Рішення № 139234428, 26.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/635/26

Провадження № 2/292/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинськогорайонного суду Житомирської області

Головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Черниш М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У С Т А Н О В И В :

У липні 2026 року позивач ТОВ "Бізнес позика" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 09.04.2024 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено договір №495720-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов договору, ТОВ "Бізнес позика" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн, на засадах строковості, поворотності та платності. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою.

ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача.

Зважаючи, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість за договором про надання кредиту, в розмірі 12900,36 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4000,00 грн., прострочених платежів по процентах - 8300,36 грн., прострочених платежів за комісією - 600,00 грн..

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 495720-КС-001 про надання кредиту від 09.04.2024 у розмірі 12900 грн. 36 коп., судовий збір в розмірі 2662,40 грн..

Ухвалою судді від 21.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з"явився, у поданій позовній заяві позивачем зазначено про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання, призначене на 26.08.2026, відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, до суду повернувся конверт з відміткою про невручення рекомендованого листа у зв`язку з відсутністю адресата. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заповнив анкету клієнта ТОВ "Бізнес позика", у якій вказав наряду з іншою, інформацію стосовно кредиту: суму бажаного кредиту - 4 000 грн, дата отримання кредиту - 09.04.2024, фінансовий номер телефону позичальника - НОМЕР_1 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_2 .

09 квітня 2024 року ТОВ "Бізнес позика" направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 495720-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та цього ж дня останній підписав прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту.

09.04.2024 ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 уклали договір № 495720-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) у електронній формі, який підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору та паспорта споживчого кредиту, відповідачу надано кредит в розмірі 4 000 грн., строком на 16 тижнів, стандартна процентна ставка в день 2,00000000 % фіксована, знижена процентна ставка в день 1,15958554% фіксована, комісія за надання кредиту 600 грн., до 30.07.2024, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 8400,00 грн., загальні витрати за кредитом 4400,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12126,1%. Денна процентна ставка: 0,97%.

У розділі 3 договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься знижена процентна ставка, згідно якого кредит розподілений на 8 платежів: 23.04.2024 - залишок по основній сумі кредиту - 4000 грн., проценти за користування кредитом - 695,70 грн., комісія за надання кредиту - 354,30 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 07.05.2024 - залишок - 4000 грн., проценти за користування кредитом - 649,32 грн., основна сума кредиту - 154,98 грн., комісія за надання кредиту - 245,70 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 21.05.2024 - залишок - 3845,02 грн., проценти за користування кредитом - 624,26 грн., основна сума кредиту - 425,74 грн., загальний платіж - 1050,00 грн.; 04.06.2024 - залишок - 3419,28 грн., проценти за користування кредитом - 555,10 грн., основна сума кредиту - 494,90 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 18.06.2024 - залишок - 2924,38 грн., проценти за користування кредитом - 474,74 грн., основна сума кредиту - 575,26 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 02.07.2024 - залишок - 2349,12 грн., проценти за користування кредитом - 381,36 грн., основна сума кредиту - 668,64 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 16.07.2024 - залишок - 1680,48 грн., проценти за користування кредитом - 272,86 грн., основна сума кредиту - 777,14 грн., загальний платіж - 1050 грн.; 30.07.2024 - залишок - 903,34 грн., проценти за користування кредитом - 146,66 грн., основна сума кредиту - 903,34 грн., загальний платіж - 1050,00 грн. Усього: проценти за користування кредитом - 3800,00 грн., основна сума кредиту - 4000 грн., комісія за надання кредиту - 600 грн., загальний платіж - 8400,00 грн.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід", в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, товариством здійснено успішний переказ коштів на рахунок отримувача: платник - ТОВ "Бізнес позика", номер транзакції - 41266-59849-19473, дата/час здійснення переказу коштів - 09.04.2024 15:33, сума переказу - 4000 грн., номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 , емітент платіжної картки отримувача - PRIVAT BANK, код авторизації - 889591, код RRN - 410015420443, призначення переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зг. до кредит. дог.№495720-КС-001 від 09.04.2024 без ПДВ.

Візуальною формою по слідовних дій клієнта показано операції ОСОБА_1 щодо укладання електронного договору про надання кредиту №495720-КС-001 від 09.04.2024.

До матеріалів справи додано правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», що затверджені наказом директора ТОВ «Біз Позика» №9-ОД від 02.04.2024. Введені в дію з 10 год. 00 хв. 03.04.2024.

Згідно довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 за договором №495720-КС-001 про надання кредиту від 09.04.2024, складених позивачем, станом на 12.06.2026, відповідач має загальну заборгованість в розмірі 12900,36 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 4000,00 грн., заборгованість по відсотках - 8300,36 грн., заборгованість по комісії - 600,00 грн..

На виконання ухвали суду надано інформацію з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260728/55084-БТ від 28.07.2026, яка надійшла до суду 05.08.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та на його ім`я відкрито картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ).

З наданої банком виписки за договором №б/н за період з 09.04.2024 по 30.07.2024, сума зарахувань на вище вказаний особовий рахунок ОСОБА_1 становить 4000,00 грн., сума витрат 43583 грн. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразовим ідентифікатором.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ТОВ "Бізнес позика" поданими доказами доведено виконання своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в розмірі 4000 грн, шляхом перерахування на його картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а саме - не повернув кредит, не сплатив проценти за його використання та комісію, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 12900,36 грн., з них по тілу кредиту - 4000,00 грн., за відсотками - 8300,36 грн., по комісії - 600,00 грн..

Отже, суд вважає стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача примусово заборгованість в загальній сумі 12900,36 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 629, 634, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 7, 8, 10-13, 81, 82, 83, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_6 , МФО:300528) заборгованість за Договором № 495720-КС-001про надання кредиту від 09 квітня 2024 року в розмірі 12900 (дванадцять тисяч дев"ятсот) гривень 36 (тридцять шість) копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Гуц