Ухвала суду № 139241255, 21.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38038/20-ц

пр. 4-с-115/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ступак Тетяни Олександрівни на дії дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стрельцева Валентина Юрійовича, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Ступак Тетяна Олександрівназвернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просила визнати дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стрельцева Валентина Юрійовичева щодо незарахування у рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 757/38038/20-ц квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 353 069,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі шістдесят дев`ять) неправомірними; зобов`язати державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стрельцева Валентина Юрійовича . здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 757/38038/20-ц з урахуванням квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 353 069,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі шістдесят дев`ять).

В обґрунтування скарги послалась на те, що на виконанні у державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стрелья Валентина Юрійовича знаходиться виконавче провадження НОМЕР_1 від 02.03.2026 року, щодо стягнення за виконавчим листом № 757/38038/20-ц, виданим 13.08.2025 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Представник зазначила, що ОСОБА_1 виконував своє зобов`язання перед дітьми в добровільному порядку ще до відкриття виконавчого провадження шляхом систематичних зарахувань коштів на карткові рахунки сина, про що свідчать копії платіжних інструкцій додані до цієї скарги.

Однак 03.04.2026 року, у відповідь на заяву скаржника, державним виконавцем було складено та надіслано розрахунок заборгованості за ВП № НОМЕР_2, відповідно до якого сума боргу складає 768 835,69 грн. без урахування вже сплаченої суми 353 069,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі шістдесят дев`ять).

Такі дії державного виконавця щодо незарахування у рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 757/38038/20-ц квитанцій про сплату аліментів на загальну суму 353 069,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі шістдесят дев`ять) представник вважає неправомірними та просить з цих підстав скаргу задовольнити.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися, однак про час, дату і місце слухання справи повідомлялися належним чином .

Суд, вивчивши скаргу у межах ініційованого питання, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і дійшов до наступного висновку.

27 травня 2025 року за результатами розгляду цивільної справи № 757/38038/20-ц винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

13 серпня 2025 року Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі № 757/38038/20-ц про стягнення аліментів на утримання дітей.

На виконанні у державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стрелья Валентина Юрійовича знаходиться виконавче провадження НОМЕР_1 від 02.03.2026 року, щодо стягнення за виконавчим листом № 757/38038/20-ц, виданим 13.08.2025 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

03.04.2026 року, у відповідь на заяву ОСОБА_1 , державним виконавцем було складено та надіслано розрахунок заборгованості за ВП № НОМЕР_2, відповідно до якого сума боргу зі сплати аліментів складає 768 835,69 грн.

Обґрунтовуючи свою скаргу, представник скаржника послалась на те, що ОСОБА_1 виконував своє зобов`язання перед дітьми в добровільному порядку ще до відкриття виконавчого провадження шляхом систематичних зарахувань коштів на карткові рахунки сина, про що свідчать копії платіжних інструкцій додані до цієї скарги. Однак державний виконавець склав та надіслав розрахунок заборгованості за ВП № НОМЕР_2, відповідно до якого сума боргу зі сплати аліментів складає 768 835,69 грн. без урахування вже сплаченої суми 353 069,00 грн. (триста п`ятдесят три тисячі шістдесят дев`ять).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду (ст. 447 ЦПК України).

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно законодавець визначив обов`язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 2610/27695/2012 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Перевіривши надані скаржником копії платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи суд вважає, що факт здійснення боржником грошових переказів без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 5 серпня 2025 року у справі № 390/2379/24 (провадження 61-7389св25).

Серед іншого Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2025 року у справі № 390/2379/24 зазначив, що при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець має право зараховувати як добровільну сплату аліментів лише ті платежі, в яких прямо вказано, що вони є аліментами або боргом на утримання дитини.

Таким чином, надані боржником квитанції не містять призначення платежу «аліменти на утримання дитини, за конкретний період, ПІБ дитини», відтак підтверджують виконання рішення суду.

Надані скаржником всі інші докази не спростовують вищенаведених висновків суду.

За таких обстави, суд дійшов висновку про відмову задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 18, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-452 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу представника боржника ОСОБА_5 - адвоката Дорошенка Є.В. на дії/бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту та зобов`язання вчинити дії у ВП № НОМЕР_3 від 16.02.2015 року, - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя