Рішення № 139270614, 27.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 рокусправа № 380/9834/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень щодо класифікації товарів,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» (79069, Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А, ЄДРПОУ: 44038625) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343), в якому, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів №26UA20900000056-КТ від 02.04.2026 року.

Ухвалою суду Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «АВТО ХАНТЕР» (Покупець) та компанією «LUBE AVTO SHIPPING LLC» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №19/05/25-1 від 19.05.2025 року. 27.02.2026 року на митну територію України ввезено автомобіль марки BMW, моделі X5, VIN НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, з бензиновим двигуном робочим об`ємом 2979 смі, що був у використанні та мав ознаки аварійного пошкодження. Під час митного оформлення товар було задекларовано за кодом УКТ ЗЕД 8703239033, що відповідає легковим автомобілям з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1500 смі, але не більш як 3000 смі, що використовувалися понад 5 років. На підтвердження заявлених характеристик транспортного засобу позивачем було подано, зокрема, інвойс №B-S93596 від 08.12.2025 року, звіт №3530/26 від 27.02.2026 року, довідку №2026-07047 від 27.02.2026 року та висновок експерта №23040 від 09.03.2026 року, у яких зазначено робочий об`єм двигуна 2979 смі. Водночас Львівською митницею за результатами дослідження СЛЕД Держмитслужби прийнято рішення щодо класифікації товарів №26UA20900000056-КТ від 02.04.2026 року, яким автомобіль класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8703249030 як транспортний засіб з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3000 смі. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки митним органом безпідставно визначено робочий об`єм двигуна у розмірі 3004 смі виключно на підставі висновку СЛЕД від 20.03.2026 року №1420003400-0283, який ґрунтується на інформації з відкритих джерел та при цьому прямо зазначає про неможливість визначення фактичних конструктивних параметрів двигуна. Натомість митницею безпідставно не враховано документи, подані до митного оформлення, які підтверджують робочий об`єм двигуна 2979 смі. На думку позивача, визначальною характеристикою для класифікації спірного транспортного засобу за товарними підпозиціями 8703 23 та 8703 24 є саме робочий об`єм циліндрів двигуна. Оскільки робочий об`єм двигуна автомобіля становить 2979 смі, тобто понад 1500 смі, але не більш як 3000 смі, а транспортний засіб використовувався понад 5 років, він підлягає класифікації за кодом УКТ ЗЕД 8703239033, а не 8703249030. На підставі наведеного позивач вважає рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів №26UA20900000056-КТ від 02.04.2026 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю, а також у разі задоволення позову стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що оскаржуване рішення про визначення коду товару від 02.04.2026 року №26UA20900000056-КТ прийнято правомірно та з дотриманням вимог Митного кодексу України, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та інших нормативно-правових актів у сфері митної справи. Відповідач зазначає, що за результатами перевірки правильності класифікації товару №1 за митною декларацією від 27.02.2026 №26UA209270003455U7 та відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби від 20.03.2026 №1420003400-0283 встановлено робочий об`єм двигуна транспортного засобу 3004 куб. см, у зв`язку з чим заявлений позивачем код 8703239033 було змінено на код 8703249030 згідно з УКТ ЗЕД. Також відповідач вказує, що 25.03.2026 декларанту було направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей для підтвердження заявленого коду товару. У відповідь 30.03.2026 декларант повідомив про надання всіх наявних документів та просив прийняти рішення щодо класифікації товару на підставі наявних документів. Представник відповідача у відзиві зазначає, що відповідно до частин 2, 3 статті 357 Митного кодексу України дослідження, що проводяться спеціалізованими органами з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час митного контролю, не є судовими експертизами. Львівська митниця з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару, звернулася до СЛЕД Держмитслужби, за результатами дослідження якої у висновку від 20.03.2026 №1420003400-0283 встановлено робочий об`єм двигуна автомобіля 3004 куб. см. Відповідач посилається на виявлене під час огляду транспортного засобу маркування «DISP.3004 CCM», а також на результати дослідження, відповідно до яких опис товару в митній декларації в частині робочого об`єму двигуна 2979 куб. см не узгоджується з результатами дослідження. На підставі викладеного відповідач вважає оскаржуване рішення про визначення коду товару від 02.04.2026 №26UA20900000056-КТ правомірним та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими і просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення. Під час митного оформлення позивачем було подано всі наявні документи щодо робочого об`єму двигуна, зокрема інвойс, Звіт №3530/26 від 27.02.2026 року, довідку №2026-07047 від 27.02.2026 року та висновок експерта №23040 від 09.03.2026 року, які підтверджували робочий об`єм двигуна 2979 смі. При цьому повідомлення митного органу від 25.03.2026 року не містило чіткого переліку документів, необхідних для підтвердження заявленого коду, а лише містило пропозицію звернутися до Науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантадор». Більше того, у Висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0283 від 20.03.2026 року також зазначено про необхідність звернення до Науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантадор» для підтвердження робочого об`єму двигуна. Однак митниця такого дослідження не ініціювала, а фактично переклала його проведення на декларанта та, не отримавши додаткового підтвердження, прийняла оскаржуване рішення. Також відповідач не спростував доводи позивача про те, що СЛЕД Держмитслужби не змогла визначити фактичні конструктивні параметри двигуна, а висновок про об`єм 3004 смі ґрунтувався на маркуванні «DISP.3004 CCM» та інформації з відкритих джерел. При цьому саме у Висновку СЛЕД зазначено про неможливість визначення діаметра циліндра та ходу поршня і рекомендовано звернутися до Науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантадор».Окремо позивач звертає увагу, що джерело інформації, використане СЛЕД Держмитслужби бюлетень BMW SIB 00 04 14 від 01.02.2015 року, не зазначене у переліку використаних джерел Висновку №1420003400-0283 та було встановлене лише після направлення адвокатського запиту, що ставить під сумнів повноту та обґрунтованість проведеного дослідження. Щодо посилань відповідача на те, що Висновок СЛЕД не є судовою експертизою, позивач зазначає, що висновок експерта №23040 від 09.03.2026 року складений атестованим судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем, який має відповідну експертну спеціальність та внесений до Реєстру атестованих судових експертів України. Вказаним висновком підтверджено робочий об`єм двигуна 2979 смі. Таким чином, відповідачем не обґрунтовано, з яких підстав висновок атестованого судового експерта №23040 від 09.03.2026 року не був врахований, тоді як Висновок СЛЕД, який сам містить застереження щодо неможливості достовірного визначення параметрів двигуна та необхідності звернення до Науково-дослідного бюро судових експертиз «Сантадор», був покладений в основу оскаржуваного рішення.

20 травня 2026 року представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, якою у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про визначення коду товару було відмовлено.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР», код ЄДРПОУ 44038625, зареєстроване як юридична особа 04.02.2021 року. Основним видом економічної діяльності позивача є Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.11).

Між позивачем ТОВ «АВТО ХАНТЕР» (Покупець) та компанією «LUBE AVTO SHIPPING LLC» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №19/05/25-1 від 19.05.2025 р. Відповідно до п. 1 договір купівлі-продажу №19/05/25-1 від 19.05.2025 р., продавець продає, а покупець купує транспортні засоби в кількості, асортименті і за цінами, вказаними в виставлених рахунках.

27.02.2026 року з метою митного оформлення ввезеного на митну територію України транспортного засобу було подано до Львівської митниці митну декларацію типу IM 40 ДЕ №26UA209270003455U7, у графі 31 якої зазначено опис товару: «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що був у використанні, має ознаки аварійного пошкодження: марка BMW, модель X5, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2016, номер (маркування) двигуна н/в, тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндрів двигуна 2979 куб. см».

У графі 33 митної декларації зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703239033, що відповідає засобам наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання, автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3: що використовувалися: понад 5 років.

Разом із митною декларацією №26UA209270003455U7 до митного контролю декларантом було подано товаросупровідні та інші документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме:

-Договір купівлі-продажу №19/05/25-1 від 19.05.2025;

-Рахунок-фактура (інвойс) №B - S93596 від 08.12.2025;

-Декларація про походження товару №B - S93596 від 08.12.2025;

-Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 03.12.2025;

-Звіт №3530/26 від 27.02.2026;

-Довідка №2026-07047 від 27.02.2026;

-Скрін з аукціону від 27.02.2026;

-Фотографії від 27.02.2026.

-Висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 09.03.2026 №23040.

