Рішення № 139270612, 27.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 рокусправа № 380/22391/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ 14035769), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром., 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.08.2025 №134550034562 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.08.2025 №134550034562 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком;

- визнати протиправним та скасувати відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 21384-21173/Г-52/8-1300/25 від 02.10.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 та вирішити питання про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV з урахуванням трудової книжки від 31.07.1983 серії НОМЕР_2 , зокрема зарахувати до страхового стажу період роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 05.08.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.08.2025 №134550034562 їй було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, при наявному 19 років 5 місяців 13 днів.

В подальшому позивачем було надано додаткові документи для призначення пенсії та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 їй знову було відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, при наявному 25 років 04 місяці 14 днів.

Повідомляє, що 10.09.2025 позивачем було надіслано звернення до Пенсійного фонду України з метою скасування рішення Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 про відмову в призначенні пенсії за віком, яке розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 21384-21173/Г-52/8-1300/25 від 02.10.2025 за результатами поданих документів до страхового стажу не враховано, зокрема період роботи із 29.07.1986 по 23.02.1998 (запис 7 трудової книжки НОМЕР_2 ) оскільки в даті звільнення з роботи наявне виправлення. Страховий стаж становить 25 років 04 місяці та 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Позивач вважає, що органами Пенсійного фонду України протиправно не зараховано до її страхового стажу періоди роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998 (записи 4-7 трудової книжки НОМЕР_2 ), оскільки вона не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду 11.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив. Зазначає, що 05 серпня 2025 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV). Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №134550034562 від 25.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком. Вік позивачки на момент звернення до пенсійного органу 60 років 03 місяці. Страховий стаж позивачки 25 років 04 місяці 14днів, при необхідному 32 роки.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано, зокрема період роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998, оскільки в даті звільнення міститься виправлення.

З огляду на вищезазначене, вважає, що у пенсійного органу відсутні підстави для призначення пенсії.

Аналогічний за доводами відзив 16.12.2025 надійшов до суду і від відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Від позивача 18.12.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.

Від відповідача 3 - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 24.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому проти задоволення позову також заперечив, зокрема зазначає, що 05.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо призначення пенсії за віком. Відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та у призначенні пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.

Повідомляє, що страховий стаж позивача становив 19 років 05 місяців 13 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки дата заповнення має виправлення (рік), що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Неможливо взяти до уваги довідку № ДЗС 25/147-01 від 27.05.2025, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу та підстава. Неможливо зарахувати до стажу періоди роботи відповідно до архівної довідки №32 від 05.03.2025, оскільки відсутній документ, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Отримавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 12.08.2025, позивачем було надано до територіального органу Пенсійного фонду України додаткові документи, в тому числі і копію свідоцтва про шлюб з метою підтвердження зміни прізвища.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було уповноважено повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії за віком та за результатом розгляду додатково доданих документів знову прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Зокрема визначено, що страховий стаж позивача становить 25 років 04 місяці 14 днів, при необхідних 32 роки. До страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 29.07.1986 по 23.02.1998, оскільки запис про звільнення містить виправлення; з травня по вересень 1994 та лютий 1998 згідно довідки ДЗС 25/147-01 від 27.05.2025, оскільки відсутній запис - наказ про прийняття на роботу, дана довідка потребує перевірки.

Враховуючи викладене, вважає, що у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не порушило прав позивача, а позивачем не доведено порушень.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 60-річного віку, звернулася до пенсійного органу зі заявою від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком.

Вказана заява від 17.01.2025 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.08.2025 №134550034562 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, при наявному 19 років 5 місяців 13 днів. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки дата заповнення має виправлення (рік), що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Неможливо взяти до уваги довідку № ДЗС 25/147-01 від 27.05.2025, оскільки відсутній запис про прийняття на роботу та підстава. Неможливо зарахувати до стажу періоди роботи відповідно до архівної довідки №32 від 05.03.2025, оскільки відсутній документ, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Отримавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 12.08.2025, позивачем було надано до територіального органу Пенсійного фонду України додаткові документи, в тому числі і копію свідоцтва про шлюб з метою підтвердження зміни прізвища.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було уповноважено повторно розглянути подану позивачем заяву від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, при наявному 25 років 04 місяці 14 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:

період роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998, оскільки в даті звільнення міститься виправлення;

період роботи з травня по вересня 1994 та лютий 1998 згідно довідки ДЗС 25/147-01 від 27.05.2025, оскільки відсутній наказ про прийняття, дана довідка потребує перевірки.

10.09.2025 позивачем було надіслано звернення до Пенсійного фонду України з метою скасування рішення Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 про відмову в призначенні пенсії за віком, яке розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 21384-21173/Г-52/8-1300/25 від 02.10.2025 за результатами поданих документів до страхового стажу не враховано, зокрема період роботи із 29.07.1986 по 23.02.1998 (запис 7 трудової книжки НОМЕР_2 ) оскільки в даті звільнення з роботи наявне виправлення, період роботи з травня по вересня 1994 та лютий 1998 згідно довідки ДЗС 25/147-01 від 27.05.2025, оскільки відсутній наказ про прийняття, дана довідка потребує перевірки. Страховий стаж становить 25 років 04 місяці та 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів щодо відмови в призначенні пенсії за віком та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

За змістом ст. 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 від 31.07.1983 та встановлено, що у ній, серед іншого, в межах спірного періоду містяться записи №4-7, згідно з якими ОСОБА_4 у період з 29.07.1986 по 23.02.1998 працювала у Львівській обласній книжковій друкарні, звідки була звільнена за власним бажанням.

При цьому, відповідні записи завірені печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи, при цьому містяться посилання на номери та дати наказів.

Щодо аргументів відповідачів про те, що в даті звільнення з роботи наявне виправлення, суд зауважує, що дата звільнення збігається з датою наказу, де відсутні будь-які виправлення.

Окрім цього, необхідно також зазначити, що на момент вчинення відповідних записів у трудовій книжці позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція), пунктом 1.1 якої встановлено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Пунктом 2.2 Інструкції передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що всі записи в трудові книжці здійснюються роботодавцем у повній послідовності у разі зміни відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення в межах відповідного підприємства.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням таких періодів.

Правова позиція про те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17, а також від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказано правова позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 04.07.2023 у справі №580/4012/19.

Так, судом не встановлено, а відповідачем не доведено недостовірності записів про роботу позивача у період з 29.07.1986 по 23.02.1998 та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 31.07.1983 в цілому, а тому її потрібно розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Отже, самі лише сумніви уповноважених осіб відповідачів в достовірності записів про роботу позивача не можуть бути підставою неврахування відповідного періоду роботи позивача для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки позивач не може відповідати за правильність оформлення документів і відповідність дотримання вимог законодавства на підприємстві.

Крім того, згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідачами не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача, зокрема в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідачів до відповідних архівних установ для підтвердження або спростування автентичності спірних записів у трудовій книжці позивача.

Отже, оскільки період роботи позивача у період з 29.07.1986 по 23.02.1998 підтверджується записами її трудової книжки, за оформлення якої вона не відповідала, необхідно дійти висновку, що такий підлягає зарахуванню до її страхового стажу, в чому відповідачі протиправно відмовили, таким чином рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.08.2025 №134550034562 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до її страхового стажу період роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 31.07.1983.

При цьому, суд дійшов висновку, що дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивачки має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що в останнє вирішував питання про призначення їй пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 21384-21173/Г-52/8-1300/25 від 02.10.2025, суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не розглядало заяви позивача про призначення пенсії та жодного рішення не приймало, а відповідь, викладена у листі № 21384-21173/Г-52/8-1300/25 від 02.10.2025, фактично була надана у порядку Закону України «Про звернення громадян», а тому носить інформаційний характер та не породжує для позивача жодних наслідків.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.08.2025 №134550034562 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.08.2025 №134550034562 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ 14035769) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до її страхового стажу період роботи з 29.07.1986 по 23.02.1998 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 31.07.1983.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ 14035769) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром., 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна