Ухвала суду № 139241251, 09.09.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40270/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою, у кримінальному провадженні № 6202300130001680 від 14.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.

УСТАНОВИВ:

Вступ

09.09.2024 на розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) діб з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Обґрунтування клопотання

За змістом клопотання, Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, під процесуальним керівництвом Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130001680 від 14.10.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у заподіянні тілесних ушкоджень начальнику у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.

На переконання слідчого, наразі у кримінальному провадженні наявні передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;

-незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити нові кримінальні правопорушення.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання вказаним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити у повному обсязі.

Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання. Наголошував, що потерпілий ОСОБА_8 за період досудового розслідування будь-яких претензій до підозрюваного не висував. Вказав, що доводи сторони обвинувачення про ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце проживання в м. Києві, від органу досудового розслідування не переховувався та жодних дій, спрямованих на ухилення від слідства, не вчинив. Звертав увагу, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має стійкі соціальні зв`язки. Захисник наполягав, що заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а тому мають характер припущення. З огляду на викладене, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Релевантні джерела права

У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про яку йдеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:

1.особисте зобов`язання;

2.особиста порука;

3.застава;

4.домашній арешт;

5.тримання під вартою.

6.Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, крім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, а також щодо злочину, вчиненого в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Щодо обґрунтованості підозри

Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в право підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір запобіжного заходу.

Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) з прийняттям відповідного процесуального рішення (вчиненням процесуальних дій): чим більше є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більше має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до вчинення відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) зростають з перебігом досудового розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується з об`єктивним розширенням можливостей обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане з обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питань про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).

У розумінні положень, наведених у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, вимога розумної підозри вимагає наявності доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, необхідні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі було, за підсумковим рахунком, пред`явлене обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для тримання».

Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч.ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо доведеності/недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), оскільки вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду за суттю обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів встановлює, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтована підозра»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

З матеріалів клопотання вбачається, що 13.10.2023 приблизно о 21 год. 30 хв. солдат ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у будівлі бункера (сховище № НОМЕР_1) на території ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, будучи невдоволеним тим фактом, що молодшим сержантом ОСОБА_8 йому було зроблено зауваження, з метою заподіяння ОСОБА_8 фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги і зневажливого ставлення до молодшого сержанта ОСОБА_8 , який у період з 08 год. 00 хв. 13.10.2023 по 08 год. 00 хв. 14.10.2023 виконував службово-бойове завдання з охорони та оборони ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» у складі вогневої групи № 3, усвідомлюючи, що молодший сержант ОСОБА_8 є його начальником та виконує обов`язки з військової служби, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень начальнику у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, утримуючи у своїй лівій та правій руці по одному ножу, виготовленому кустарним способом, з використанням їх по черзі, наніс потерпілому ОСОБА_8 не менше трьох ударів ножами, а саме:

-один удар в область лівого передпліччя, внаслідок чого у потерпілого утворилася різана рана лівого передпліччя з частковим ушкодженням м`язів згиначів 5-го пальця лівої кисті, з ушкодженням лівого ліктьового нерва, яка належить до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

-два колото-різані удари в область правого передпліччя, внаслідок чого у потерпілого утворилася різана рана правого передпліччя, яка належить до категорії легких тілесних ушкоджень.

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема: протоколи огляду місця події, протоколи допитів потерпілого та свідків, протокол проведення слідчого експерименту, медична документація та документи закладів охорони здоров`я, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Дослідивши відомості, що містяться в перерахованих доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю зробити висновок про можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину за тих обставин, що викладені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.

Слід зазначити, що стандарт доказування «обґрунтованої підозри» обмежує межі, у яких слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах розгляду питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує і не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише оцінює наявність в її діях ознак кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.

Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених до клопотання матеріалах, у цілому узгоджені між собою та підтверджуються матеріалами, викладеними в підозрі ОСОБА_7 .

Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків для кримінального провадження

У своєму клопотанні слідчий вказав на наявність передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(I) Переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Тяжкість інкримінованого злочину та розмір можливого покарання, у сукупності зі статусом підозрюваного як військовослужбовця, який в умовах воєнного стану вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби, самі по собі створюють реальний ризик того, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

(II) Знищення, спотворення речей і документів.

Досудовим розслідуванням не завершено збирання доказової бази у повному обсязі, при цьому підозрюваний, перебуваючи на волі, має об`єктивну можливість знищити, сховати чи спотворити речові докази або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованого йому злочину.

(III) Незаконний вплив на свідків та потерпілого.

Свідками у кримінальному провадженні є військовослужбовці, які проходили військову службу разом з підозрюваним у складі стрілецького батальйону та особисто його знають, що створює об`єктивну можливість впливу підозрюваного на їх показання. Потерпілий ОСОБА_8 також є військовослужбовцем, який виконував службово-бойові завдання у складі того ж підрозділу.

(IV) Вчинення нового кримінального правопорушення.

Характер інкримінованого діяння (застосування холодної зброї до начальника у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, у стані алкогольного сп`яніння, в умовах воєнного стану), статус підозрюваного як військовослужбовця, а також обстановка, в якій кримінальне правопорушення вчинено, свідчать про наявність ризику вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що наведені стороною захисту обставини - наявність постійного місця проживання в м. Києві, відсутність попередніх судимостей, відсутність претензій з боку потерпілого, стійкі соціальні зв`язки, - є фактичними даними, що характеризують особу підозрюваного в розумінні ст. 178 КПК України.

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: (1) характеристики кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) дані про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність вибраного розміру застави та можливість її внесення, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Оскільки визначення розміру застави у кримінальних провадженнях за ст. 405 КК України під час дії воєнного стану відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України є правом, а не обов`язком слідчого судді, і реалізується з урахуванням конкретних обставин, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 , поряд із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для цієї категорії злочинів, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

При цьому слідчий суддя наголошує, що встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наведеними доводами сторони захисту не спростовуються, а визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не звільняє підозрюваного від тримання під вартою, а лише надає йому можливість бути звільненим з-під варти за умови внесення застави та виконання процесуальних обов`язків, визначених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 181- 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 6202300130001680 від 14.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 07.11.2024 включно, з утриманням в Державні установі «Київський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 60 560 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_7 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 13.09.2024 о 15:30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_9