Рішення № 139258038, 24.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28366/23 2-др/760/47/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в межах цивільної справи за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої одноразової допомоги у зв`язку з переїздом на роботу в іншу місцевість,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01.10.2025 відмовлено в задоволенні позовної заяви Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої одноразової допомоги у зв`язку з переїздом на роботу в іншу місцевість.

До суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Заява обґрунтована тим, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не вирішив питання про судові витрати відповідача на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 37500 грн.

23.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надйшли додаткові пояснення, в яких заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо представника позивача, посилаючись на неврахування останнім правових висновків Верховного Суду та необхідність притягнення його до юридичної відповідальності.

Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат до 1000 грн у зв`язку з необґрунтованістю заявленої суми відповідачем.

Оскільки розгляд заяви відбувався без виклику сторін, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення додаткового рішення дату складання повного його тексту.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Оскільки рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01.10.2025 у задоволенні позову ДП «Адміністрація морських портів України» було відмовлено повністю, відповідач ОСОБА_1 має право на відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат у розмірі 37 500 грн представником відповідача було надано: договір про надання правничої допомоги від 13.12.2023 разом з додатковою угодою від 13.12.2023, ордер, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис робіт) від 01.05.2024.

Разом з тим, ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог співмірності, суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Розглянувши клопотання представника позивача про зменшення витрат до 1 000 грн, суд вважає його обґрунтованим лише частково. Визначена позивачем сума у 1 000 грн є надмірно заниженою та не відображає реальну вартість послуг адвоката на ринку юридичних послуг міста Києва за ведення судової справи від початку до ухвалення рішення.

Водночас заявлений відповідачем розмір витрат у сумі 37 500 грн суд вважає неспівмірним із критеріями реальності, розумності та складності справи, виходячи з таких мотивів:

Даний спір виник з трудових правовідносин щодо стягнення одноразової допомоги у зв`язку з переїздом. Зазначена категорія справ є стандартною, не належить до справ значної складності, не потребувала дослідження великого обсягу нормативно-правових актів чи специфічних технічних знань.

Адвокатом було підготовлено та подано відзив на позовну заяву, обсяг якого та аналіз судової практики у якому свідчать про те, що підготовка документу не потребувала надмірних часових затрат.

Велика залученість адвоката та деталізація ним робочого часу в акті наданих послуг не повинні перетворюватися на фінансовий тягар для іншої сторони у випадку, якщо такі процесуальні дії не були абсолютно необхідними для захисту прав клієнта. Відшкодуванню підлягають лише ті витрати, які мають характер необхідних та не є завищеними.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати, навіть якщо вони документально підтверджені. Суд повинен перевірити, чи були такі витрати фактичними, необхідними та чи є їх розмір співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, а також значенням справи для сторін.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 175/3768/18, а також у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 201/15760/16-ц, у яких зазначено, що критеріями присудження витрат на професійну правничу допомогу є їх реальність, необхідність, розумність та співмірність, а суд має право зменшити заявлений розмір витрат за наявності відповідного клопотання іншої сторони.

Наведені правові висновки Верховного Суду підлягають застосуванню і у цій справі, оскільки позивачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд зобов`язаний перевірити їх співмірність та визначити розмір компенсації, який є об`єктивно необхідним і розумним з огляду на конкретні обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, тривалість розгляду справи, обсяг наданих адвокатом послуг, а також подане позивачем клопотання, суд приходить до висновку, що справедливим, співмірним та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, є сума в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Заявлена сума у 37 500 грн підлягає зменшенню.

Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали. Відповідно до статті 262 ЦПК України окрема ухвала постановляється у разі виявлення судом під час розгляду справи порушень законодавства, які потребують відповідного реагування. Саме по собі незастосування або інше тлумачення представником сторони норм права чи правових висновків Верховного Суду під час обґрунтування своєї правової позиції не свідчить про наявність порушень, що є підставою для постановлення окремої ухвали. Доказів, які б свідчили про наявність таких обставин, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

В інших вимогах - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А.Усатова