Ухвала суду № 139259487, 26.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5998/26

Провадження № 2-з/206/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 206/5998/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Самарського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа № 206/5998/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування. У справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 вересня 2026 року о 10 год. 30 хв.

Крім цього ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що зазначений житловий будинок був єдиним житлом заявниці та належав їй на праві власності. Через стан здоров`я та труднощі із самообслуговуванням заявниця потребує сторонньої допомоги, у зв`язку з чим розраховувала на допомогу свого сина - відповідача ОСОБА_2 .

За доводами заявниці, у квітні 2026 року відповідач запропонував оформити договір, за умовами якого він мав забезпечити їй проживання та догляд, а вона - передати йому будинок. 16 квітня 2026 року в нотаріальній конторі заявниця підписала документ, вважаючи, що укладає договір довічного утримання. Заявниця зазначає, що через істотне погіршення зору самостійно прочитати текст договору не могла, а під час його оголошення нотаріусом почула, що йдеться про договір дарування.

Надалі, як стверджує заявниця, відповідач фактично відмовився від обіцяного догляду, не забезпечив її переїзд до себе, припинив належне спілкування та згодом заблокував її номер телефону. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним.

Заявниця вказує, що після укладення оспорюваного договору право власності на спірний житловий будинок перейшло до відповідача, однак вона продовжує проживати у цьому будинку. На її думку, з огляду на характер спору та поведінку відповідача існує реальний ризик подальшого відчуження ним спірного майна третім особам, що може істотно ускладнити ефективний захист її прав та виконання можливого рішення суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом наведених норм забезпечення позову спрямоване на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача та має гарантувати реальне й ефективне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд враховує наявність між сторонами реального спору, зв`язок обраного заходу забезпечення з предметом позовних вимог, співмірність такого заходу можливим наслідкам його застосування та ризик утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідного заходу.

Предметом позову є вимога про визнання недійсним договору дарування житлового будинку АДРЕСА_2 . Отже, спір стосується безпосередньо правового режиму саме цього об`єкта нерухомого майна та правомірності переходу права власності на нього до відповідача.

На час розгляду заяви відповідач як особа, за якою зареєстровано право власності на спірний будинок, формально не позбавлений можливості розпорядитися ним, у тому числі відчужити його третім особам. У разі такого відчуження до вирішення спору по суті може змінитися власник спірного майна, що ускладнить поновлення прав позивачки у разі задоволення позову та може зумовити необхідність додаткового судового захисту.

Враховуючи, що заявлений захід забезпечення стосується саме нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного правочину, накладення арешту на цей будинок має безпосередній зв`язок із предметом позову та є співмірним із заявленими вимогами.

При цьому арешт має тимчасовий характер, не вирішує спору по суті та не позбавляє відповідача права володіти і користуватися майном, а лише обмежує можливість його відчуження на час розгляду справи. Отже, застосування такого заходу забезпечує розумний баланс інтересів сторін та не створює для відповідача надмірного обтяження.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивачки у разі задоволення позову, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149-154, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 206/5998/26 - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який є предметом оспорюваного договору дарування, шляхом заборони його відчуження та вчинення реєстраційних дій, пов`язаних із переходом права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 206/5998/26.

Копію ухвали направити учасникам справи та відповідним органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для виконання.

Відповідно до статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 261 ЦПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Гаркуша