Рішення № 139284033, 27.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026м. ДніпроСправа № 904/4775/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРЕНТ-ТРЕЙД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ", Київська область, Фастівський район, с. Віта-Поштова

про стягнення заборгованості за договором поставки №06/01/25ТТ-ТR від 06.01.2025 в розмірі 257 570,47 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРЕНТ-ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №06/01/25ТТ-ТR від 06.01.2025 в розмірі 257 570,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025 провадження у справі № 904/4775/25 зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №924/698/23. Учасникам справи запропоновано повідомити суд про усунення обставин, якими зумовлено зупинення провадження у справі №904/4775/25.

Судом встановлено, що постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2026 у справі № 924/698/23 касаційну скаргу ТОВ Енергопрод Сервіс залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі № 924/698/23 залишено без змін.

Оскільки обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 904/4775/25, усунуті у зв`язку з ухваленням об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 03.04.2026 у справі № 924/698/23, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2026 поновлено провадження у справі № 904/4775/25 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи відповідно до ч.8 ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 257 570,47 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №06/01/25ТТ-ТR від 06.01.2025 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Позиція відповідача

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що позивачем порушено передбачений договором порядок оформлення замовлення товару, поставку здійснено без попереднього письмового замовлення та без отримання передоплати, а також зазначає, що видаткові накладні підтверджують лише факт передачі товару, але не його вартість. Крім того, відповідач вважає, що вартість поставленого товару є завищеною та не відповідає середньоринковим цінам, у зв`язку з чим просить призначити судово-економічну експертизу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Судом встановлено, що 06.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРЕНТ-ТРЕЙД (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ (покупець) укладено договір поставки № 06/01/25ТТ-ТR.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язався поставляти покупцю визначений договором товар, а покупець приймати його та своєчасно оплачувати.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 договору найменування, кількість, асортимент, ціна товару та умови його поставки визначаються специфікаціями, рахунками-фактурами та видатковими накладними, які є невід`ємними частинами договору. Кількість та асортимент товару погоджено сторонами у Специфікації № 1 від 06.01.2025.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі видаткової накладної або рахунку-фактури.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю, що підтверджується підписами сторін або їх уповноважених представників у видаткових накладних.

На виконання умов договору позивач у січнілютому 2025 року поставив відповідачу товар на загальну суму 357 570,47 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 135 від 30.01.2025 та № 214 від 17.02.2025, підписаними представником відповідача без зауважень щодо кількості, асортименту та якості поставленого товару.

Матеріалами справи також підтверджується, що 03.03.2025 відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару у розмірі 100 000,00 грн.

Отже, вартість поставленого товару оплачена відповідачем лише частково, а заборгованість за договором поставки № 06/01/25ТТ-ТR від 06.01.2025 становить 257 570,47 грн.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу вих. № 05/06-01 від 05.06.2025 про сплату заборгованості у розмірі 257 570,47 грн, до якого було додано акт звірки взаєморозрахунків. Проте відповідач вимогу без задоволення залишив, заборгованість не погасив та заперечень щодо акта звірки не надав.

Доказів повної оплати поставленого товару або інших доказів, які б свідчили про припинення чи належне виконання відповідачем грошового зобов`язання, матеріали справи не містять.

Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 257 570,47 грн. не сплачена, що стало причиною звернення за захистом своїх прав до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та поставив відповідачу товар на загальну суму 357 570,47 грн, що підтверджується видатковими накладними № 135 від 30.01.2025 та № 214 від 17.02.2025, підписаними уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень. Натомість відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару в сумі 100 000,00 грн, у зв`язку з чим неоплаченою залишилася сума 257 570,47 грн.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання відповідачем свого обов`язку щодо повної оплати поставленого товару, а також доказів припинення чи погашення заборгованості в інший спосіб матеріали справи не містять. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Суд відхиляє заперечення відповідача з огляду на таке.

Як встановлено судом, факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № 135 від 30.01.2025 та № 214 від 17.02.2025, які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень чи заперечень. Відповідач у відзиві також не заперечує факту отримання товару.

За змістом пункту 2.1 договору погодження кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару фіксується, зокрема, у видаткових накладних, які є невід`ємною складовою договору. Отже, підписані сторонами видаткові накладні є первинними документами, що підтверджують не лише факт передачі товару, а й погодження сторонами його найменування, кількості та вартості.

Відповідач, приймаючи товар без будь-яких зауважень щодо його асортименту, кількості чи ціни, не скористався правом заявити заперечення або відмовитися від його прийняття. Крім того, після отримання товару відповідач здійснив його часткову оплату у сумі 100 000,00 грн, що свідчить про визнання ним факту існування договірних відносин, прийняття поставленого товару та погодження з обов`язком його оплатити.

Посилання відповідача на відсутність письмового замовлення та недотримання позивачем передбаченого договором порядку поставки суд оцінює критично, оскільки такі обставини не спростовують факту прийняття відповідачем товару без зауважень та не звільняють його від обов`язку оплатити фактично отриманий товар. Виконання сторонами договору шляхом фактичної поставки товару та його прийняття свідчить про погодження сторонами відповідної господарської операції незалежно від окремих процедурних умов її оформлення.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що вартість товару є завищеною та не відповідає середньоринковим цінам. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин, не наведено розрахунку іншої вартості товару, не подано доказів існування домовленості сторін щодо іншої ціни, а твердження про невідповідність ціни середньоринковій ґрунтуються виключно на припущеннях.

При цьому відповідно до статей 627, 628, 632 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та погодженні його умов, а ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Закон не пов`язує обов`язковість виконання договору із відповідністю погодженої сторонами ціни середньоринковим показникам.

За приписами статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, не спростовують встановленого судом факту поставки товару та наявності у відповідача заборгованості у розмірі 257 570,47 грн, а тому відхиляються судом.

Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 06/01/25ТТ-ТR від 06.01.2025 у розмірі 257 570,47 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи суд зазначає таке.

Відповідач просить призначити судову товарознавчу експертизу для визначення ринкової вартості товару, поставленого за видатковими накладними № 135 від 30.01.2025 та № 214 від 17.02.2025, посилаючись на те, що зазначена у видаткових накладних вартість товару є завищеною порівняно із середньоринковими цінами.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд призначає експертизу лише за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надано відповідних висновків експертів або існують інші передбачені законом підстави.

Отже, призначення судової експертизи не є обов`язком суду, а здійснюється лише у разі дійсної необхідності встановлення обставин, які неможливо з`ясувати на підставі інших належних і допустимих доказів.

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту поставки товару, його прийняття відповідачем, погодженої сторонами вартості поставленого товару, здійснення його часткової оплати та наявності або відсутності заборгованості.

Як встановлено судом, факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № 135 від 30.01.2025 та № 214 від 17.02.2025, які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень. Відповідач не заперечує факту отримання товару та здійснив його часткову оплату у сумі 100 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1 договору погодження кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару здійснюється, зокрема, шляхом оформлення видаткових накладних, які є невід`ємними складовими договору. Таким чином, підписавши видаткові накладні без будь-яких зауважень, відповідач погодив зазначені в них найменування товару, його кількість та вартість.

Посилання відповідача на те, що вартість товару є завищеною порівняно із середньоринковою, не впливає на вирішення спору, оскільки предметом даного спору є виконання відповідачем грошового зобов`язання, що виникло з договору поставки, а не визначення ринкової вартості товару.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Закон не пов`язує виникнення обов`язку покупця оплатити отриманий товар із відповідністю погодженої сторонами ціни середньоринковим цінам.

Доводи відповідача фактично зводяться до незгоди з ціною товару після його прийняття, однак не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. При цьому саме по собі твердження про завищення ціни не свідчить про наявність спору щодо визначення ринкової вартості товару, який потребував би спеціальних знань.

Крім того, відповідачем не заявлено вимог про визнання недійсними окремих умов договору щодо ціни, зміну ціни договору чи визнання недійсними видаткових накладних, а також не наведено обставин, які б свідчили про підписання зазначених документів під впливом помилки, обману або за відсутності волевиявлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, можуть бути встановлені на підставі наявних у справі доказів, а питання визначення ринкової вартості товару не входить до предмета доказування у цій справі та не має значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що передбачена статтею 99 Господарського процесуального кодексу України сукупність умов для призначення судової товарознавчої експертизи відсутня, у зв`язку з чим клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 863,56 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ" (08170, Київська область, Фастівський район, село Віта-Поштова, вул. Боярська, будд. 22А, офіс 1, код ЄДРПОУ 44673367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРЕНТ-ТРЕЙД" (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 210, офіс 202, код ЄДРПОУ 39274890) суму основної заборгованості у розмірі 257 570,47 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 863,56 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 27.08.2026.

Суддя В.Г. Бєлік