Ухвала суду № 139276960, 26.08.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1060/26

Номер провадження 1-кс/298/211/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року с-ще Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання заступника начальника ВП - начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харцизьк Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця - майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №12026071070000103 від 25 серпня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника - начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026071070000103 від 25 серпня 2026 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), 05.04.2025 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Громадянина України ОСОБА_4 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24.05.2025 №145 на посаду майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роги безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 05.04.2025, зараховано до списків особового складу вказаної військової частини.

Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, майстер 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 зобов`язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов`язки.

Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби призваний під час мобілізації, перебуваючи на посаді майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 29.11.2025 самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , що розташовувалася в АДРЕСА_4 , та був відсутній, без поважних причин, на військовій службі, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби по 23.08.2026, коли був затриманий працівниками Державної Прикордонної Служби України на околицях населеного пункту села Малий Березний, Ужгородського району Закарпатської області.

У такий спосіб встановлена достатність доказів для обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами службового розслідування, показами свідків, іншими матеріалами в їх сукупності.

26 серпня 2026 року о 11 годині 00 хвилин вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Начальник слідчого відділення посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Зважаючи на викладене, у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні.

З огляду на вищенаведене, начальник СВ за погодженням з прокурором просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харцизьк Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою (ВПО): АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення злочину перебував на посаді майстра 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», неодруженого, раніше не судимого, строком на 60 діб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу. Наголосив, що в даному кримінальному провадженні в силу кваліфікації кримінального правопорушення слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Запобіжний захід просив застосувати без визначення розміру застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила визначити мінімальний розмір застави. Зазначила, що ризики наведені в клопотанні є недоведеними.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Пояснив, що дійсно самовільно залишив військову частину, такі його дії були зумовлені відсутність забезпечення у військовій частині, наразі бажає продовжити нести військову службу. Визнав, що дійсно мав намір перетнути в незаконний спосіб державний кордон, але був затриманий прикордонниками в лісовому масиві.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026071070000103 від 25 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

26 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071070000103 від 25 серпня 2026 року; повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 24.08.2026; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період»; матеріали службового розслідування, зокрема: акт службового розслідування; рапорт тво командира роти безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.12.2025 №7283; доповідь про самовільне залишення місця служби (без зброї) військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією, солдатом ОСОБА_4 , майстром 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механгізованого батальйону військової частиини НОМЕР_1 ; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2025 №145; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2025 №326; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2025 №338; письмові пояснення головного сержанта роти ОСОБА_7 від 10.12.2025; письмові пояснення заступника командтира роти ОСОБА_8 від 10.12.2025; службова характеристика на солдата ОСОБА_4 від 10.12.2025; медична характеристика на солдата ОСОБА_4 від 06.12.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.12.2025 №4243; протокол про адміністративне затримання гр. ОСОБА_4 від 23.08.2026; протокол про адміністративне правопорушення зхРУ №007542Е від 23 серпня 2026 року, складений відносно гр. ОСОБА_4 ; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 26 серпня 2026 року, та інші матеріали кримінального провадження.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого, доданих до нього матеріалах, які досліджені в судовому засіданні.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

В свою чергу, стороною захисту не наведено жодної обставини, яка б очевидно та беззаперечно вказувала на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необгрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необгрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця несення служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Клішин проти України наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у будь-який спосіб перешкоджав проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, чи на даний час перешкоджає досудовому розслідуванню вказаного кримінального провадження, або ж має намір перешкоджати йому у майбутньому у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких даних не надано, а тому під час розгляду даного клопотання заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшов.

Крім того, слідчий суддя вважає недоведеним зазначений у клопотанні слідчим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався та будь-яких даних, які б свідчили про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, немає.

Також слідчий суддя вважає недоведеною слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні можливість продовження ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення стороною обвинувачення кваліфіковано як закінчений злочин.

За таких обставин, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, під час розгляду клопотання, сторона обвинувачення довела існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.

За наведеного та враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а також те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене під час дії воєнного стану, слідчий суддя констатує відсутність у даному випадку передбачених законом підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст.178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. У зв`язку з цим, слідчий суддя враховує мотив та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військового кримінального правопорушення), який має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.

Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність у даному випадку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти встановленим під час розгляду ризику, передбаченому пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваного.

При оцінці доводів сторони захисту та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у підозрюваного ОСОБА_4 захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_4 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я.

Відтак приймаючи до уваги наведене та встановлені ризики, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Отже на підставі наведеного доводи захисника про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не є слушними, виходячи з обставин даного кримінального провадження та положень чинного кримінального процесуального закону.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, наведених стороною обвинувачення.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Водночас, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і попередження настання встановлених у кримінальному провадженні ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні.

За таких обставин, клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника ВП - начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 24.10.2026 включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №298/1060/26; провадження №1-кс/298/211/26 згідно ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.08.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися за межі м.Ужгорода Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 24.10.2026 (включно).

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В іншій частині клопотання слідчого відмовити.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1