять. Натомість, відповідач заперечував спірні поставки та підписання накладних.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 р. у справі № 915/878/16, зокрема, зазначив про те, що для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема, з долучених позивачем на виконання ухвали суду оригіналів доказів, доданих до позовної заяви, оригінал договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. сторонами підписаний та скріплений печатками, в той час як наявні у позивача оригінали специфікацій та накладних містять підписи та відбиток печатки лише з боку ПП «ЕКО-ПАЛИВО».

Водночас, з наданих позивачем до матеріалів справи через систему «Електронний суд» скріншотів електронного листування вбачається, що 20.04.2022 р. позивачем з офіційної електронної адреси на офіційну електронну адресу відповідача (які зазначені безпосередньо в договорі, підписаному сторонами, оригінал якого міститься у справі) були направлені скановані копії підписаних позивачем специфікацій №№ 5, 6, 7, 8, 9 та накладних №№ 4, 5, 6, 7, у відповідь на що, як наголошував позивач, відповідачем були направлені останньому на електронну пошту скановані копії підписаних з боку відповідача, з проставленням його печатки, всіх вказаних документів. При цьому, оригінали даних документів з підписом та печаткою ТОВ «СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ» позивачу в подальшому передані не були.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Окрім того, позивачем було направлено на електронну адресу відповідача накладну № 2 та рахунок № 2 на оплату поставленої згідно специфікації № 9 вугільної продукції. За поясненнями позивача, вказані накладна та рахунок були отримані відповідачем без зауважень та заперечень, повернуті підписаними не були, однак відповідачем 28.03.2022 р. за вказаним рахунком № 2 була здійснена оплата на суму 200000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Суд враховує ту обставину, що згідно з п. 9.3 укладеного сторонами договору усі виникаючі в період дії договору зміни та доповнення оформлюються в письмовому вигляді у формі додаткових угод, специфікацій, додатків, які являються невід`ємною частиною договору, а відповідно до п. 9.4 договору додаткові угоди, додатки, специфікації до цього договору мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. Факсимільні копії таких додаткових угод, додатків, специфікацій мають юридичну силу до їх заміни на оригінали.

За наслідком дослідження наявних станом на час прийняття рішення матеріалів справи, суд констатує, що надані до матеріали справи докази, у тому числі оригінали наявних у позивача документів, долучені до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, в сукупності свідчать про те, що поставка вугілля за накладною № 4 від 06.01.2022 р. на суму 1119240,00 грн. була здійснена позивачем відповідачу за специфікацією № 5 (підписані представниками сторін та скріплені їх печатками), за накладною № 5 на суму 723090,00 грн. здійснена за специфікацією № 6 (підписані представниками сторін та скріплені їх печатками), за накладною № 6 від 06.01.2022 р. на суму 133006,00 грн. здійснена за специфікацією № 7 (підписані представниками сторін та скріплені їх печатками), за накладною № 7 від 06.01.2022 р. на суму 349472,00 грн. здійснена за специфікацією № 8 (підписані представниками сторін та скріплені їх печатками).

Поряд з цим, поставка товару за накладною № 2 від 14.01.2022 р. на суму 2844350,00 грн. (яка не підписана з боку відповідача), здійснювалася за специфікацією № 9, підписаною сторонами та скріпленою їх печатками, та підтверджується накладними на фактичне відвантаження товару б/н від 13.01.2022 р. (25,7 т.), б/н від 13.01.2022 р. (25,6 т.), б/н від 14.01.2022 р. (34,5 т.), б/н від 15.01.2022 р. (22,6 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,66 т.), б/н від 14.01.2022 р. (31,22 т.), б/н від 14.01.2022 р. (27,08 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,0 т.), б/н від 14.01.2022 р. (34,84 т.), б/н від 14.01.2022 р. (26,78 т.), б/н від 14.01.2022 р. (25,7 т.), які містять підписи осіб, що відвантажували та отримували товар.

При цьому, за доводами позивача, на оплату поставленого товару за накладною № 2 позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 2, який був частково оплачений останнім, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Зазначена обставина відповідачем не заперечена та не спростована.

Слід відзначити, що у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 р. у справі № 916/922/19.

З урахуванням наведеного, за наслідком дослідження долучених до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо здійснення повної оплати поставленого позивачем товару.

Всупереч наведеним вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідач доводів позивача належними та допустимими доказами не спростував, доказів повної оплати отриманого товару згідно договору поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. та, відповідно, відсутності заборгованості перед позивачем суду не надав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За заявленими у даній справі вимогами, позивач вказував, що відповідачем було здійснено оплату поставленого позивачем вугілля частково, водночас, оплати решти вартості поставленого товару у розмірі 4969158,00 грн. здійснено не було.

Зазначена обставина відповідачем не спростована.

Отже, за наслідком застосування стандарту доказування "вірогідність доказів", факт порушення відповідачем зобов`язань за договором та наявності заборгованості суд вбачає встановленим і по суті відповідачем не спростованим.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 270921-01 від 27.09.2021 р. у сумі 4969158,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем, у зв`язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Окрім того, Приватним підприємством ЕКО-ПАЛИВО у позовній заяві було заявлено про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Слід зазначити, що до початку судових дебатів, під час розгляду справи по суті, представником позивача було заявлено про подання протягом п`яти днів після прийняття рішення у даній справі відповідної заяви щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх остаточного розміру, а також підтримано заявлене у позовній заяві клопотання в частині покладення на відповідача станом на час вирішення спору 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати на оплату послуг адвоката заявлені позивачем до стягнення з відповідача, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката Хараїм Ольги Валеріївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1543 від 05.07.2018 р.), про що свідчить наявний в матеріалах справи договір про надання правової (правничої) допомоги № 119/21 від 21.07.2021 р. (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

17.08.2025 р. ПП ЕКО-ПАЛИВО та адвокат Хараїм О.В. уклали додаток до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.07.2021 р. (далі додаток), відповідно до п. 1.2 якого сторони домовились, що за підготовку та складання позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ на користь Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО заборгованості за господарським договором від 27.03.2021 р. № 270921-01 для подання до Господарського суду Київської області клієнт сплачує адвокату гонорар 6000,00 грн. У разі участі адвоката у судових засіданнях клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 2000,00 грн. за кожне судове засідання.

Згідно з п. 2.2 додатку сторони домовились, що після сплати адвокату гонорару, він виконує обумовлений обсяг робіт, після чого повідомляє клієнта про обсяг наданих послуг і виконаних робіт у формі звіту.

19.08.2025 р. ПП ЕКО-ПАЛИВО та адвокат Хараїм О.В. підписали звіт про обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість (відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 119/21 від 21.07.2021 р.), відповідно до якого сторони підтверджують, що клієнту надано наступний обсяг послуг та виконаних робіт: підготовка та складення позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТА на користь Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО заборгованості за господарським договором від 27.03.2021 р. № 270921-01 для подання до для подання до Господарського суду Київської області - 6 годин. Вартість роботи - 6000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 6 від 21.08.2025 р. ПП ЕКО-ПАЛИВО здійснило оплату послуг адвоката Хараїм О.В. на суму 6000,00 грн.

Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У той же час, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Поряд з цим, слід враховувати, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 та інших.

Суд звертає увагу на те, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитись із запропонованими тарифами (вартістю послуг), зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору, клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу, не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування, суд має виходити з критерію розумності розміру цих витрат, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач заперечень щодо заявленої позивачем до стягнення з нього суми витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення їх розміру станом на час вирішення справи до суду не подавав.

Між тим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням предмета спору у даній справі, ціни позову, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, наданої позивачу, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які позивач на даний час просить відшкодувати за рахунок відповідача, а саме 6000,00 грн., є обгрунтованими та співмірними, і їх розмір, за висновком суду, відповідає критерію розумної необхідності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕПЛОПОСТАЧ (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 26, 40652151) на користь Приватного підприємства ЕКО-ПАЛИВО (75201, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Чаплинка, вул. Баржака, буд. 16, код 39971850) 4969158 (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 59629 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 90 коп. судового збору, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.08.2026 р.

Суддя В.М. Бабкіна