Ухвала суду № 139277212, 25.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12317/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2026 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Кислий Андрій Матвійович до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Кислий Андрій Матвійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.123, 160, 161 КАС України.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4, 5 ст. 161 КАС України: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано підтвердження про сплату позивачем судового збору за подання до суду вказаного позову. Клопотання про звільнення його від сплати судового збору чи підстави для його звільнення від сплати судового збору позовна заява не містить.

Відповідно до ч.3 ст.288 КУпАП передбачено звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита. Сплата державного мита регламентувалася Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито».

У відповідності до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 11.11.2011 року (далі Закон №3674-VI).

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

За подання адміністративної позовної заяви у справах з приводу рішень суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

Така ж правова позиція Високої палати Верховного Суду викладена у постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 24.04.2026 р. Департаментом патрульної поліції в особі поліцейського взводу № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Закарпатській області старшого сержанта поліції Хиля Сергія Олексійовича стосовно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 7082605. У постанові Відповідач стверджує, що Позивачем порушено п. 2.1.г Правил дорожнього руху та накладено стягнення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Разом із тим, до суду із даним позовом ОСОБА_1 звернувся 24.08.2026.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Виходячи із загальних принципів адміністративного судочинства та за змістом ч. 1 ст. 9 КАС України обставини, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом, доводяться перед судом на загальних засадах та на засадах свободи у наданні сторонами суду своїх доказів. Тобто на підтвердження усіх обставин, на які посилаються сторони, суду мають бути надані належні та допустимі докази.

Стосовно поновлення строку на оскарження постанови позивач зазначає, що 24.04.2026 р. при розгляді справи Відповідачем не було забезпечено право ОСОБА_1 на користування угорською мовою, право на послуги перекладача та право на участь у справі адвоката; постанову Відповідача було вручено ОСОБА_1 без перекладу на рідну мову Гуляш Ч.Ш. Гуляш Ч.Ш. звернувся за правової допомогою лише 22.07.2026 р. У той же день він уклав договір про надання професійної правничої допомоги № 22-07-2026-А з адвокатом Кислим Андрієм Матвійовичем, який 28.07.2026 р. отримав копію оскаржуваної постанови. Таким чином, на думку позивача, строк на оскарження постанови Відповідача був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин.

Поряд із цим суд звертає увагу на те, що оскаржувану постанову винесено 24.04.2026, у позовній заяві відсутні поважні причини з яких позивач не міг звернутися до суду у передбачений строк, звернувшись за допомогою до спеціаліста в галузі права протягом чотирьох місяців.

Обставини, на які представник позивача посилається, як на поважність пропуску строку звернення до суду з позовом, а саме необізнаність зі змістом документу через відсутність перекладу, не приймаються судом до уваги, оскільки оскаржуване рішення не містить відміток та зауважень позивача щодо незрозумілості тексту такого рішення чи ненадання суб`єктом владних повноважень скористатися послугами перекладача.

Окрім того, як зазначає адвокат 22.07.2026 позивач звернувся до нього за правничою допомогою, однак до суду позов подано тільки 23.08.2026 який сформовано в електронному суді. Твердження про отримання оскаржуваної постанови адвокатом виключно 28.07.2026 року не підтверджується жодними доказами.

Таким чином, суд вважає, що представником позивача не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, а наведені у позовній заяві обставини, не підтверджено жодними доказами.

За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду із позовом про оскарження постанови що була винесена 24.04.2026 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що підстави, на які вказує позивач, є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.. 122 КАС України , позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 286 КАС України, передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч.ч. 1-2 ст.. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно ч.ч.1-3 до с. 121 КАСУ , суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби .

Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Оскільки у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду слід відмовити, відтак позов підлягає залишенню без руху та надання строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу або належним чином завіреної копії протоколу про адміністративне правопорушення та заяви в якій вказати підстави для поновлення строку з дорученням доказів на підтвердження такого або надати докази причини неможливості самостійного отримання таких доказів.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст.169КАС України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків з урахуванням недоліків вказаних у даній ухвалі.

Залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків не є перешкодою в доступі до правосуддя, а є спонуканням для виконання вимог закону та добросовісного користування належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 161, 169, 256 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Кислий Андрій Матвійович до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,передбачені п.1ч.4ст.169КАС України,так позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош