Рішення № 139234725, 25.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/64/26

Номер провадження № 2/371/821/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У січні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.11.2021 між ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір №69653 про надання споживчого кредиту. Банк надав позичальнику кредит в розмірі 49 715, 00 грн строком на 24 місяців для задоволення потреб. Сторони визначили, що розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 відсотків річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 3,49% від суми кредиту. ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» виконало своє зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у вказаному розмірі. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, тому у неї виникла заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 76 535, 20 грн, з яких: 40 099, 15 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 36 436, 05 грн - суму заборгованості за комісіями. В зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за заявою-договором №69653 про надання споживчого кредиту від 23.11.2021 у розмірі 76 535, 20 грн та судові витрати.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20 січня 2026 року (головуючий суддя Гуренко М.О.) відкрито спрощене провадження у вищевказаній справі без повідомлення сторін.

19.05.2026 від представника позивача Безуглою В.М. надійшла до суду через систему «Електронний суд» заява, якою встановлено, що 18.05.2026 Акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім» змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Банк КД», про що надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 34, 35-44).

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №321 від 10.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/64/26, номер провадження 2/371/821/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із призначенням судді Гуренка М.О. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 справу №371/64/26 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 19.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду через систему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без участі їх представника, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, до суду повернувся конверт. Причину неявки суду не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23.11.2021 між ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №69653, шляхом підписання заяви-договору, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на наступних умовах: тип кредиту «Кредит готівкою», кредит надається в розмірі 49 715, 00 грн, для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Строк кредиту - 24 місяців, дата остаточного повернення кредиту 23.11.2023, розмір процентної ставки за користування кредитом складає 0,0001 відсотків річних, тип ставки фіксована, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена у розмірі 3,49% від суми кредиту (а.с. 6-8).

Згідно додатку № 1 до Заяви-Договору №69653 від 23.11.2021 встановлено графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, згідно якого загальна вартість кредиту становить 91 356, 20 грн, реальна річна процентна ставка 144,82% річних (а.с. 9).

23.11.2021 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за продуктом «Комфорт для вас», в якому зазначені умови кредитування аналогічні умовам, визначеним у Заяві-Договорі №69653 від 23.11.2021 (а.с. 9зв.-10).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України, передбачено що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписання кредитного договору №69653 від 23.11.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Частина 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частина 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме: видачі банком коштів по договору, надав копії платіжних інструкцій №TR.541174.145.1230 від 23.11.2021, №TR.541174.146.1230 від 23.11.2021, №69653 від 23.11.2021, №69653/1 від 23.11.2021, згідно яких АТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» перерахувало на картковий рахунок відповідача, позику в загальному розмірі 49 715, 00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с. 18, 18зв., 19, 19зв.).

Отже, встановлено, що вказаний договір між Публічним акціонерним товариством «Банк «Кліринговим Дім» та ОСОБА_1 підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому, саме з 23.11.2021 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором, визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

«Банк «Кліринговий Дім» направило ОСОБА_1 письмову вимогу про погашення кредиту, в якій повідомило відповідача про наявну заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.10.2025 складала 76 535, 20 грн та вимагало погасити заборгованість по кредиту у повному обсязі (а.с. 17).

Станом на 18 листопада 2025 року, заборгованість за кредитним договором №69653 від 23.11.2021 становить 76 535, 20 грн, яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 40 099, 15 грн, заборгованості за комісією у розмірі 36 436, 05 грн, що підтверджується розрахунком (а.с. 15).

Судом встановлено, що при підписанні договору про надання кредиту сторони погодили строк кредитування, відсотки за його користуванням, порядок погашення кредиту, відповідальність сторін.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 40 099, 15 грн. При цьому суд вважає саме вказану суму заборгованістю за тілом кредиту правильною та не погоджується із розрахунком позивача, де останній до вказаної суми включає заборгованість за комісією у розмірі 36 436, 05 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 40 099, 15 грн і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Позивачем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії належить відмовити.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору позики між ПАТ «Банк «Кліринговий Дім» та відповідачем. Вказане підприємство належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «КД» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 099, 15 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (52,39%) в сумі 1 394, 83 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Банк КД» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк КД» код ЄДРПОУ 21665382, заборгованість за заявою-договором №69653 від 23.11.2021 у розмірі 40 099, 15 (сорок тисяч дев`яносто дев`ять гривень п`ятнадцять копійок) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк КД» код ЄДРПОУ 21665382, витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 394, 83 (одна тисяча триста дев`яносто чотири гривні вісімдесят три копійки) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко