Постанова № 139241545, 26.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11672/26

Провадження № 3/761/3141/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Степанюк К.М., прокурора Сироватки В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу щодо

гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Фастова Київської області, громадянки України, українки, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою - АДРЕСА_1 , яка мешкає за адресою - АДРЕСА_2 ,

про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 № 114, гр. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду інспектора сектору кадрового забезпечення Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - Фастівського РУП ГУНП у Київській області), тобто будучи у силу п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, на порушення ч. 2 ст. 45 Закону, припинивши 04.08.2023 виконання функцій держави, несвоєчасно подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (далі - декларація після звільнення).

На думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зазначені дії гр. ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного проступку визнала у повному обсязі, зазначивши, що декларацію подала несвоєчасно, оскільки не була повідомлена про такий обов`язок.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки остання невчасно подала декларацію особи, яка припиняла діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, тому просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне корупційне правопорушення від 05.02.2026 № 114, інші долучені матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП утворює неподання або несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами вказаного адміністративного проступку є, зокрема, поліцейські.

Наказом ГУНП у Київській області від 10.07.2019 № 312 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП у Київській області.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на яку поширюються вимоги Закону.

У подальшому, Наказом ГУНП у Київській області від 22.07.2022 № 130 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору адміністративної практики Фастівського РУП ГУНП у Київській області.

Наказом ГУНП у Київській області від 02.08.2023 № 166 о/с ОСОБА_1 з 02.08.2023 призначено на посаду інспектора кадрового забезпечення Фастівського РУП ГУНП у Київській області, звільнивши її з посади інспектора сектору адміністративної практики цього ж районного управління поліції.

При цьому, вищезазначеним наказом ОСОБА_1 04.08.2023 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

У силу абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Отже, ОСОБА_1 , припинивши 04.08.2023 виконання обов`язків, пов`язаних з виконанням функцій держави, у зв`язку із звільненням, була зобов`язана до 01.04.2024 подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий - 2023 рік.

У той же час, ОСОБА_1 подала декларацію після звільнення лише 11.04.2025, тобто з суттєвим порушенням встановленого Законом строку, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП не є триваючим, тобто подія адміністративного правопорушення у цьому випадку є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ч. 3 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладене упродовж 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважена особа відділу запобігання корупції ГУНП у Київській області про допущене з боку ОСОБА_1 порушення у частині несвоєчасного подання декларації після звільнення повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції 20.12.2024, при цьому виявлення факту несвоєчасного виконання ОСОБА_1 покладеного на нею Законом обов`язку відбулось 05.04.2024.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення складений 05.02.2026 та до суду надійшов 27.03.2026, тобто після спливу більш ніж шести місяців з дня виявлення адміністративного проступку.

З наведеного вбачається, що на день розгляду справи встановлений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення сплив.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.

Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.

Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов`язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.

Отже, на день розгляду справи шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з моменту виявлення проступку, закінчився, що у силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Циктіч