Рішення № 139256309, 20.08.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/791/26

Провадження № 2/535/538/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20 серпня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Марєєвої К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №535/791/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

20.07.2026 представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвокат Усенко Михайло Ігорович, який діє на підставі договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, через систему «Електронний суд» подав до суду позов, сформований в системі «Електронний суд» 17.07.2026, до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №98753876000 від 29.12.2022 в розмірі 32837,93 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 27304,13 грн та заборгованості за комісією 5533,8 грн, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23.07.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №535/791/26 за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 38).

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 44-46), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав, 11.08.2026 надіслав до суду через систему «Електронний суд» заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 49-50).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 47-48), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не надавала, позивач не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 29.12.2022 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №98753876000 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 29125,13 грн (п.3.1.), повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок N? НОМЕР_1 в АТ СИББАНК», або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами (п.3.4.), процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 0.00001 % річних (п.3.8.), за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7.00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Поговорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості (п.3.9.) (а.с. 6-7).

Відповідно до п.3.3. договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на транзитний рахунок банку.

Згідно з п.3.5. договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіку платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25.12.2026.

Додатком № 1 до кредитного договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за управління кредитом (на звороті а.с. 8-9).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту сума/ліміт кредиту 29125,13 грн, строк кредитування 48 місяців, мета отримання кредиту на погашення суми заборгованості споживача за кредитом (а.с. 10-11).

Згідно з витягом АТ «УКРСИББАНК» щодо підтвердження факту підписання договору, засвідчується факт автентифікації особи підписувача Договору про надання споживчого кредиту №98753876000 від 29.12.2022 в електронній формі та підтвердження наявності логічного зв`язку між електронним підписом, код підтвердження 78437, та кредитним договором у електронній формі, що було здійснено шляхом автоматизованої перевірки у системах АТ «УКРСИББАНК» (на звороті а.с. 11).

Відповідно до виписки за кредитним договором №98753876000 від 29.12.2022 АТ «УКРСИББАНК» перерахувало кошти на рахунок відповідача ОСОБА_1 на суму 29125,13 грн, призначення платежу: надання кредиту згідно угоди №98753876000 від 29.12.2022 (на звороті а.с. 12-14).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №98753876000 від 29.12.2022 встановлено, станом на 10.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «УКРСИББАНК» становить 32837,93 грн, з яких: 27304,13 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 5533,8 грн сума заборгованості за комісією (на звороті а.с. 14).

22.02.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №263, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 15-17).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору факторингу №263 від 22.02.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №98753876000 від 29.12.2022 становить: 32837,93 грн, з яких: 27304,13 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 5533,8 грн сума заборгованості за комісією (а.с. 18).

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за договором №98753876000 від 29.12.2022, укладеним між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі Договору відступлення права вимоги.

Однак, позичальник в порушення умов даного договору свої боргові зобов`язання не виконав, не здійснив належних платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. У зв`язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення заборгованості у розмірі 32837,93 грн, з яких: 27304,13 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 5533,8 грн сума заборгованості за комісією.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

З кредитного договору вбачається, що його укладено в електронній формі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, спірний кредитний договір було укладено в електронній формі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно з статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору №98753876000 від 29.12.2022 слід задовольнити повністю: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 32837,93 грн, з яких: 27304,13 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 5533,8 грн сума заборгованості за комісією.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, позивач додав договір №0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (а.с. 22); акт №481 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 на суму 8000,00 грн (на звороті а.с. 22); детальний опис наданих послуг до акту №481 від 10.07.2026 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 23).

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шість статті 137 ЦПК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності, справедливості, реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, не є необхідними і виправданими витратами позивача та не є справедливим по відношенню до іншої сторони.

Таким чином, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і неспростований відповідачем факт надання позивачу правничої допомоги, керуючись принципами пропорційності, обґрунтованості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ» були задоволені судом повністю, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн (а.с. 35). З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню повністю). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2662,40 грн.

Керуючись ст.3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №98753876000 від 29.12.2022 у розмірі 32837,93 грн (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять сім грн 93 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 5662,40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, м. Львів Львівська область, 79018, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 25.08.2026.

Суддя А.В. Шолудько