Разом з тим, митне оформлення товару за митною декларацією №26UA209270003455U7 не було завершено, у зв`язку з чим 09.03.2026 року посадовими особами Львівської митниці до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби направлено запит №7.4-28-09/28-09-05/7/29 щодо проведення дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами проведеного дослідження Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено Висновок №1420003400-0283 від 20.03.2026 року, відповідно до якого на внутрішній деталі під капотом транспортного засобу виявлено маркування «DISP.3004CCM». У висновку зазначено, що досліджуваний КТЗ ідентифіковано як легковий транспортний засіб марки BMW, моделі X5 xDrive35i, VIN НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 3004 смі та типом палива бензин.

Водночас у зазначеному висновку вказано, що визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поршня) не видається можливим у зв`язку з відсутністю експертних можливостей. Для підтвердження робочого об`єму двигуна КТЗ запропоновано звернутися до Науково-дослідного Бюро судових експертиз «Сантадор».

Також у висновку зазначено, що віднесення товару до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТ ЗЕД виходить за межі компетенції та наявних повноважень СЛЕД Держмитслужби.

02.04.2026 року Львівською митницею прийнято рішення щодо класифікації товару №26UA20900000056-КТ, відповідно до якого товар описано як: «Легковий транспортний засіб марки «BMW», моделі «X5 xDrive35і», ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, робочий об`єм двигуна 3004 смі, тип палива бензин», та визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703249030.

У графі 5 «Обґрунтування класифікації товару» зазначеного рішення наведено посилання на положення Митного кодексу України, УКТ ЗЕД, Основні правила інтерпретації 1 та 6, постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, Пояснення до УКТ ЗЕД, наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, а також Висновок СЛЕД Держмитслужби України від 20.03.2026 №1420003400-0283.

Після прийняття рішення щодо класифікації товару Львівською митницею було визначено код товару 8703249030 замість заявленого позивачем у митній декларації №26UA209270003455U7 коду 8703239033.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про визначення коду товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішень.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, з приводу яких виник цей спір, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України).

Згідно з п.п.23, 24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Згідно з ч.1 ст.69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Згідно з ч.2 ст.69 МК України, митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

За приписами ч.3 ст.69 МК України, на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Положеннями ч.4 ст.69 МК України визначено, що у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

За змістом ч.5 ст.69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Положеннями ч.8 ст.69 МК України передбачено, що висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Системний аналіз положень ст.69 МК України дає підстави для висновку, що повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.2020 року у справі №816/872/17.

Поточна редакція УКТ ЗЕД затверджена Митним тарифом України, встановленим Законом №2697.

У Додатку до Закону №2697 наведені Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, за якими класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами.

Законом України «Про митний тариф України» затверджено Митним тарифом України, та Основні правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД. Так, згідно правила 1 назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил. А згідно правила 6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно розділу XVII Закону України від 19.10.2022 року № 2697-ІХ «Про митний тариф України» «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов`язані з транспортом пристрої та обладнання» в групу 87 включено «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання».

Так, згідно Митного тарифу України:

У товарній позиції 8703 класифікуються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.

З цієї товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 23 90 33 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3: що використовувалися: понад 5 років.

А з товарної позиції у товарній підкатегорії 8703 24 90 30 класифікуються з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3 : що використовувалися: понад 5 років.

У відповідності до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України № 256 від 14.07.2020 року, у групі 87 класифіковано транспортні засоби, на які видані тимчасові реєстраційні документи уповноваженими державними органами влади, в тому числі іноземними, на термін, необхідний для здійснення транспортування нового транспортного засобу самоходом від країни-виробника до місця призначення в Україні, фізичними або юридичними особами, не вважаються такими, що були у використанні.

До товарної позиції 8703 включаються: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі. Товарна підпозиція 8703 23 з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3. Натомість, у товарній підпозиції 8703 24 з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3.

Отже, у товарній підпозиції 8703 23 включається з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 3 000 см3, а у товарній підпозиції 8703 24 включається з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3.

Тобто визначальною характеристикою товару для віднесення його до товарної підпозиції 8703 23 за кодом згідно з УКТ ЗЕД є робочий об`єм циліндру двигуна.

Як встановлено судом, факт того, що робочий об`єм двигуна транспортного засобу, імпортованого позивачем, становить 2979 смі, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Зазначені відомості підтверджуються документами, поданими до митного оформлення, а саме:

1. Так, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №B-S93596 від 08.12.2025 року, рахунок виставлений на поставку товару «BMW, model X5, VIN 5UXKR0C5XG0S93596, year 2016, with defects 2979 SMQ», тобто автомобіля BMW X5, VIN НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 2979 смі.

2. Згідно зі Звітом про оцінку та дослідження автомобіля №3530/26 від 27.02.2026 року встановлено, що автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є легковим автомобілем, призначеним для перевезення людей, що був у використанні, з бензиновим двигуном об`ємом 2979 смі, автоматичною трансмісією та повним приводом 4х4.

3. Відповідно до Довідки №2026-07047 від 27.02.2026 року автомобіль BMW X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , обладнаний двигуном внутрішнього згоряння об`ємом 2979 смі.

4. Крім того, робочий об`єм двигуна транспортного засобу підтверджується Висновком експерта експертного транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження від 09.03.2026 року №23040, складеним судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем.

Як вбачається зі змісту вказаного висновку, 06.03.2026 року судовому експерту надійшла заява з проханням провести транспортно-товарознавче дослідження транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

У межах проведеного дослідження експертом було здійснено огляд транспортного засобу, його заводських табличок і номерів, а також використано спеціальні інформаційні джерела та записи у супровідних документах.

За результатами проведеного дослідження встановлено, зокрема, що досліджуваний транспортний засіб BMW X5 xDrive35i має двигун моделі N55B30B - бензиновий, робочим об`ємом V = 2979 смі, потужністю 225 кВт (306 к.с.).

Таким чином, зазначеним висновком експерта також підтверджено, що робочий об`єм двигуна автомобіля BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , становить 2979 смі.

Отже, як встановлено судом, інвойс №B-S93596 від 08.12.2025 року, Звіт про оцінку та дослідження автомобіля №3530/26 від 27.02.2026 року, Довідка №2026-07047 від 27.02.2026 року та Висновок експерта від 09.03.2026 року №23040 містять узгоджені між собою відомості щодо робочого об`єму двигуна автомобіля BMW X5, VIN НОМЕР_1 , а саме 2979 смі.

Крім того, транспортний засіб є таким, що був у використанні, та виготовлений у 2016 році.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що заявлений до митного оформлення транспортний засіб має робочий об`єм циліндрів двигуна понад 1500 смі, але не більш як 3000 смі, що відповідає характеристикам товарної підкатегорії 8703 23 90 33 УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом, 09.03.2026 року посадовими особами Львівської митниці з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, було направлено запит до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для проведення досліджень (аналізу, експертизи) №7.4-28-09/28-09-05/7/29.

За результатами проведених досліджень Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено Висновок від 20.03.2026 року №1420003400-0283.

Як вбачається зі змісту зазначеного Висновку СЛЕД Держмитслужби, під час зовнішнього огляду транспортного засобу на внутрішній деталі під капотом було виявлено маркування «DISP.3004CCM, 5UXKR0C5XG0S93596, 7465M742».

При цьому у Висновку СЛЕД зазначено, що у відкритих довідникових джерелах інформації мережі Інтернет міститься інформація про те, що напис «DISP.3004CCM» означає «об`єм 3004 куб. см», а також про те, що об`єм двигуна N55 було збільшено з 2979 куб. см до 3004 куб. см.

Зокрема, у Висновку СЛЕД Держмитслужби наведено таку інформацію:

«На стійку передньої підвіски з боку пасажира тепер нанесено додаткові цифри над 17-значним VIN-кодом. DISP.3004CCM означає об`єм 3004 куб. см. Об`єм двигуна N55 було збільшено з 2979 куб. см до 3004 куб. см. Це має на меті запобігти імпорту цих моделей зі США на сірий ринок до деяких країн, де значно зросли реєстраційні податки для автомобілів з об`ємом двигуна понад 3,0 літра. Номінальні показники потужності не змінилися».

На підставі наведеного у Висновку СЛЕД Держмитслужби зроблено висновок про те, що досліджуваний транспортний засіб є автомобілем марки BMW, моделі X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, з робочим об`ємом двигуна 3004 смі, тип палива бензин.

Водночас судом встановлено, що сам Висновок СЛЕД Держмитслужби містить застереження щодо можливості встановлення фактичних конструктивних характеристик двигуна досліджуваного транспортного засобу.

Так, у Висновку прямо зазначено:

«Визначити фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна (діаметр циліндра, хід поршня) досліджуваного КТЗ не видається можливим, у зв`язку з відсутністю експертних можливостей».

Крім того, у Висновку СЛЕД зазначено:

«Для підтвердження робочого об`єму двигуна даного КТЗ пропонуємо звернутися в Науково-дослідне Бюро судових експертиз Сантадор».

Також СЛЕД Держмитслужби у своєму Висновку зазначило:

«Віднесення зразків товарів до певних товарних груп, позицій, категорій, підкатегорій тощо згідно з УКТЗЕД виходить за межі компетенції та наявних уповноважень СЛЕД Держмитслужби».

Таким чином, із наведеного вбачається, що СЛЕД Держмитслужби не здійснювало безпосереднього встановлення фактичних конструктивних (геометричних) параметрів двигуна, зокрема діаметра циліндра та ходу поршня, оскільки прямо зазначило про відсутність відповідних експертних можливостей.

При цьому для підтвердження робочого об`єму двигуна СЛЕД Держмитслужби запропонувало звернутися до іншої експертної установи, що свідчить про відсутність у самому Висновку категоричного підтвердження фактичного робочого об`єму двигуна саме 3004 смі.

Окремо судом встановлено, що інформація, покладена СЛЕД Держмитслужби в основу висновку щодо робочого об`єму двигуна, була отримана з джерела, яке не було зазначене у переліку використаних джерел самого Висновку.

Так, у пункті 13 Висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0283 від 20.03.2026 року наведено перелік використаних джерел, серед яких зазначено, зокрема, Пояснення до УКТ ЗЕД, Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, програмні комплекси «Audatex» та «Auto VIN», а також інформацію з мережі Інтернет із посиланнями на вебресурси stat.vin, carinfo.kiev.ua, exist.ua, vindecoderz.com, mdecoder.com, bimmer.work.

Разом з тим, як зазначав позивач, аналіз вказаних джерел інформації мережі Інтернет засвідчив відсутність у них інформації, наведеної в описовій частині Висновку СЛЕД щодо збільшення робочого об`єму двигуна N55 з 2979 смі до 3004 смі.

З метою встановлення джерела походження інформації та зображення, використаних у Висновку СЛЕД Держмитслужби, представником позивача 20.04.2026 року було направлено адвокатський запит, у якому, зокрема, просилося надати точне URL-посилання на вебсторінку мережі Інтернет, що містить зображення та інформацію, використані експертом при формуванні Висновку.

У відповідь на вказаний адвокатський запит листом №7.17-1/30-01/8.19/1932 від 24.04.2026 року СЛЕД Держмитслужби повідомило, що зображення №13 (скріншот) та відповідний переклад, наведені у Висновку №1420003400-0283 від 20.03.2026 року, є фрагментом офіційного інформаційного бюлетеня виробника BMW SIB 00 04 14 (Service Information Bulletin) від 01.02.2015 року, та надало посилання на відповідне джерело.

Отже, судом встановлено, що інформація та зображення, використані СЛЕД Держмитслужби при формуванні Висновку №1420003400-0283 від 20.03.2026 року, фактично були отримані з інформаційного бюлетеня BMW SIB 00 04 14 від 01.02.2015 року, який при цьому не зазначений у пункті 13 Висновку СЛЕД «Список використаних джерел».

При цьому зазначене джерело було встановлено та повідомлено СЛЕД Держмитслужби лише у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 20.04.2026 року, тобто вже після складення самого Висновку від 20.03.2026 року.

Суд також бере до уваги, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не було спростовано доводів позивача щодо використання СЛЕД Держмитслужби при формуванні Висновку інформаційного джерела, яке не було зазначене у переліку використаних джерел самого Висновку.

Зокрема, відповідач, посилаючись на положення частин 2, 3 статті 357 Митного кодексу України, зазначав, що Львівською митницею було призначено проведення дослідження СЛЕД Держмитслужби саме з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару.

Разом з тим, як вже зазначалося, зі змісту самого Висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0283 від 20.03.2026 року вбачається, що фактичні конструктивні (геометричні) параметри двигуна визначити не видавалося можливим, а для підтвердження робочого об`єму двигуна СЛЕД запропонувало звернутися до іншої експертної установи.

Таким чином, наведені у Висновку СЛЕД відомості щодо робочого об`єму двигуна 3004 смі були сформовані, зокрема, з урахуванням інформації про маркування «DISP.3004CCM» та довідкової інформації щодо можливого збільшення об`єму двигуна моделей N55 з 2979 смі до 3004 смі, однак при цьому фактичні конструктивні параметри конкретного двигуна досліджуваного транспортного засобу СЛЕД безпосередньо не встановлювалися.

Отже, сам Висновок СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0283 від 20.03.2026 року не містить висновку щодо правильності класифікації транспортного засобу за конкретним кодом УКТ ЗЕД, а встановлені у ньому обставини стосуються виключно характеристик досліджуваного транспортного засобу.

Водночас питання про те, чи відповідає встановлена характеристика транспортного засобу певній товарній підкатегорії УКТ ЗЕД, належить до питання класифікації товару, яке, як прямо зазначено у самому Висновку, виходить за межі компетенції СЛЕД Держмитслужби.

Саме тому суд вважає за необхідне оцінити зазначений Висновок СЛЕД Держмитслужби у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, зокрема документами, поданими позивачем до митного оформлення, які містили відомості про робочий об`єм двигуна 2979 смі.

Як зазначено відповідачем у відзиві, дослідження, проведене СЛЕД Держмитслужби, не є судовою експертизою у розумінні Закону України «Про судову експертизу». При цьому відповідач також не заперечує, що особа, яка проводила відповідне дослідження, не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків.

Водночас позивачем до матеріалів справи було долучено Висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого (автотоварознавчого) дослідження №23040 від 09.03.2026, складений судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що його складено за результатами безпосереднього дослідження транспортного засобу BMW X5 xDrive35i, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є атестованим судовим експертом, а його повноваження підтверджуються свідоцтвом №899 від 23.02.2005, виданим на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України. Експерт має відповідну спеціальність 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу».

Таким чином, на відміну від Висновку СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0283 від 20.03.2026, який, як визнає сам відповідач, не є судовою експертизою, Висновок експерта №23040 від 09.03.2026 складений особою, яка має статус атестованого судового експерта та відповідну спеціальну кваліфікацію. Натомість Висновок експерта №23040 від 09.03.2026 складений у межах транспортно-товарознавчого дослідження атестованим судовим експертом, компетентність якого підтверджена у встановленому законодавством порядку.

Отже, при оцінці зазначених доказів суд бере до уваги відмінність правового статусу осіб, якими проведено відповідні дослідження, їх спеціальної кваліфікації, характеру проведених досліджень, а також процесуальних гарантій, за яких такі висновки складалися.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення Львівської митниці №26UA20900000056-КТ від 02.04.2026 року є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям, визначеним у п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому таке рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Згідно з п.2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 2662 грн. 40 коп., наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20.

Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У матеріалах справи наявні Договір №2-16/01/26 про надання правової допомоги від 16.01.2026 р., Додаткова угода №3 від 15.04.2026 р., рахунок №2-2.1-2-16/01/26 від 17.04.2026, платіжна інструкція №466 від 05.05.2026 р., опис виконаних робіт адвокатом, відповідно до яких сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 20 000 грн. 00 коп. Вказану суму представник позивача просить стягнути з відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт отримання позивачем послуг з правової допомоги від Адвокатського об`єднання «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Шокало В.С. за участь у розгляді даної справи, оскільки подані докази дозволяють встановити склад та зміст послуг з правової допомоги відповідно до вимог статті 134 КАС України.

Стосовно співмірності та розумності витрат на правову допомогу за участь у даній справі суд зазначає таке.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, від 08.02.2022 у справі №160/6762/21.

Заявляючи клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

З іншої сторони, відповідач заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу, вважає вимогу про стягнення витрат на правову допомогу не доведеною, не співмірною із складністю справи, заявляє клопотання про її зменшення.

Суд, у свою чергу, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд проаналізував опис робіт щодо витрат на правничу допомогу та визначену в ньому вартість послуг на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Оцінюючи характер наданої правової допомоги суд також враховує, що правові висновки висловлено Верховним Судом в аналогічних справах. З огляду на це, пошук та аналіз судової практики по суті зводиться до дублювання висновків Верховного Суду про релевантні норми права, аналіз та спосіб їх застосування.

Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте, цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Також у постанові від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вказані висновки Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).

ЄСПЛ у цій справі також дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат (пункт 74). Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування (див. рішення у справах «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99, пункт 75).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З наведеного, суд доходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу на суму 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару №26UA20900000056-КТ від 02.04.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» (місцезнаходження: 79069, Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А; код ЄДРПОУ: 44038625) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 30 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка Т., 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» (місцезнаходження: 79069, Львівська обл., м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А; код ЄДРПОУ: 44038625) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКухар Наталія Андріївна