Рішення № 139229852, 21.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8346/26

Справа №760/20834/24

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

21.08.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ціна позову 43 572, 60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №2107737976950 від 18.03.2021 у розмірі 43 572, 60 грн., понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 13 000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

29.10.2024 на підставі ухвали суду у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

20.12.2024 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування додаткових матеріалів.

03.07.2026 від відповідача надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що позивачем не доведено набуття права вимоги за кредитним договором, оскільки не надано належних доказів переходу права вимоги на кожному етапі від первісного кредитора до позивача, зокрема належним чином оформлених договорів, реєстрів боржників та доказів розрахунків за договорами факторингу. Також відповідачка вказує, що не доведено факт отримання нею кредитних коштів. Надані позивачем розрахунок заборгованості та лист щодо переказу коштів на картку, на її думку, не є достатніми доказами фактичної видачі кредиту. Первинні документи та банківські виписки, які підтверджують перерахування кредитних коштів, відсутні. Окремо відповідачка заперечує правильність нарахування процентів, посилаючись на те, що строк кредитування становив 16 днів, а тому проценти як плата за користування кредитом могли нараховуватися лише протягом визначеного договором строку. У зв`язку з цим вважає незаконним нарахування 39 272,60 грн. процентів після закінчення строку кредитування. Крім того, відповідачка посилається на передбачені законодавством обмеження відповідальності споживача за прострочення кредитного зобов`язання у період карантину та воєнного стану. Також заперечує проти стягнення 13 000 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи їх необґрунтованими та завищеними.

13.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого, не погоджується із запереченнями відповідачки та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Зазначає, що кредитний договір був належним чином укладений в електронній формі, відповідачка пройшла електронну ідентифікацію та підписала договір одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти в розмірі 4 300 грн. були фактично перераховані відповідачці. Позивач також вказує, що право вимоги за кредитним договором належним чином перейшло до ТОВ «Коллект Центр». Розмір заборгованості 43 572,60 грн., на думку позивача, підтверджений наданим розрахунком та іншими матеріалами справи. Доводи відповідачки щодо неналежності доказів укладення договору, отримання коштів та переходу права вимоги позивач вважає безпідставними.

У судове засідання, призначене на 21.08.2026, сторони не прибули, повідомлялись у встановленому законом порядку про місце, день та час слухання справи, позивач просив вирішити спір у його відсутність, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував.

Відповідно до приписів ст. ст. 280-282 ЦПК України суд доходить до висновку про можливість проводити судовий розгляд цивільної справи у заочному порядку за відсутності відповідача, а також представника позивача, та за наслідками судового розгляду ухвалити заочне судове рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, суд дійшов до наступних висновків, та судом були встановлені наступні обставини.

Судом установлено, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2107737976950 від 18.03.2021, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у сумі 4 300 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3. орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Згідно з п. п. 1.4.1 договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Відповідно до п. п. 1.4.2 договору в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Договір про надання фінансових послуг №2107737976950 від 18.03.2021 року укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором "L2".

Листом від 02.10.2025 ТОВ "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" повідомлено про перерахування на картку відповідача 18 березня 2021 року 12:34:48 грошових коштів у розмірі 4300 грн.

Позивач набув права вимоги за кредитним договором №2107737976950 від 18.03.2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі договору факторингу.

Так, 01.12.2021 між ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба Миттєвого Кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором №2107737976950 від 18.03.2021.

Станом на 30.11.2021 р (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») загальна заборгованість за Договором № 2107737976950 від 18.03.2021 становила 79501,80 грн., з яких: 4299,56 - заборгованість за тілом кредиту; 75202,24 - заборгованість за процентами.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34 440,17 грн., з яких: 4299,56 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 30140,61 грн. сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, відповідно до умов Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 р., ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги щодо сплати процентів а користування коштами не в повному обсязі.

ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом лише в частині нарахованих процентів за період по 30.11.2021 р., а саме в розмірі 30 140,61грн.

Право вимоги за нарахованими процентами за користування кредитом в розмірі 45061,63 грн. не перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», що і відображене в розрахунку № 1-12 від 01.12.2021. заборгованості за договором, наданого товариством при укладанні Договору факторингу

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору № 2107737976950 від 18.03.2021 в сумі 69726,22 грн., яка складається з:

- 4299,56 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 30140,61 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 30.11.2021 р., право вимоги за якими перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал»;

- 35286,05 грн. - сума заборгованості за нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом за період з 01.12.2021 р. по 17.03.2022 р.

ТОВ «Коллект Центр» після набуття права вимоги за Договором, нарахування процентів не здійснював.

Загальний розмір заборгованості за Договором №2107737976950 від 18.03.2021 р., що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 69726,22 грн., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4299,56 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 65426,66 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 43572,60 грн. з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4299,56 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39273,04 грн.

Стороною відповідача вказаний розмір заборгованості не спростовано.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки позивач довів факт надання первісним кредитором грошових коштів відповідачеві за договорами, відповідач був ознайомлений з умовами надання кредиту, порядком нарахування процентів, поверненням кредиту, позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн., на підтвердження чого до суду подані копії заявки на надання юридичної допомоги, Витяг з акту про надання юридичної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

У матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №834 від 30 липня 2024 року, акт надання послуг № 1 від 06 серпня 2024 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, заперечення відповідачки стосовно розміру витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором №2107737976950 від 18.03.2021 у розмірі 43 572, 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судовий збір у сумі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.08.2026

Суддя К.С. Застрожнікова