Рішення № 139259127, 25.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1403/26

Провадження №2/173/1515/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», представник позивача Паладич Аліна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», представник позивача Паладич Аліна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2041222 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», у зв`язку з чим позичальником отримано кредит в загальній сумі 40000 грн.

Відповідач здійснював часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 2041222 від 21.01.2025 р.

30.09.2025 р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог фінансування.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 2041222 від 21.01.2025 р. становить 141199,98 грн., яка складається з: заборгованість по тілу - 39999,98 грн., заборгованість по відсотках - 81200 грн., пеня - 20000 грн.

У зв`язку із зазначеним просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 141199 грн. 98 коп. та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 21 травня 2026 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від представника позивача разом з позовною заявою надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, у якій останній також просив у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести розгляд справи у заочному порядку

Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, яку відповідачем отримано особисто, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подала.

Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалася.

За приписами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року постановлено розгляд справи проводити у заочному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2041222 про надання споживчого кредиту, відповідно до п. 1.2. 1.5.1. якого сума кредиту у розмірі 40000 грн. надається строком на 360 дні, зі стандартною процентною ставкою, що становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору

Відповідно до п. 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2032.95 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 184000 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 181600 грн. (п. 1.10 Договору).

Договір № 2041222 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 21 січня 2025 року, Додаток, № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2041222 від 21 січня 2025 року, Додаток № 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2041222 від 21 січня 2025 року підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т675 та укладено в електронній формі.

Паспорт споживчого кредиту також укладено сторонами в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т766.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 2.4. Договору кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250930-8901 від 30 вересня 2026 року 21 січня 2025 року на картковий рахунок НОМЕР_2 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» перераховано грошові кошти у розмірі 40000 грн.

З копії розрахунку заборгованості за Договором » № 2041222 від 21 січня 2025 року про надання коштів вбачається, що відповідачем до відступлення права вимоги сплачено заборгованість у загальному розмірі 17200 грн. 02 коп., з яких: сума у розмірі 17200 грн. сплачена в рахунок заборгованості за відсотками, суму у розмірі 0,02 коп. сплачено в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі 127/23910/14-ц вказав, що часткова оплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом також встановлено, що 30 березня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до п. 2.1. якого клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 5 079 988,47 грн. (п`ять мільйонів сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень сорок сім копійок) без ПДВ (п. 4.1. Договору факторингу).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1077 ЦК України (чинної на момент укладення Договору факторингу № 01.02-39/25) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України (чинної на момент укладення Договору факторингу № 01.02-39/25), предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження виконання умов за Договором факторингу, позивачем до матеріалів справи долучено також Акт приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 30 вересня 2025 року, платіжну інструкцію № 10195 від 02 жовтня 2025 року про оплату фінансування згідно з Договором факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року у сумі 5 079 988,47 грн. та реєстр боржників до Договору факторингу № 01.02-39/25 від 30 вересня 2025 року, з якого вбачається, що до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 січня 2026 року у загальному розмірі 141199 грн. 98 коп., з яких: заборгованість по тілу - 39999,98 грн., заборгованість по відсотках - 81200 грн., пеня - 20000 грн.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 20000 грн. відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 389 від 30 квітня 2026 року.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2285 грн. 29 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (121199 грн. 98 коп. * 100% : 141199 грн. 98 коп. *2662 грн. 40 коп.).

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», представник позивача Паладич Аліна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Договором № 2041222 від 21 січня 2025 року у розмірі 121199 (сто двадцять одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) грн. 98 коп.. яка складається з: заборгованість по тілу - 39999,98 грн., заборгованість по відсотках - 81200 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) відшкодування зі сплати судового збору у розмірі 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 29 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.А. Кожевник