Рішення № 139247771, 26.08.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 332/412/26 2/729/839/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 34 081,45 гривень, а також судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77511347, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10171 грн. в межах строку дії договору 30 календарних місяців.

У подальшому, 22 лютого 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір №22/02/2022 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №77511347.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №77511347.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №77511347.

Враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 77511347 від 15.09.2021 у сумі 34 081,45 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 10171 грн. та відсотків на дату відступлення права вимоги в сумі 23908,78 грн, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн, а також 13 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 12.06.2026 року було скасовано заочне рішення у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленою своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки в суд не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позов не подавала.

Відзиву на позовну заяву відповідачка у встановлений судом строк не подала. Разом з тим, її правова позиція була викладена її представником у заяві про перегляд заочного рішення. Представник відповідачки у заяві посилався на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору в електронній формі, зокрема використання відповідачкою одноразового ідентифікатора, а також погодження нею істотних умов договору, у тому числі щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів. Крім того, зазначав, що позивачем не доведено факт ознайомлення відповідачки з Правилами надання грошових коштів у позику, які є підставою для нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом. Разом з тим, представник зазначав, що більш грунтовні пояснення будуть надані під час судового засідання.

У судове засідання призначене на 06 серпня 2026 року представник відповідачки, адвокат Куровський О.І., не з`явився. За його клопотанням від 06.08.2026, на обгрунтування якого не було надано жодного доказу, судове засідання було відкладено на 26.08.2026. Відзиву на позов представник відповідачки не подавав.

26.08.2026 від адвоката повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням у Шевченківському районному суді м.Києва. При цьому, до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження цього.

Згідно п.2 ч.7, ч.8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Як вбачається із наявних у суду матеріалів, відповідачці за адресою зареєстрованою у встановленому законом порядку надсилалася судова повістка, яку, згідно наявної інформації, отримано 23.06.2026. Разом з тим, від її імені діє її представник, а тому вона є обізнаною про розгляд справи судом.

Відповідно до приписів п.2.ч.2, п.1 ч.3, ч.4 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що причина повторної неявки представника відповідача у судове засідання не підтверджена відповідними доказами, а отже не є поважною, розцінюючи таку позицію сторони відповідача як зловживання своїми правами та затягування розгляду справи, враховуючи викладені вище приписи норм ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки та її представника.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 15.09.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77511347, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.13)

Відповідно до п. 2.1-2.3 договору кредит надається у сумі 10171 грн. межах строку дії Договору 30 днів. Дата повернення кредиту 15.10.2021, процентна ставка - 1,99 % за кожен день користування кредитом; процентна ставка за за понадстрокове користування кредитом - 2,70%; загальна вартість кредиту з урахуванням процентів та інших платежів відповідно до умов договору.

Основні умови кредитування викладені у Правилах надання грошових коштів у позику (а.с.14-19).

Відповідно до умов укладеного договору сторони погодили не лише розмір кредиту, строк його користування та базову процентну ставку, а й порядок нарахування процентів у разі порушення позичальником строків виконання зобов`язань. Зокрема, договором та Правилами надання грошових коштів у позику передбачено спеціальний порядок нарахування процентів у разі прострочення повернення кредиту, що має значення для визначення загального розміру заборгованості.

Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»(на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування (а.с.16).

Довідкою №КД-000066118/ТНПП від 23.10.2025 підтверджується факт перерахування кредитних коштів в сумі 10171 грн. відповідачу на платіжну картку, зазначену нею при оформленні кредиту, шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи, що свідчить про фактичне отримання позичальником грошових коштів у повному обсязі відповідно до умов договору (а.с. 20).

Крім того, на виконання ухвали суду від 17.06.2026 року, АТ «СЕНС БАНК» листом від 07.07.2026 № 11435-БТ-32.3/2026 повідомило, що ОСОБА_1 є клієнтом банку, на її ім`я відкрито платіжну картку № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 ), до анкетних даних клієнта внесено номер мобільного телефону НОМЕР_3 , який використовувався як фінансовий номер телефону для підтвердження операцій за зазначеною карткою. Також банк надав виписку про рух коштів по рахунку, з якої вбачається зарахування 15.09.2021 грошових коштів у сумі 10 171 грн. на зазначену платіжну картку.

Разом з тим, відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконувала, здійснювала платежі з порушенням строків та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №77511347 станом на 22.02.2022 заборгованість становить 34079,78 грн, з яких: 10171 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23908,78 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 22 зв.ст.-23 зв.ст.).

При цьому, судом встановлено, що нараховані позивачем проценти за користування кредитом у розмірі 23 908,78 грн. здійснені в межах строку кредитування, визначеного сторонами договором, та відповідно до погоджених умов щодо розміру і порядку нарахування процентіввідповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» .

22 лютого 2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржників, визначених у відповідному Реєстрі боржників (а.с. 27-31).

Згідно з витягом з Реєстру боржників №1 до договору факторингу № 22/02/2022, за відповідачем обліковувалася заборгованість за кредитним договором № 77511347 у сумі 34079,78 грн, що складалася з тіла кредиту та нарахованих процентів (а.с. 37-38,40).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за кредитними зобов`язаннями, перейшло до нового кредитора - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с. 41-46).

Відповідно до витягів з Реєстрів боржників, що є додатками до зазначених договорів відступлення права вимоги, підтверджується безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, а також обсяг заборгованості відповідача станом на момент кожного відступлення права вимоги (а.с. 54-55).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023, за відповідачкою обліковувалася заборгованість за кредитним договором № 77511347 у сумі 34081,45 грн. (донараховано 1,67 грн. згідно ст.625 ЦК України), що складалася з тіла кредиту та нарахованих процентів (а.с. 37-38,40).

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України закріплено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

Доводи представника відповідачки про недоведеність укладення кредитного договору суд відхиляє як безпідставні. Надані позивачем документи свідчать про погодження відповідачкою усіх істотних умов договору, а факт отримання нею кредитних коштів підтверджується як довідкою первісного кредитора про перерахування коштів, так і інформацією АТ «СЕНС БАНК», з якої вбачається зарахування 15.09.2021 року на платіжну картку відповідачки кредитних коштів у сумі 10 171 грн. Крім того, банком підтверджено, що номер мобільного телефону, який використовувався як фінансовий номер для підтвердження операцій за карткою та ідентифікації відповідачки як позичальниці, належав саме відповідачці.

Посилання представника відповідачки на відсутність доказів погодження істотних умов договору та ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику також не заслуговують на увагу. З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір містить відомості про суму кредиту, строк його повернення, процентну ставку та інші істотні умови кредитування, а Правила надання грошових коштів у позику є складовою договірної документації та містять порядок нарахування процентів, у тому числі у разі прострочення виконання зобов`язань. Відповідачкою не подано жодного належного доказу на підтвердження того, що зазначені умови не були доведені до її відома або що вона не отримувала кредитних коштів.

Таким чином, отримавши кредитні кошти на кредитну карту, відповідачка не була позбавлена можливості у встановлений Законом строк відмовитися від кредитного договору чи звернутися до кредитодавця для уточнення умов кредитування, а тому посилання представника відповідача у заяві про перегляд заочного рішення на необізнаність відповідачки щодо нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, суд не бере до уваги.

Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 675), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Оцінюючи доводи представника відповідачки щодо недоведеності укладення кредитного договору та використання одноразового ідентифікатора, суд виходить з того, що матеріали справи містять кредитний договір, Правила надання грошових коштів у позику, довідку про перерахування кредитних коштів, а також інформацію АТ «СЕНС БАНК», якою підтверджено належність платіжної картки та фінансового номера телефону відповідачці, а також зарахування 15.09.2021 року на її рахунок кредитних коштів у сумі 10171 грн. Сукупність зазначених доказів підтверджує факт укладення між сторонами кредитного договору та його виконання кредитодавцем шляхом надання відповідачці кредитних коштів. При цьому, фінансовий номер телефону, номер паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків міститься у Договорі позики №77511347 від 15.09.2021 і матеріали справи не містять доказів того, що така інформація була отримана позикодавцем поза волею позичальниці (відповідачки).

Таким чином, судом встановлено, що у визначений договором строк відповідачка кредитні кошти не повернула та проценти не сплатила, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Враховуючи, що відповідачка в добровільному порядку не виконала взяті на себе зобов`язання, що свідчить про порушення прав позивача, а позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачкою умов кредитного договору та існування заборгованості, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі та вважає, що з відповідачки слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 34 081,45 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представницею позивача було надано договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» у якому сторони домовилися, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в тому числі, по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 також надано заявку на надання юридичної допомоги № 337 від 01.12.2025, витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, з яких вбачається, що вартість послуг Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» по наданню правничої допомоги при стягненні з ОСОБА_1 боргу, становить 13000 гривень.

Згідно п. 4.1 договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками договору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнення їх з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048-1052, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.137, 141, 247, 264, 265, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №77511347 від 15.09.2021 у розмірі 34 081 (тридцять чотири тисячі вісімдесят одна) гривня 45 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцязнаходження 01133 м. Київ вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига