Рішення № 139243964, 26.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1153/26

Номер провадження 2/350/940/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -

установив:

Стислий виклад позицій сторін

У позовній заяві просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з 10 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 11 липня 2023 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Рожнятівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Дитина з моменту народження проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка зазначає, що на даний час нею подано позов про розірвання шлюбу. З січня 2026 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їхньої спільної дитини. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дочки не надає, хоча має таку можливість, а тому вона змушена звернутися в суд з позовом про стягнення аліментів.

У судове засідання позивачка не прибула.

Представник позивачки - адвокат Мельник Ю.Я. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5).Дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні.

Враховуючи наведені обставини, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та прав неповнолітньої дочки із вимогою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання відповідачем передбаченого законом обов`язку брати участь у матеріальному забезпеченні своєї неповнолітньої дитини шляхом сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення її належного утримання, фізичного, духовного та гармонійного розвитку.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу та здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, що передбачено статтею 6 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово в усталеній практиці наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, вік дитини, її проживання разом із матір`ю, потребу у забезпеченні належного рівня її матеріального утримання та розвитку, а також відсутність доказів обставин, які б перешкоджали відповідачу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги та наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частин першої та шостої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується з другої сторони на користь держави.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, від сплати якого позивачка звільнена при пред`явленні позову.

Крім того, позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачкою надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 08 липня 2026 року з детальним описом робіт, які підтверджують надання їй адвокатом правничої допомоги та її вартість у розмірі 3 000,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, характер і складність справи, обсяг наданої позивачці професійної правничої допомоги, а також відсутність підстав для зменшення заявленої суми, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі ст.ст. 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284, 430 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду.

Суддя: