Рішення № 139240645, 26.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 195/720/26

Провадження № 2/752/12580/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним за договором №010/16826/82/920884 від 22.10.2020 року в сумі 104 604,69 грн., судовий збір в сумі 3 328,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог ТОВ "ФК "Сіті фінанс" посилається на те, що 22.10.2020 року між АТ "Райффайзен банк" та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту "Кредитна картка" №010/16826/82/920884, відповідно до якого банк відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 50 000,00 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500 000,00 грн.

Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк вихначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Подовження строк кредиту є можливим згідно пудпункту 2.3.4 пункту 2.3 ст. 2 розділу 6 ПРавил.

Відповідно датою початку кредитування є 22.10.2020 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 22.10.2028 року.

Відповідно до умов кредитного договору проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, становить 45,0% річних.

Банк виконав свої зобов"язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Позичальник зобов"язувався сплачувати банку обов"язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі п"ять відсотків від власної заборгованості перед банком але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за вказану суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту, визначається пунктами 2.5.5 - 2.5.13 пункту 2.5 ст. 2 Розділу 6 Правил. Клієнт зобов"язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження - в останній робочий день строку користування кредитом.

Проте, всупереч умовам кредитного договору позичальник припинив виконувати взіті на себе договірні зобов"язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості та сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20.02.2024 року АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ "Райффайзен Банк" передає (відстпає) за плату, а ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" приймає належні первинному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 010/16826/82/920884 від 22.10.2020 року, укладеним між позичальником та АТ "Райффайзен Банк", сума заборгованості за яким становить 104 604,69 грн., з яких

- 92 349,00 грн. сума заборгованості за дозволеним овердрафтом,

- 12 255,69 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 104 604,69 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/16826/82/920884 від 22.10.2020 року, 3 328,00 грн. судового збору та 7 500.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року дана цивільна справа передана до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Судом встановлено, що 22.10.2020 року між АТ "Райффайзен банк" та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту "Кредитна картка" №010/16826/82/920884, відповідно до якого банк відкрив картковий рахунок клієнту та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 50 000,00 грн., з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500 000,00 грн.

Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк вихначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Подовження строк кредиту є можливим згідно пудпункту 2.3.4 пункту 2.3 ст. 2 розділу 6 ПРавил.

Відповідно датою початку кредитування є 22.10.2020 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 22.10.2028 року.

Відповідно до умов кредитного договору проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, становить 45,0% річних.

Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору № 010/16826/82/920884 підтверджується випискою по рахунку.

20.02.2024 року АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ "Райффайзен Банк" передає (відстпає) за плату, а ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" приймає належні первинному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіті фінанс" набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 010/16826/82/920884 від 22.10.2020 року, укладеним між позичальником та АТ "Райффайзен Банк", сума заборгованості за яким становить 104 604,69 грн., з яких

- 92 349,00 грн. сума заборгованості за дозволеним овердрафтом,

- 12 255,69 грн. сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов`язання.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За нормою ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як особа яка набула права вимоги, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.

Відповідач (позичальник) свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на їх повне або часткове спростування.

Таким чином, як встановлено при розгляді справи, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правової допомоги, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зважаючи на викладене, з огляду на долучений представником позивача обсяг доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в межах розгляду даної цивільної прави, у розрізі співмірності заявлених позовних вимог із складністю справи, зважаючи на обсяг доказів на підтвердження позовних вимог, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 328,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 75-79, 81, 174, 141, 191, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Сіті фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зарестрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (04053 м. Кив, вул. Січових Стрільців, 37/41, ЄДРПОУ 39508708) заборгованість за кредитним договором № 010/16826/82/920884 від 22.10.2020 року у розмірі 104 604,69 грн., 3 328,00 грн. судового збору та 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: