Рішення № 139232451, 25.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3595/26

н\п 2/490/3180/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача, заборгованість в розмірі 11367,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 17.12.2024 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №LM128199971, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3100,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми позики та нарахованих процентів, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 11367,08 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6562,08 грн - заборгованість за відсотками, 1550 грн - заборгованість за штрафом/пенею, 155,00 грн - заборгованість за комісією.

26.03.2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/28 з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №LM128199971 від 17.12.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

21.07.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21/0725-01 з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №LM128199971 від 17.12.2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 23.04.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також судом було витребувано у АТ «Сенс Банк» інформацію: Чи була успішною транзакція, здійснена 17.12.2024, в сумі 3100 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 .? Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 23.04.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 03.06.2026 року неврученим.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Відповідач, який повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України та направленням копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу відповідача, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.05.2026 року АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.04.2026 року надало витребувану інформацію.

30.06.2026 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому просив долучити до матеріалів справи коректний Договір факторингу, що підтверджує перехід права вимоги від первісного кредитора до його правонаступника ТОВ «Таліон Плюс».

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.12.2024 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №LM128199971 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором KHRP.

Відповідно до п. п. 2.1., 1.3., 3.5. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Кредити».

Загальний розмір кредиту за цим договором 3100,00 грн. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 17.12.2024.

Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 45 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1367 грн 10 коп та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 155 три 00 коп. Про суму нарахованих процентів та комісії, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів та комісії, яку необхідно, сплатити для першої пролонгації також зазначається у особистому кабінеті позивальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема комісії за падання кредиту та неустойки). після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. договору.

Відповідно до п.п. 4.1. договору з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав строк суму грошових оплати коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та обов`язково платежу по процентам за користування кредитом. Протягом обраного строку ініціювати застосуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період. позичальник має право отримання другого та наступних траншів у межах максимально доступної позичальнику суми позичальника. Кредиту, що визначена кредитодавцем в результаті проведення перевірки кредитоспроможності сума кредиту що неповернута позичальником за цим договором у будь-який момент кредитодавцем протягом строку його дії не може перевищувати максимального розміру кредиту, що встановлений для продукту "LIMON" та який зазначається на офіційному сайті кредитодавця.

Згідно з п.п. 5.1. договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4909-15ХХ-ХХХХ-6623, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п.п. 7.1-7.5. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 31.01.2025, а саме протягом 45 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту змішується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.

В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

- закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

- дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 16.01.2030.

Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

- протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

- після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Комісію за надання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього для Дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення Договору, а саме 31.01.2025. У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, Комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником першу після отримання Траншу обов`язкову дату платежу по Договору, але не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної додаткової угоди з урахуванням можливих пролонгацій).

Згідно з п.п. 8.1-8.6. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. інших витрат позичальника договором не передбачено.

Проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базового процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього договору. У разі якщо. Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення). Фактичне значення загальних витрат за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить, від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,7% річних.

Комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. Комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. У випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 155 грн 00 коп.

Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного себе, періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 58728,88 грн та буде включати в загальні витрати за Кредитом у розмірі 55628,88 грн. (які складаються з процентів за користування Кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суму Кредиту у розмірі 3100,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку сплатою України, з припущення користування Кредитом протягом усього строку кредитування зі процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2283,29 відсотків річних.

Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною сумою 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування Договором: першого Траншу за весь строк кредитування: 55628,88 грн) / (сума першого Траншу за договором: 3100,00 грн) / (строк кредитування: 1826 днів) х 100% = 0,98% в день.

Розрахунки орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості договорі та денної процентної ставки є репрезентативними та базуються на зазначених у цьому залишатиметься умовах дійсним кредитування, що узгоджені із позичальником, і на припущенні, що цей договір протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка, загальні витрати процентна за ставка кредитом та інші та денна процентна ставка за кредитом розраховані за припущення, що застосовуватимуться платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

Згідно з п.п. 12.3. 12.5. 12.2. договору за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Обмеження максимальної суми штрафу у такому випадку відбувається в наступному порядку:

- у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений;

- у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70% річних. сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору, зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором. Обмеження нарахування неустойки, встановлене цим пунктом договору не може бути збільшене за домовленістю сторін.

За порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 14.1-14.2. договору невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://optimal-loans.com.ua/ та https://imoncredit.com.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу які власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів, пролонгацій чи поновлення дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього договору. позичальник здійснює авторизацію в особистому кабінеті та ініціює отримання нових траншів, пролонгації чи поновлень дисконтного періоду в ІКС.

Паспорт споживчого кредиту продукту «LIMON» до договору №LM128199971 від 17.12.2024 року, що міститься в матеріалах справи, включає повну інформацію про умови кредитування, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, строку користування кредитом, процентної ставки, порядку та строків повернення кредитних коштів, а також інших істотних умов договору. Вказаний паспорт споживчого кредиту підписано позичальником з використанням кваліфікованого електронного підпису, що свідчить про його ознайомлення з умовами кредитування, їх розуміння та погодження з ними.

Згідно з заявкою на отримання грошових коштів в кредит №LM128199971 від 17.12.2024 року, відповідачу погоджені умови кредитування по заяві №LM128199971: погоджену суму 3100,00 грн; погоджений початковий строк дисконтного періоду: 45 днів, строк кредитування 1826 днів; номер банківської картки НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні Кредити», сформованої 06.08.2025 року, заявка на отримання кредиту була подана відповідачем 17.12.2024 року о 10:05:13, одноразовий ідентифікатор KHRP-5846 був направлений на номер телефону НОМЕР_3 о 17.12.2024 року о 10:05:50, після чого 17.12.2024 року о 10:06:01 кредитні кошти були перераховані позичальнику.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №964acd29-8a2c-4221-8d81-55e046842df3 від 17.12.2024 року, кредитні кошти у розмірі 3100,00 грн були перераховані на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Крім того, факт перерахування коштів підтверджується відповіддю АТ «Сенс Банк» від 27.05.2026 року на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.04.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та його ім`я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_4 , а з наданої виписки з рахунка приватного клієнта ( ОСОБА_1 ), вбачається, що кредитні кошти у розмірі 3100,00 грн були зараховані на вищезазначену платіжну картку 17.12.2024 року.

05.03.2025 року між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №ОК-ТП/25 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Оптимальні Кредити», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM128199971 від 17.12.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 05.03.2025 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 7174,64 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2369,64 грн - заборгованість за відсотками, 155,00 грн - комісія, 1550,00 грн - неустойка.

21.07.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №21/0725-01 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Таліон Плюс», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №LM128199971 від 17.12.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 21.07.2025 року, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 11367,08 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6562,08 грн - заборгованість за відсотками, 155,00 грн - комісія, 1550,00 грн - неустойка

Станом на дату укладання договору факторингу від 21.07.2025 року строк дії Договору №LM128199971 від 17.12.2024 року року не закінчився, тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Таліон Плюс» у період з 05.03.2025 року по 21.07.2025 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6562,08 грн, які нараховано у межах погодженого строку надання кредиту з врахуванням 2369,64 грн, які нараховані первісним кредитором.

10.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало на адресу відповідача досудову вимогу №24520326, якою проінформувало останнього про наявність у нього боргу в сумі 11367,08 грн.

Відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту не виконав, не сплатив жодного платежу ні на рахунок первісного кредитора ні на рахунки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 3 даного Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на момент укладення договору) визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що 17.12.2024 року між первісним кредитором ТОВ «Оптимальні Кредити» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №LM128199971 з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, розміщеного на вебсайті кредитодавця, що відповідає розділу 4 договору кредитної лінії №LM128199971 від 17.12.2024 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України). За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 3100,00 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідачем ОСОБА_1 доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості у повному розмірі за кредитним договором суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Відтак вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсоткам є, на думку суду, обґрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором №LM128199971 від 17.12.2024 року, паспортом споживчого кредиту та підписані відповідачкою електронним ідентифікатором, що свідчить про її обізнаність та згоду з такими умовами кредитного договору.

За положеннями частин 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Верховний Суд України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 висловив таку правову позицію: «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У Постанові ВС від 18.10.2023 у справі №905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду, як договори факторингу №ОК-ТП/25 від 05.03.2025 року та №21/0725-01 від 21.07.2025 року, так, і відповідні документи, які підтверджують заборгованість відповідача за Договором кредитної лінії №LM128199971 від 17.12.2024 року.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відтак, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» на підставі вказаної документації довело належним чином, що набуло право грошової вимоги за Договором кредитної лінії №LM128199971 від 17.12.2024 року.

При оцінці договорів факторингу №ОК-ТП/25 від 05.03.2025 року та № 21/0725-01 від 21.07.2025 року, які було укладено між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс», а також між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд керується закріпленим у ст. 204 ЦК України принципом правомірності правочину та зауважує, що ці договори ніким не оспорювалися та у встановленому порядку недійсними не визнавалися, а відтак, суд приймає їх до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитом, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором кредитної лінії №ОК-ТП/25 від 05.03.2025 року за кредитом у розмірі 9817,08 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6562,08 грн - заборгованість за процентами, 155,00 грн - заборгованість за комісією, підлягають до задоволення.

Щодо нарахованої позивачем заборгованості за штрафом/пенею за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань у розмірі 1550,00 грн, суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, що мало місце з 17 грудня 2024 року та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування заборгованості за штрафом/пенею не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відтак, враховуючи, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернув, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за Договором кредитної лінії №LM128199971 від 17.12.2024 року у загальному розмірі 9817,08 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6562,08 грн - заборгованість за процентами, 155,00 грн - заборгованість за комісією.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір №0107 від 01.07.2025 року про надання правової допомоги укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Аполегет», акт №402 наданих послуг від 10.04.2026 року, детальний опис наданих послуг від 10.04.2026 року до акту №402 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 8000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 8000,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 9817,08 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2300,31 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №22713 від 10.04.2026 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №LM128199971 від 17.12.2024 року у розмірі 9817 (дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 08 копійок, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6562,08 грн - заборгованість за процентами, 155,00 грн - заборгованість за комісією.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 4300 (чотири тисячі триста) гривень 31 копійку, які складаються з судового збору у розмірі 2300,31 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін