Ухвала суду № 139276958, 26.08.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/344/26

Номер провадження 2-п/298/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний заяву відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.05.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Заочним рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.05.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за Кредитним договором № 31.05.2023-100002481 від 31.05.2023 у розмірі 6 587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

22.06.2026 року до суду надійшла заява відповідача про перегляд вказаного заочного рішення, в якій відповідач, обґрунтовуючи необхідність задоволення вказаної заяви, зазначила таке.

ОСОБА_1 вже тривалий час проживає на території Чеської Республіки, що підтверджується відмітками в закордонному паспорті громадянина України. Відповідно до наявних відміток про перетин кордону, ОСОБА_1 14.06.2025 року в`їхала на територію республіки Чехія і до України з того часу не поверталась. Справа № 298/344/26 перебувала в провадженні судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з 31.03.2026 по 28.05.2026. В цей час відповідачка перебувала закордоном і не була обізнана про існування судової справи відносно неї.

Оскільки Відповідачка не отримувала судових повісток, вона була позбавлена можливості бути присутньою у судовому засіданні та надавати свої заперечення і докази проти позовних вимог, що призвело до ухвалення заочного рішення без з`ясування істотних обставин справи.

Крім того, у заяві представник відповідача зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено квитанцію Liqpay №2321413889 від 31.05.2023 року, відповідно до якого платник «Швидкий кредит» перерахував 3 500 грн. на платіжну картку НОМЕР_2 . Призначення платежу: Видача за договором №31.05.2023-100002481. Однак, в наданій квитанції не можна встановити кому саме було зроблено переказ коштів, адже по-перше, не зазначено взагалі прізвища отримувача грошей а також не вказано, кому належить вказана банківська картка з номером НОМЕР_2 . Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.06.2026 5 Квитанція Liqpay №2321413889 від 31.05.2023 року., надана позивачем на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів не є належним доказом, оскільки не відображає, що номер рахунку належить отримувачу, його прізвища, імені та по батькові, РНОКПП особи, отже з`ясувати кому були перераховані кошти неможливо. Враховуючи зазначене, підстави до задоволення позову відсутні, з огляду на не доведеність позивачем факту надання відповідачу кредиту в сумі, зазначеній в позовній заяві. Як зазначає сторона відповідача, позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором зобов`язання з погашення заборгованості. Окремо зазначила, що позивачем не надано жодної інформації щодо банківської установи, яка обслуговує платіжну картку НОМЕР_3 *57. У зв`язку з цим наголосила, що встановити банк-емітент вказаної картки лише за її номером Відповідач не має можливості. Відповідно, Відповідач об`єктивно позбавлений можливості самостійно звернутися до відповідної банківської установи для отримання будь-яких підтверджень щодо зарахування або незарахування грошових коштів. Представник відповідача зазначила, що відповідач не може звертатись до кожного банку, який здійснює свою діяльність на території України з проханням надати інформацію про те, чи належала йому платіжна картка 414949*57. Отже, в матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №31.05.2023- 100002481 від 31.05.2023 року. Позивач вказані документи не надав, що є його процесуальним Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.06.2026 6 обов`язком у даній категорії справ. Крім того, представник відповідача зазначила, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Вказаний розрахунок заборгованості містить лише суму заборгованості (незмінну) та не містять відомостей щодо розрахунку заборгованості за період з часу укладення кредитного договору, які б дозволили суду перевірити, відсоткової ставки чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов`язань). Відповідно до наданої довідки взагалі не можливо встановити за якою відсотковою ставкою було нараховано заборгованість, яку суму було внесено Боржником та які самі платежі коли саме не були зроблені.

З цих підстав відповідач просить скасувати заочне рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.05.2026 по справі № 298/344/26 та призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22.07.2026 у заяву про перегляд заочного рішення суду прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.08.2026 на 09 год. 20 хв.

У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені у порядку, визначеному положеннями ЦПК України. 03.08.2026 подали до суду заяву, у якій просили проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі.

Як убачається з заяви про перегляд заочного рішення, сторона відповідача просить у разі неявки відповідача та представника проводити розгляд заяви за їх відсутності

Представник позивача в судове засідання також не з`явився за невідомими суду причинами, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 03.08.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши заяву про скасування заочного рішення, матеріали цивільної справи № 298/344/26, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що заочне рішення підлягає скасуванню за наявності двох умов разом:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач (заявник у цьому провадженні) мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи першу умову для скасування заочного рішення судом встановлено таке.

Згідно позовної заяви місце проживання відповідача ОСОБА_1 позивачем вказано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю №2544645 від 01.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Про дату, час та місце судових засідань у справі № 298/344/26 відповідач був повідомлений належним чином судовими повістками, які направлялися за останньою відомою адресою реєстрації/проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду неврученими з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як зазначила відповідач, на момент розгляду справи перебувала за межами України, в підтвердження чого надала до суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Дослідивши додану до заяви про перегляд заочного рішення копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон № № НОМЕР_4 , судом встановлено, що відповідачем додано копію сторінки паспорту, на якій міститься інформація про особу відповідача, а також копії 2 сторінок паспорту, на яких містяться відмітки/штампи прикордонних служб, які фіксують напрямок руху під час перетину державного кордону Останній штамп з датою 14.06.2025 свідчить, що 1.06.2025 відповідач виїхала з України.

Відтак, доводи відповідача в цій частині заяви є обґрунтованими.

Разом з тим, суд зауважує, що сама по собі наявність поважних причин неявки відповідача не є достатньою підставою для скасування заочного рішення, оскільки положення частини першої статті 288 ЦПК України передбачають обов`язкову наявність поряд з поважними причинами неявки відповідача наявності доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, за змістом ст. ст. 285, 288 ЦПК України, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд зауважує, що, ухвалюючи заочне рішення, він надає оцінку всім доказам, які є у справі.

При цьому суд зауважує, що підставою для скасування заочного рішення не може слугувати незгода відповідача з позовними вимогами ТОВ «Споживчий центр», яка не підтверджена доказами.

Оцінюючи доводи щодо скасування заочного рішення, суд зауважує, що доказам, які є у справі, вже були надана належна оцінка при ухваленні заочного рішення.

Як убачається зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача посилається на те, що позивачем нібито не доведено факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів, оскільки квитанція LiqPay № 2321413889 від 31.05.2023 року не містить прізвища отримувача коштів та не дає можливості встановити належність платіжної картки № НОМЕР_3 *57 саме відповідачу.

Разом з тим зазначені доводи фактично стосуються оцінки доказів, які були надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог та досліджені судом при ухваленні заочного рішення.

При цьому відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що платіжна картка № 414949*57 їй не належала, що грошові кошти за вказаною квитанцією були перераховані іншій особі, або що такі кошти фактично не надходили на належний їй платіжний засіб.

Саме по собі посилання на те, що з реквізитів наданої позивачем квитанції неможливо встановити отримувача коштів, не свідчить про відсутність факту отримання відповідачем кредитних коштів та не спростовує висновків суду, покладених в основу заочного рішення.

Так само посилання представника відповідача на ненадання позивачем виписки по рахунку, інших первинних документів, а також на недоліки розрахунку заборгованості фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та висновками суду, зробленими при розгляді справи.

Суд зазначає, що процедура перегляду заочного рішення не передбачає повторного розгляду спору виключно з підстави незгоди відповідача з правовою оцінкою судом доказів, які вже містяться у матеріалах справи.

Відповідач, звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення, повинна була не лише навести заперечення проти позовних вимог, але й зазначити та надати докази, які не були предметом дослідження суду при ухваленні заочного рішення та які у разі їх врахування могли б призвести до іншого вирішення спору.

Натомість таких доказів до заяви не додано.

Доводи щодо відсутності у квитанції LiqPay повних ідентифікаційних даних отримувача коштів, відсутності виписки по рахунку та ненадання інших документів самі по собі не є новими доказами, а являють собою заперечення щодо достатності та належності доказової бази позивача, яка була предметом оцінки суду при ухваленні заочного рішення.

Крім того, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства доказами є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Обов`язок доказування відповідних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

Суд наголошує, що необхідною передумовою для скасування заочного рішення є необхідність надання відповідачем доказів, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення та мали істотне значення для правильного вирішення справи, та які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення.

Надаючи оцінку доводам, зазначеним в заяві про перегляд заочного рішення, суд виходить з того, що сторона відповідача не надала жодного доказу до такої заяви, а лише висловила аргументи щодо незгоди з заочним рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.05.2026.

Суд зауважує, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності сукупності підстав, які зазначені в частині першій ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.

Саме по собі припущення про те, що зазначений у квитанції номер платіжної картки міг не належати відповідачу, без надання будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини, не може визнаватися доказом відсутності у відповідача кредитного зобов`язання.

Щодо доводів про відсутність у розрахунку заборгованості відомостей про процентну ставку, періоди нарахування та здійснені платежі, суд зазначає, що такі обставини можуть бути предметом оцінки під час розгляду спору по суті, однак самі по собі не свідчать про наявність у відповідача доказів, які мають істотне значення для скасування заочного рішення в порядку статті 288 ЦПК України.

При цьому суд враховує, що при ухваленні заочного рішення судом уже було досліджено подані позивачем документи та надано їм відповідну правову оцінку. Заявник не навів таких нових обставин та не подав таких доказів, які б давали підстави вважати, що результат вирішення спору міг бути іншим.

Отже, хоча судом і встановлено поважність причин неявки відповідача в судові засідання, друга необхідна умова для скасування заочного рішення, передбачена частиною першою статті 288 ЦПК України, відсутня, оскільки відповідачем не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та могли б вплинути на висновки суду, викладені у заочному рішенні.

Суд також звертає увагу, що скасування заочного рішення не може ґрунтуватися виключно на формальній наявності поважної причини неявки відповідача, оскільки закон прямо пов`язує можливість такого скасування з одночасною наявністю істотних для правильного вирішення справи доказів.

Таким чином, встановлена судом поважність причин неявки відповідача сама по собі не створює передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а наведені у заяві доводи не свідчать про наявність сукупності умов, визначених частиною першою статті 288 ЦПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 травня 2026 року є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення.

В ч. 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.05.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію судового рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча О.В. Ротмістренко