Ухвала суду № 139258747, 24.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №359/3223/20 6/760/121/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Усатової І.А.

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зміну порядку і способу виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва суду від 24 березня 2023 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Держаної казначейської служби України про відшкодування шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулось до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва суду від 24 березня 2023 року по справі за скаргою ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Держаної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Заява обґрунтована тим, що з метою забезпечення виконання рішення суду від 24 березня 2023 року, на підставі виконавчого листа, необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, оскільки згідно із Бюджетним кодексом України, а також Порядком №845, безспірне списання коштів здійснюється з рахунків боржника, вірним є визначення у виконавчому листі та рішенні суду боржника - Державний бюджет України, а відтак просять зазначити у резолютивній частині рішення суду від 24 березня 2024 в часині компенсації моральної шкоди «стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн.». Визначити боржником за виконавчим листом Солом`янського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року по справі №359/3223/20 (*2609*66346669*1*1*) Державний бюджет України.

Разом з тим, просив розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Вивчивши доводи заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, зокрема, стягнуто на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

На виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист.

У квітні 2024 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до суду із заявою, у якій просить визначити боржником за виконавчим листом Солом`янського районного суду міста Києва від 26 березня 2024 року у справі № 359/3223/20 Державний бюджет України, посилаючись на те, що виконання рішення в частині стягнення компенсації моральної шкоди здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України органами Казначейства.

Згідно з частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною другою статті 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, законодавством розмежовано суб`єкта, на якого покладається обов`язок з відшкодування шкоди, та орган, який забезпечує виконання відповідного судового рішення. Державна казначейська служба України та її територіальні органи здійснюють казначейське обслуговування та безспірне списання коштів, однак не є самостійними боржниками за зобов`язаннями держави з відшкодування шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 зазначила, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, а тому боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин. При цьому держава набуває та здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи державної влади.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, відповідно до якого у спорах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, належним відповідачем є держава Україна, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Таким чином, з огляду на те, що обов`язок з відшкодування присудженої рішенням суду моральної шкоди покладається на державу та виконується за рахунок коштів Державного бюджету України, тоді як Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не є належним боржником за таким зобов`язанням, суд доходить висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому листі.

Відтак суд доходить висновку, що заява Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а боржника у виконавчому листі слід замінити з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на Державний бюджет України.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву - задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому листі Солом`янського районного суду міста Києва від 24.01.2024 по справі № 359/3223/20 щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 39422888) на його правонаступника - Державну митну службу в особі відокремленого структурного підрозділу - Київська митниця (ЄДРПОУ ВП 43997555).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Солом`янський районний суд м. Києва.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.А.Усатова