Рішення № 139257546, 21.08.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

21 серпня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 225 649,24 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 3 822,13 гривень.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 03.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 03.08.2020, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася та зобов`язалася виконувати умови Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 10 100,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідачка, всупереч чинному законодавству та умовам Договору, належним чином покладені на неї обов`язки перед Банком не виконала, порушила умови Кредитного договору і має прострочену заборгованість.

У зв`язку із чим заборгованість по кредитному договору відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 254 808 грн 24 коп., яка складається із: 225 649,42 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 29 158,82 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 25.05.2026, яке в подальшому було відкладено на 01.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 01.07.2026 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.08.2026.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, однак ним було зазначено у позовній заяві прохання про розгляд справи у його відсутності, на задоволенні позову наполягав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася повторно з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання повісток про з`явлення до суду за адресою останнього відомого зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.08.2020 відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої відповідач погодилася з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.

Згідно з умовами Анкети-заяви відповідач просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» у гривні на ім`я ОСОБА_2 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2 % на місяць (п. 3 Анкети-заяви).

Окрім того, підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою (п. 4 Анкети-заяви), посвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій (п. 6 Анкети-заяви).

За змістом довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту від 20.02.2026 ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_2 становить 10100,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 03.08.2020, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 04.02.2026 року становила 254808,24 грн, з яких: 225649,42грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн загальний залишок заборгованості за відсотками; 29158,82 грн заборгованість за пенею; 0,00 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

До позовної заяви долучено також: покрокову інструкцію активації картки monobank та підписання УЕП Умов і правил, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифи Чорної картки monobank.

При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи відповідача (дату народження, РНОКПП, паспортні дані, адресу, телефон тощо), однак в анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, і відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримала платіжну картку та її реквізити.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, посилаючись крім розрахунку також на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» щодо продуктів monobank, Протокол Правління № 28 від 30.07.2020, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та тарифи. Однак доказів того, що вказані документи були підписані, зокрема електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. В матеріалах справи також немає підтверджень того, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомилася та погодилася з ними.

Окрім того, у розділі 7 Паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2021.

Також позивачем не надано суду доказів щодо надсилання відповідачу у мобільний застосунок вказаних Умов і правил, тарифів та Паспорта споживчого кредиту для ознайомлення, як і не надано доказів їх підписання відповідачем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року в справі № 393/126/20, де зазначено, що Паспорт споживчого кредиту є лише способом виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо надання споживачу інформації, а не фіксацією волі сторін договору. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила статті 634 ЦК України про договори приєднання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи принцип змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачеві відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки Верховного Суду у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Водночас на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_3 позивачем надано лише Розрахунок заборгованості за договором від 03.08.2020 (а. с. 12-19).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Суд наголошує, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, відображає односторонню арифметичну калькуляцію і не замінює первинні документи (банківську виписку з руху коштів по рахунку), які б підтверджували фактичне отримання кредиту, користування ним та укладення договору на умовах, заявлених банком у позові.

Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Оскільки позивачем не надано належних доказів (первинних документів, виписки по рахунку) на підтвердження розміру наданого кредиту, перевірити розмір заборгованості неможливо.

Неявка відповідача у судове засідання та неподання ним заперечень проти позову не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, які не доведені позивачем. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особового рахунку відповідача чи інші первинні документи в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у вигляді кредитного ліміту, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами кредитного договору з погодженими істотними умовами, не підтвердив доведення до відповідача та погодження ним Умов і тарифів обслуговування, не надав доказів видачі платіжної картки й фактичного надання кредитних коштів, а також не підтвердив розмір заборгованості первинними бухгалтерськими документами (зокрема банківською випискою з рахунку), тоді як поданий розрахунок є лише внутрішнім документом банку та сам по собі не доводить існування боргу.

Таким чином, незалежно від явки у судове засідання відповідача та відсутності з його боку заперечень проти позову, суд зобов`язаний перевірити обґрунтованість позовних вимог та підтвердження їх належними та достатніми доказами. Враховуючи всі встановлені судом обставини, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».

У силу статті 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12,13,76,81,141,247,258-259,263-265,273,279,280-84,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 21.08.2026.

Суддя А.В.Мельник